На дні колишнього Каховського водосховища в кількох місцях знайшли рослину занесену до Червоної книги України – Осока житня.
Про це в ефірі “Вгору” повідомила докторка біологічних наук, провідна наукова співробітниця Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України та співзасновниця Української природоохоронної групи Анна Куземко.
Тому екосистема, яка там формується мають природоохоронне значення, додала Куземко.
За її словами, міжнародні колеги вважають, що цей заплавний вербово-тополевий ліс найбільший в Європі. І такий тип екосистеми занесений до резолюції четвертої Бернської конвенції документ, що визначає перелік оселищ, які потребують особливих заходів для збереження, у зв'язку зі станом дикої флори та фауни в Європі. Україна використовує цей перелік для створення мережі Емеральд (Смарагдової мережі).
“Це територія смарагдової мережі, тобто це територія особливого природоохоронного значення. У межах Бернської конвенції ліс охороняється на рівні всієї Європи. І віримо у те, що в Україні найближчим часом наші парламентарі приймуть закон про смарагдові мережі. Він є одним із євроінтеграційних законопроєктів”, – зазначила науковиця.
Вона додала, що зараз краще не чіпати екосистему, яка формується на дні зруйнованого Каховського водосховища та дати їй можливість розвиватися.
- Військові РФ підірвали Каховську ГЕС 6 червня 2023 року. Через це було затоплено 600 км² території Херсонщини. У населених пунктах, розташованих вище греблі Каховської ГЕС, виникла проблема з питною водою.
- ООН оцінювало, що Україна зазнала збитків на суму майже $14 мільярдів через руйнування греблі Каховської ГЕС.
- В ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко повідомив, що у червні він бачив проростки верби, що підіймались над землею на 2-3 сантиметри, максимум на 10. А вже 19 жовтня там побачили дерева більше ніж 2 метри заввишки. Там вперше майже за 70 років відбулося водопілля.
- В ефірі “Вгору” докторка біологічних наук Анна Куземко розповіла, що найбільш оптимістичний прогноз щодо території колишнього Каховського водосховища, що далі формуватиметься заплавна рослинність.
- Раніше в ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко розповідав, що верби, які почали рости минулого року на території колишнього Каховського водосховища, добре перезимували. У них вже майже повністю розкрилися листки. І водопілля сприятиме подальшому росту верб і заростанню нових ділянок.
- Восени у річці Кам’янка, яка розташована на території Каховського водосховища пересохли струмки, проте вода продовжила надходити й навесні її кількість зросла.
- У 2025 році на деяких ділянках можна помітити сліди кабанів. Ці тварини заселили місцину ще минулої весни. Крім ссавців колишнє водосховище заселили птахи. Зокрема можна побачити пірникоз та мартинів. Дерева сягають заввишки шести-семи метрів. Найбільший діаметр стовбура – майже 8 см.
Джерело – Вгору
