Село родини Олени Юдіної розташоване на березі Дніпро-Бузького лиману й постійно перебуває під обстрілами армії РФ. 8 березня 2025 року, після того, як російський дрон влучив у сусідній будинок, родина наважилась на евакуацію. Зараз вимушені переселенці з Широкої Балки мешкають у модульному містечку у Херсонському районі. У родині Олени Юдіної – п’ятеро дітей віком від восьми років до дев’яти місяців.
Двоярусні ліжка для дітей, кухня, пральня, ігрова кімната, майданчик з гойдалками та гірками. Тут діти можуть гуляти на вулиці, говорить Олена. У рідному селі вони не могли собі цього дозволити — доводилось ховатись від російських обстрілів.
"Вони на двір дуже довго не виходили через постійні дронові атаки та обстріли, боялися. А тут — воля. Тут кращі умови, трішки тихіше. Наступного ранку вони поснідали, побачили майданчик і почали туди бігати. Їх потім зі двору додому не загнати. Й так по цей день", — говорить жінка.
Родина пережила російську окупацію. Жили за рахунок городів та домашнього господарства. Після деокупації правого берега російська армія почала обстрілювати село з різних видів озброєння.
"Намагались діток налаштовувати, щоб близько не було нічого гучного, від чого вони аж здригались. Потім почалося ближче, ближче, ближче, і було страшно. Діти вже знали, що треба кудись ховатися", — каже Олена.
Зараз, розповідає Олена, російські військові атакують дронами. 8 березня 2025 року після влучання у сусідній будинок, родина наважилась на евакуацію. Вже перебуваючи у модульному містечку, говорить жінка, дізнались, що два російські безпілотники скинули вибухівку і на їхню оселю. Це було 14 квітня.
"Прилетіло поруч, повилітало скло. Будинок більш-менш був цілий, але зараз там жах. Ми зрозуміли, що ми живі-здорові й вчасно виїхали. Якщо ми там перебували б, я не знаю, що б було", — говорить вона.
У модульному містечку, говорить жінка, їх прийняли добре. Старший син та молодша сестра Олени вчаться онлайн. У менших — є простір для ігор. Син Валентин знайшов багато друзів.
"Вони більше енергійні тут, більше почувають себе так, що у них трошки є свободи, що вони можуть вийти на майданчик погратися, сходити з дорослими, в магазин прогуляються. Не сидять в одній кімнаті, в чотирьох стінах. Кому немає куди виїхати, такі житлові будиночки дуже потрібні. Це дуже добре", — каже жінка.
У модульному містечку створені усі умови для комфортного проживання, також родині допомагають з продуктами, одягом, іграшками, розповіла жінка.
"Мрія одна — щоб це все закінчилось і повернутись додому. Сподіваємось скоро повернемось, відбудувати все, щоб було вже мирно над головою", — каже Олена Юдіна.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне
