Крадене 1 травня. Як комуністи перетворили історичну подію на день ледаря.
«Мир! Труд! Май!». Понад 70 років під цим гаслом у нас починався травень. Мінявся головний зміст свята, коригувалися акценти на його історичних складових. Але незмінними залишалися два вихідні дні, які народ у різні історичні періоди святкував по-різному.
Коли Україна була частиною Радянського Союзу, 1 і 2 травня стали офіційними вихідними. Відзначали Першотравень пишними демонстраціями з гаслами про щасливе комуністичне майбутнє і закликами до ударної праці.
Не обходилося і без курйозів. Натхненні пишністю свята щойно спечені батьки називали своїх дітей на його честь на кшталт «Даздраперма» або «Тракторина».
З часом ідеологічний зміст свята почав губитися, його постулати заступала весна, городи, сади та інші сільськогосподарські роботи, дружнім байдикуванням на природі, просто приємним відпочинком у колі друзів.
Крадене 1 травня
Історія з 1 травня сягає значно глибше, ніж радянської доби, тому історики сходяться на думці, що воно – далеко не лише комуністичне. А комуністи просто вкрали 1 травня, «підточили» його під свою ідеологію і маніпулювали народом, прикриваючись благою метою.
Історія Першотравня — трагічна. Цього дня у 1886 році під час масових протестів, організованих комуністами і соціалістами Канади та США через спроби введення восьмигодинного робочого дня, загинули 6 осіб. Це відбулося під час розгону акції в Чикаго.
Відразу за цим у місті прогримів вибух бомби, в результаті чого загинуло 8 поліцейських і 6 учасників акції протесту. У цьому звинуватили анархістів, які були представниками робітничого класу.
Відбуввася суд, вирок — повішення, але пізніше з’ясувалося, що звинувачення усе-таки було неправдивим. Відтак рішенням Паризького конгресу II Інтернаціоналу 1 травня було оголошено Днем праці.
Розгін акції в Чикаго.
Уперше це свято було відзначено 1890 року в Австро-Угорській і Російській імперіях, Німеччині, Бельгії, Швеції, Данії, інших країнах.
Україна, яка тоді була в складі Австро-Угорської імперії, 1 травня вперше відзначила у Львові у 1890 році.
З 1897 р. і в Російській, і в Австро-Угорській імперіях спочатку організовувалися акції з вимогою встановити 8-годинний робочий день. А вже в СРСР зазвучали й заклики боротьби з мілітаризмом, до всесвітньої революції, до панування пролетаріату.
Контраверсійна маївка
З 1917 року маївками називали нелегальні зібрання революційно налаштованих робітників, які зазвичай влаштовувались за містом.
Перша маївка в Україні відбулась 1890 року біля міської ратуші Львова. Вона зібрала 4 тисячі робітників, які вимагали 8-годинний робочий день, заборонити використання дитячої праці та нічної праці жінок. Зараз «маївкою» називають другий день травневих свят, коли люди зазвичай влаштовують гуляння на природі.
Щороку учасників мирних демонстрацій ставало більше. Вершиною їх стала Лютнева революція, яку підтримали мільйони трудящих. Святкування стало загальнонародним, а серед гасел зустрічались: «Вся влада Радам», «Пролетарі всіх країн – єднайтесь!» тощо. Офіційно 1 травня почали святкувати вже після Жовтневої революції.
У 1918 р. в РРФСР це свято стало державним і називалося День Інтернаціоналу. Затим його називали Святом міжнародної солідарності пролетаріату (1930 рік), Бойовим святом міжнародного пролетаріату (1943 рік), Днем всесвітнього свята трудящих (1946 рік).
У СРСР Першотравень довгі роки був основним державним святом. На площі, де його відзначали, мусив виходити кожен свідомий робітник, учень чи студент. Воно мало примусове забарвлення.
1 травня 1990 року керівництво Радянського Союзу і КПРС востаннє піднялося на трибуну Мавзолею для проведення останньої офіційної першотравневої демонстрації. У 1992 році Міжнародний день солідарності трудящих був перейменований у Свято весни і праці.
З подальшими кроками декомунізації почали точитися суперечки про його доцільність, які особливо загострилися цьогоріч.
«2 травня – це взагалі українське ноу-хау, тому що в цей день немає жодного свята. Що стосується 1 травня, Дня солідарності трудящих, попри те, що він відзначається у великій кількості країн, лише в пострадянських державах він є вихідним», – вважає директор Інституту національної пам’яті, історик Володимир В’ятрович.
Богиня Майя, Вальпургієва ніч та гавайські танці
Є свідчення, що це свято має і більш давню історію. У давнину італійці поклонялися богині родючості та землі Майї, тому і назвали останній місяць весни на її честь. А перший його день був святковим, щоб закликати гарний урожай.
Такі щорічні гуляння поширились Європою. Однак із розповсюдженням християнства церква почала боротись з такими язичницькими звичаями.
У середньовічній Німеччині в цей день відбувалась Вальпургієва ніч. Люди вірили, що саме в цю ніч різна нечисть влаштовує шабаші. Щоби вберегти себе від відьом, люди розпалювали багаття і співали всю ніч пісень.
В Іспанії 1 травня — Зелений Сантьяго. Це свято квітів і закоханих. В Казахстані це свято єдності народу Казахстану, в Литві — день матері, у Кореї — день народження Будди, у Франції — День конвалії, Канаді – день ховрашка, на Гавайських островах – свято гавайських танців.
Сьогодні 1 Травня святкують у 142 країнах світу. Водночас деяких країнах (наприклад, США і Японія) День праці відзначають в інший час. Більш ніж у 80 країнах День праці не відзначають узагалі.
Джерело – Вгору
