Херсон сьогодні місто, де закони фізики замінила лотерея виживання. Це не просто «місто під обстрілами», це єдиний у світі простір, де звук пропелера дрона викликає більше емоцій, ніж гуркіт артилерії. Кажуть, людина звикає до всього, але як звикнути до «полювання» на цивільних, що стало для ворога буденним хобі?
Ми звикли бачити Херсон у новинах як статистику. Але Херсон не цифри. Це тиша порожніх вулиць, що розривається вибухом у сусідньому дворі, і базар, який працює попри все, бо життя тут впертіше за смерть.
Сьогодні бути херсонцем – знати ціну кожного виходу за хлібом. Це відчуття покинутості, змішане з неймовірною люттю. Поки країна обговорює «втому від війни», тут люди вчаться розрізняти виходи й прильоти за долі секунди.
***
Колись ми чули вислів «діти війни». Але, здається, не завжди розуміли його буквально. Це люди, які народжуються під час воєнних дій. І ось тепер ми самі відчули, що це означає насправді.
Коли Херсон був окупований, знайомим потрібно було дістатися до пологового будинку, бо дружина ось-ось мала народжувати. У когось це відбувалося навіть уночі, під час комендантської години. Машину могли просто розстріляти. Страх був неймовірний, але необхідність потрапити до лікарні для багатьох переважувала небезпеку.
У той день, коли Сергій віз свою дружину до пологового, в іншій частині країни – у Маріуполі – росія обстріляла пологовий будинок №3. Світ облетіли кадри, як по руїнах на ношах виносили вагітних жінок.
У той час багато людей сиділи в бомбосховищі в тому ж пологовому будинку. Я не знаю, скільки дітей народилося тоді в Херсоні, але кожна така новина була справжньою радістю.
Це – діти війни. Діти, яких розкидало по всьому світу. Вони вбиратимуть у себе різні культури й мови, бачитимуть іншу архітектуру, відчуватимуть різний спосіб життя. І багато з них повернуться, щоб жити у своєму місті. Дуже хочеться, щоб у майбутньому вони пишалися своїм містом-героєм і щоб тут було справді безпечно та комфортно. Поки що це лише мрія.
***
10 березня в Україні відзначають День Державного Гімну – символу нашої свободи, гідності та боротьби.
***
Призивати до евакуації можна лише дорослих. Евакуація дітей з небезпечних зон повинна проводитися органами влади, організовано. Повинне бути письмовий наказ, чи розпорядження. В якому, в додатку, все розписано. Головне повинна бути чітко вказана приймаюча сторона, адреса куди будуть розселені. І всюди вказані персональні відповідальні керівники.
***
В Херсоні все частіше росіяни працюють дронами на оптоволокні. Їх не бачать «ловці», реби. Це страшна небезпека.
***
Мені прислали прекрасне фото медалі тому, хто пережив цю зиму. Хто я, щоб не поділитися нагородою ДЛЯ ВСІХ українців та українок, що пережили цю зиму. Я так пишаюся кожним, хто витримав і лишився людиною!
Цікаво, хто таке здизайнував і сам чи з ШІ?
Весни вам. Справжньої. По всіх напрямках.
Джерело – Гривна
