На травень 2025 року на дні колишнього Каховського водосховища дерева сягають заввишки шести-семи метрів. Найбільший діаметр стовбура – майже 8 см.
Про це в інтервʼю LB.ua повідомили доктори біологічних наук, природоохоронці Анна Куземко й Олександр Ходосовцев.
“З головного – ліс на місці. Верба на дні колишнього Каховського водосховища має висоту приблизно у три членкори НАН України”, – жартує Анна Куземко, провідна наукова співробітниця Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного.
Цей надшвидкий ріст і досі дивує, хоч науковці й намагаються знайти пояснення, зокрема в багатстві ґрунту та високій конкуренції за світло.
Найдивовижніше, зазначає науковиця, мабуть, те, що вона цієї весни вже почала цвісти, хоча зазвичай це відбувається десь на п'ятий-сьомий рік вегетації. Причому що вище за течією Дніпра, то більше сережок знаходили науковці. Якщо з насінням усе буде добре, то, імовірно, верба поширюватиметься й на ті ділянки, на яких у перший рік довго стояла вода й насіння там не встигло прорости.
Тим часом верби набирають і в товщину. Найбільший діаметр стовбура, який сягає майже 8 см, Олександр Ходосовцев зафіксував у районі нацпарку «Кам’янська Січ» у Милівській Балці. Для порівняння, дерева поруч – сантиметр у діаметрі. Де багато органіки, там вони товстіші.
З'явилися осоки, ситники, смикавцеві. Проявили себе і види, характерні для лучних ділянок, яких у попередніх експедиціях майже не спостерігали, приміром: жовтець повзучий, тонконіг. Червонокнижну осоку житню, яку минулої експедиції знайшли тільки в одній локації, тепер бачили та в інших місцях.
“Видів дуже багато. Ми просто не встигали записувати, стільки нового з’явилося. За моїми відчуттями, приблизно стільки, скільки ми зафіксували за результатами трьох попередніх експедицій. Це відбувається, оскільки створюються умови: так чи інакше звільняється місце, трохи ґрунт формується, трохи змивається зі схилів. Листя опадає і з верб, і з тополь, уже видно, що воно починає розкладатися, тобто ґрунт буде ще багатшим, ще поживнішим. Якщо говорити про лучні види, то, можливо, їм треба було просто більше часу для того, щоб потрапити на цю територію і якось на ній закріпитися”, – розповідає Анна Куземко.
За її словами, вже попередні результати цієї розвідки показують, що частина верб, які, приміром, у верхів’ях балок – колишніх заток, у сухіших місцях — у гіршому стані. А ті, що ростуть на дні водосховища, добре фотосинтезують, дихають, розвиваються й почуваються цілком нормально, – каже Анна Куземко. Наразі науковці не бачать якихось ознак того, що молодий ліс перебуває в поганому стані. І, видно, відмирання йому не загрожує.
- Військові РФ підірвали Каховську ГЕС 6 червня 2023 року. Через це було затоплено 600 км² території Херсонщини. У населених пунктах, розташованих вище греблі Каховської ГЕС, виникла проблема з питною водою.
- ООН оцінювало, що Україна зазнала збитків на суму майже $14 мільярдів через руйнування греблі Каховської ГЕС.
- В ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко повідомив, що у червні він бачив проростки верби, що підіймались над землею на 2-3 сантиметри, максимум на 10. А вже 19 жовтня там побачили дерева більше ніж 2 метри заввишки. Там вперше майже за 70 років відбулося водопілля.
- В ефірі “Вгору” докторка біологічних наук Анна Куземко розповіла, що найбільш оптимістичний прогноз щодо території колишнього Каховського водосховища, що далі формуватиметься заплавна рослинність.
- Раніше в ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко розповідав, що верби, які почали рости минулого року на території колишнього Каховського водосховища, добре перезимували. У них вже майже повністю розкрилися листки. І водопілля сприятиме подальшому росту верб і заростанню нових ділянок.
- Восени у річці Кам’янка, яка розташована на території Каховського водосховища пересохли струмки, проте вода продовжила надходити й навесні її кількість зросла.
- У 2025 році на деяких ділянках можна помітити сліди кабанів. Ці тварини заселили місцину ще минулої весни. Крім ссавців колишнє водосховище заселили птахи. Зокрема можна побачити пірникоз та мартинів.
Джерело – Вгору
