Районні у місті ради — це органи місцевого самоврядування, що створюються за рішенням міської ради у великих містах для управління окремими районами. Вони представляють інтереси територіальної громади району, мають власні виконавчі органи, але їхні повноваження обмежені та делегуються міською радою.

У Херсоні три районні ради: Корабельну (колись Комсомольську), Центральну (раніше – Суворовську) та Дніпровську було створено майже 60 років тому. Всі ці роки туди обирали депутатів, працював великий апарат, і райради виконували різну роботу. Там майже не було політики, і депутати від умовної “Свободи” спокійно голосували з умовним “Опоблоком”, що у міських радах інколи було неможливим через ідеологічні протиріччя. 

Минулий рік мав стати останнім роком існування районних у місті Херсоні рад. Наше місто залишається одним із трьох, — разом із Запоріжжям та Кривим Рогом — де їх не ліквідували після місцевих виборів 2020 року.

Конституція України та закон про місцеве самоврядування не забороняють створення таких рад у містах із районним поділом. Формально їх ліквідація потребує рішення міської ради про зміну системи управління, однак у Херсоні наразі це неможливо через відсутність її повноцінної роботи. Водночас після частково несинхронної реформи 2020 року їхня роль фактично розмилася. Основні повноваження та фінансові ресурси зосереджені на рівні міської ради та її виконавчих органів, тоді як районні у місті ради часто не мають чітко визначених функцій і достатнього фінансування.

Через повномасштабне вторгнення чергові місцеві вибори не відбулися, тому районні у місті ради продовжують виконувати свої повноваження. В якомусь плані це рятує Херсон та жителів міста. 

“На сьогоднішній день районні ради є чи не єдиними органами самоврядування, які реально працюють в Херсоні. Міська адміністрація зараз працює на рівні міста і не залучає до роботи Херсонську міську раду. Депутати райрад збираються, ухвалюють рішення на сесії. Десь вони символічні, десь потребують уваги. Тут треба віддати належне нашим депутатам – вони не перестали виходити на зв’язок після окупації, вони включаються в роботу в змішаному форматі і працюють”, — відзначає голова Центральної районної у місті Херсоні ради Андрій Задніпряний. 

За його словами, сьогодні ліквідацію районних рад унеможливлює два чинники. 

По-перше, голова міської військової адміністрації одноосібно не може вносити зміни до структури та створювати нові структурні підрозділи. Це може зробити лише сесія, для проведення якої міська рада, як вважається, не має кворуму. По-друге, саме районним радам делеговані державні повноваження щодо ведення Державного реєстру виборців. У місті такого відділу немає — вони були створені лише в райрадах. 

Втім, скорочення повноважень районних рад триває. Зокрема, “на місто” передані служби у справах дітей, повноваження щодо ветеранської політики, деякі повноваження були передані до Пенсійного фонду, а також скоротили управління соціального захисту. 

Навіть при такому “скороченому” режимі роботи районні ради мають чимало повноважень. Найбільше роботи – в управліннях соціального захисту та відділів життєдіяльності району. 

“В управлінні соцзахисту Центральної райради лишилося 18 людей із 50, які працювали до повномасштабного вторгнення. Вони займаються реєстрацією ВПО, прийомом документів на допомогу за програмами міської та обласної влади загиблим, пораненим тощо. Наші спеціалісти складають акти по догляду за людьми. Видаємо людям допомогу — якісь набори, обігрівачі та інше. Відділ життєдіяльності проводить роботу з квартальними, веде реєстр збитків, фіксує пошкодження, видає матеріали, якщо “Парки Херсона” десь не встигають або не можуть виїхати до “червоної зони”. З ОСББ відпрацьовується підготовка до зими, опалювального сезону, аварійні ситуації”, – розповідає Андрій Задніпряний. 

За час повномасштабного вторгнення районні ради стали місцем, куди йдуть люди, які хочуть вирішити свої проблеми, говорить Станіслав Лисюк, очільник райради Корабельного району, який найбільше страждає від ворожих обстрілів. 

За його словами, за минулий рік районна рада отримала понад 4,5 тисячі звернень від мешканців району, половина з яких стосується пошкодженого майна. Співробітники районних рад допомагають людям оформлювати заяви на отримання допомоги, надають матеріали для ремонту після прильотів — OSB-плити, оргскло для забиття вікон, плівки, тенти тощо. 

“Ми не є такою структурою, яка просто існує і нічого не робить. Весь цей час війни райради є місцем, куди йдуть люди зі своїми проблемами і знають, що ми вирішимо або бодай спробуємо вирішити їхні питання. Дуже важко відправляти своїх людей в “червоні зони” з обстеженнями, виїздами. Кожен раз, коли туди їдуть мої люди, мені як керівнику дуже страшно. Але звернень багато і ми працюємо по кожному з них”, — говорить очільник Корабельної районної ради.

При цьому власних бюджетів районні ради не мають. Заробітну платню фінансує міська рада. Допомога, яка передається мешканцям, купується або за кошти міста, або за кошти благодійних організацій, волонтерів та ГО. 

Минулого року також відбулася реорганізація, в результаті якої штатну чисельність співробітників скоротили на 40-50%. Виконувати завдання, особливо управлінням соціального захисту, відділам забезпечення життєдіяльності, територіальним центрам соцобслуговування стало важче. 

“Зараз в нас в територіальному центрі соціального обслуговування працюють 37 людей. Вони обслуговують 333 особи: ходять до них додому, купують продукти, ліки, забирають речі в соціальну пральню. Коли росіяни знищили Каховську ГЕС, наші люди займалися евакуацією з підтоплених районів. Під час евакуації з Острова наш начальник цивільного захисту проводив там кожен день з 8 ранку до 17 вечора, перевіряючи кожну машину з людьми. Дівчата з соцзахисту працювали на пунктах прийому.  Людей, звичайно, не вистачає. Немає жодного відділу в нас, який був би заповнений на 100%. І ще існує така тенденція, що навіть ті, хто лишається в місті, намагаються знайти можливість влаштуватися на роботу зі сприятливішими умовами. Тому стараємося еконономити, премії додати співробітникам, якось заохочувати”, — зазначає Станіслав Лисюк. 

У Територіальному центрі соцобслуговування Центральної райради, за словами Андрія Задніпряного, на обліку перебуває майже 4 тисячі людей, при цьому 200 маломобільних, яких відвідують соцпрацівники. До війни у Центрі працювало 90 людей, зараз – 30. 

Попри те, що чимало повноважень районні ради вже передали, деякі нові обов’язки поклали і на них, зокрема, ті, які стосуються ведення реєстру укриттів та мобілізаційної роботи. При райрадах створені пункти оповіщення населення, ведеться облік військовозобов’язаних, а співробітники райрад роздають повістки. 

Нещодавно Київ також активізував роботу щодо Державного реєстру виборців, яка від початку повномасштабного вторгнення була на паузі. 

За словами Андрія Задніпряного, здебільшого це паперова робота. Наразі підготовлене приміщення, а райради очікують техніку — та, яка була у відділах до лютого 2022 року, була викрадена росіянами. Це означає, що, найімовірніше, Україна таки рухається до мирного треку і планує проводити вибори, у тому числі місцеві. 

Остання каденція районних у місті Херсоні рад припала на надскладний період для міста. І це в якомусь сенсі допомогло Херсону, бо і діяльність їх завжди полягала в простій з точки зору управління і водночас складній у практичному плані роботі — виході до людей, постійній взаємодії з містянами, спілкуванні, вирішенні звичайних побутових проблем. Зараз їх у Херсона значно більше, ніж навіть до війни. Співробітники районних рад закривають “дірки”, які не може охопити міська влада: підхоплюють роботу комунальних підприємств, виїжджають в “червоні зони”, роздають матеріали для ремонту та роблять чимало іншої складної роботи, яку не завжди видно з кабінетів. 

Обидва очільники райрад, з якими ми спілкувалися, впевнені, що після завершення війни ці структури мають ліквідувати. 

“Треба виходити з державницької позиції: те населення, яке залишилося в Херсоні, не потребує аж трьох районних рад. Можна розглядати різні варіанти – від створення райадміністрацій без обрання депутатів до переходу на управління через департаменти. Є чимало прикладів інших міст, які зробили це і успішно працюють. А поки що ми жодного разу не підвели міську раду, всі завдання, які перед нами ставлять, виконуємо. І в якомусь плані це дійсно врятувало Херсон”, — говорить Андрій Задніпряний.