Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та презентувала свою творчість у Швеції. Вона повернулась до рідного міста і продовжує займатись творчістю.
Художниця Валерія Гуран повернулась з Естонії, де в рамках мистецького проєкту "Lament of Kherson region" ("Плач Херсонщини") робила ілюстрації до Книги історій жителів області. У цій роботі взяли участь 10 українських митців. Ілюстрації створювали за технологіями X століття під менторством Анатолія Лютюка. Опрацювали понад пів сотні історій, п’ять із них зобразила Валерія — під кожну підбирала старослов’янський символ.
"Я використовувала знак "чур" — символ, який захищає територію, і якраз там до теми історії про те, як херсонці виходили на мітинги на площу Свободи біля кінотеатру "Україна" і відстоювали свої права на землю", — говорить Валерія.
Митцям організовували майстеркласи з каліграфії, вчили створювати черпаний папір за середньовічними техніками, розповідає Валерія.
"Це не просто подрібнити папір, розкласти, а додаються спеціальні хімікати, спеціальний клей, тобто, спеціальні рідини, які дають цупкість і можна буде писати поверх цього паперу. Це така технологія, вона дуже цікава насправді, мені б самій хотілось спробувати створити таку книгу", — каже мисткиня.
Окрім того, учасники резиденції розробляли поштівки. На своїй, Валерія зобразила козака, тероборонівця та бійця Збройних Сил України.
"Вони являються ось таким ніби гербом: знизу символ "Родимич", він відповідає за рід з давніх часів козацтва по сьогодення, які захищають українську землю, виборюють наше право, ну, і, звичайно, наша Херсонська брама, яка зустрічає при в’їзді та при виїзді у місті", — розказала художниця.
Поштівка створена за технікою туш і перо. Її Валерія також використовувала під час написання перших робіт зі старослов’янськими символами. Серію картин з оспівуванням краси жінок і оберегами зробила в окупації. Постери з ними, після звільнення міста, презентували на мистецькому фестивалі "Міцелій" у Швеції. Кошти передали на благодійність.
"На картинах зображений символ — Льольник, це символ дівчат, ще незаміжніх, який допомагає їм знайти свою долю", — розповіла Валерія.
Вивчати старослов’янські символи мисткиня почала після того, як захопилася українською зброєю.
"На свято чоловік дарував мені якусь зброю: шаблю, бартку, нагайку і інші різноманітні види зброї. Тепер в мене є така колекція. І, звичайно, що це захоплення також непросте – воно тягне за собою історію", — каже художниця.
Зараз Валерія Гуран живе у Херсоні, онлайн викладає образотворчі дисципліни у Таврійському ліцеї та продовжує писати картини.
Джерело – Суспільне
