Коли даю своїй увазі зупинитися на цьому, то здається, що хаос накриває з головою.
Ось тут планують по повній відновлення вже.
А тут адські бої йдуть, і не залишається нічого і нікого.
Ось тут два роки люди в окупації.
А тут немає й відчуття війни, і люди не паряться.
А ось тут крадуть так, ніби останній день живуть.
І це все в одній країні, де йде війна.
Я все думаю про те, що ми, як держава, можемо дати тим людям, коли їх звільнять з окупації?
***
Місто зачаїлося і чекає, коли повернуться його діти, коли буде гамірно і мирно. Як кажуть херсонці, життя не буде таким, як раніше, бо ми стали іншими. Не всі живі. Але буде і кава, і дитячий сміх, і закохані. Нові обличчя, старі шрами…
***
Наша рідна “Гончарівка”! Серце крається, коли дивлюся на тебе! У твоїх стінах формувалися тисячі студентів ХДУ! Я пам’ятаю твої сходи, якими ми піднімалися, затамувавши подих, я пам’ятаю й досі, як пахнуть твої книги, я пам’ятаю твою тишу, в якій ми ставали розумнішими! Я вірю, що ти обов’язково відродишся і відчиниш двері для молодих українців!
***
Ми навіть не можемо подбати про тих, хто вимушений був покинути свої домівки. Скільки там ВПО платили? 2 тисячі на місяць, чи скільки? І зараз вже все, грошей нема. А що ті 2 тисячі взагалі зараз дають? Що на них можна купити? Зняти квартиру?
Непоодинокі випадки, коли люди повертаються не просто назад в зону бойових дій, а назад в окупацію, “бо там їх будинок, за який хоча б платити не треба”.
***
Скажу про один населений пункт, який зараз в окупації. Там не було і нема боїв, лише трохи чують деколи звуки ракет. Так от, цапня дали туди воду, яку десятиліттями не хотіла дати наша влада. Пенсіонерка каже, що дали по чотири тонни вугілля безкоштовно, і вони “відігріваються”. Платять гарну пенсію, носять допомогу, доглядають за одинокими, навели орнунг, що тепер ніхто не краде. Ну прям комунізм. І саме гидке: вони не хочуть, щоб їх визволяли, бо знову будуть бідувати. Те, що в Україні за їх комфорт гинуть тисячі, їм до ср..ки. Ми можемо злитися на тих людей, проклинати їх, але вони реально бояться звільнення. Особливо коли їх родичі ВПО розповідають про скитання.
***
6 березня 2022 року Указом Президента України Херсону присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України». Так відзначили подвиг, масовий героїзм і мужність громадян, виявлених у захисті свого міста під час відсічі збройної агресії російської федерації.
Героїзмом херсонців захоплюється весь світ. Місто пережило окупацію, підтоплення після підриву Каховської ГЕС, досі не припиняються щоденні обстріли.
Джерело – Гривна
