Треба звикнути до реалій, які існують. В Херсоні є життя, своє життя, свій ритм, свої можливості, але головне, що є люди, які надихають та розуміють тебе, бо ти вдома, а не десь там.
***
Був час на дитячий площадках навіть влітку були-не були дітлашенята. А зараз, звісно, тиша. Хтось з дорослих пробіжить і знов тиша. Ну як тиша? В тому то і справа, що не тиша.
***
осеннее утро..7:30, мой рабочий день, уже начался…
Забыла, когда высыпалась, прилёты ,прилёты, прилёты…
Вечерние, ночные, и как обычно в 5:00 утра
У нас у всех подъём от мощных прилётов
Утром у всех один и тот же вопрос ,все ли живы ,все ли целы? Конечно же “куда прилетело”? Вот такие наши будни.
Але ж ми незламні, ми живемо, А з нами живе і наше місто Херсон, улюблений, ріднесенький город-герой Херсон.
***
Опитування Центру Разумкова всі ж бачили?
Кинулось в око – жодного військового. Так, в цілому до армії довіра величезна, але немає жодного прізвища військового.
Це не правильно та буде мати негативні наслідки.
Будь-який аферист вдягне піксель і буде користатися народною довірою. Після війни таких будуть сотні, якщо не тисячі, що звісно в решті призведе до розчарування та втрати довіри до ЗСУ.
Тому було б непогано знати героїв поімено. От цим би і зайнятись Єдиному марафону.
Але ж…
***
Херсонський державний університет.
Актова зала.
Сьогодні.
Мені бракує слів та нічим дихати.
Варвари.
***
В Херсоні мультимаркети відкриваються, а ти кажеш “все погано”, – каже дівчина молодому хлопцю поряд, читаючи оголошення на дверях.
***
В інших містах щось планують. Для мене так – день пройшов, то добре. А ніч пережив, то ваще заєб@сь
***
“Старик Державін нас замєтіл, і в гроб сходя благословіл”. А Плетенчук розповів, що якийся російський корабель “Павєл Дєржавін” здобув пошкодження поблизу Севастополя. Добряче бахнуло. Хороша новина. А россіяни кажуть, що на своїй міні підірвався. Та ми ж не проти)). Нехай побільше підриваються хоч на своїх, хоч на наших.
Джерело – Гривна