У новій частині рубрики «Так ми жили» – фотодобірка про винахідливих жителів Херсонщини, які своїми руками майстрували транспорт. Іноді – досить дивний.
Раніше таких майстровитих механіків, що власними руками могли створити будь-яку автівку, та щоб вона ще й їздила, називали «кулібіними». Але ім’я винахідника родом з імперської Росії ми вживати не будемо. В Україні сьогодні є інший термін на позначення винахідливих майстрів – мейкери.
Своїми винаходами такі мейкери дивували свого часу й жителів Херсонщини. У фотоколекції херсонського журналіста Анатолія Андрєєва збереглося декілька світлин із зображенням цікавих та трохи дивних транспортних засобів, змайстрованих жителями Херсона та області. У кадр фотографа вони потрапили наприкінці 1990-х – початку 2000-х років.
Нагадаємо, що майже всі фото, які ми публікуємо в рубриці «Так ми жили», свого часу були надруковані в газетах «Гривна» та «Суботній випуск». Це плівкові світлини, їхній автор – наш журналіст Анатолій Андрєєв. Подорожуючи по Херсонщині велосипедом, він приносив до редакції цікаві фотосюжети як з Херсона, так і з районів області.
Від лімузина до мопеда
Цей автомобіль, мабуть, пам’ятає чимало жителів Херсона. Ще б пак! Коли на вулицях з’явився справжній, хоч і саморобний, лімузин, він привернув увагу ледь не всього міста. Біля нього фотографувалися, його замовляли на весілля та інші врочистості.
Фото зроблене у 2002 році. За словами Анатолія Андрєєва, змайстрували лімузин херсонці – батько із сином. За основу вони взяли «мерседес» та зробили новий збільшений салон.
«Цей автомобіль херсонці замовляли для врочистих подій – найчастіше, на весілля. Інколи власник таксував – коли треба було забрати гостей з вокзалу або аеропорту. Він міг перевезти більшу кількість людей, ніж вміщувало звичайне авто», – розповідає автор фото.
Такий багі змайстрував молодий житель селища Козацьке Бериславського району (нині населений пункт належить до Каховського району). Фото 2000 року.
«У дитинстві хлопчина відвідував гурток юного техніка. Він створив креслення транспортного засобу, але не мав із чого його змайструвати. А в дорослому віці таки здійснив свою мрію. Дуже довго збирав запчастини, потім тривалий час майстрував. Але зробив багі повністю власними руками. До речі, на одному з конкурсів у Новій Каховці він посів перше місце зі своїм винаходом», – пригадує фотожурналіст.
Це – житель Херсона та його винахід, створений на основі «жигулів» найпершої моделі. Фото 2002 року.
Чоловік працював автослюсарем, механіком. За словами автора фото, єдине, що він мав на початку створення цього авто, – це двигун із «копійки». Кузов, салон – усе це він майстрував сам. На своєму автомобілі чоловік їздив на дачу.
«Тривалий час були проблеми з реєстрацією автівки – у Державтоінспекції довго не хотіли видавати техпаспорт, адже машина була невизначеної марки. Та зрештою херсонець усе-таки зареєстрував авто, йому видали номер», – каже Анатолій Андрєєв.
А цей диво-транспорт створив житель Берислава на основі триколісного мопеда «Вятка». Кузов змайстрував самостійно, встановив усередині підігрів, радіоприймач, прилаштував двірники на переднє скло.
«Чоловік зареєстрував свій транспорт, мав офіційним номер і пересувався на ньому по Бериславу. Іноді він навіть перевозив людей – всередині могли сісти троє людей: водій і двоє пасажирів», – розповідає автор фото.
«Унікальна людина, водій із багаторічним стажем. Переобладнав стару списану вантажівку ЗІС, яка пройшла війну фронтовими дорогами», – каже про ці фото Анатолій Андрєєв.
Чоловік перебрав увесь ЗІС і склав його заново, усі запчастини використав ті самі. Єдине що замінив у ньому – радіатор, оскільки рідний не підлягав ремонту. Замість нього встановив радіатор із ЗІЛа. Працював на газонаповнювальній станції – розвозив по Херсону, передмістю та найближчих селах балони зі скрапленим газом.
Фото 1998 року, перехрестя доріг у Бериславському районі: траса Берислав – Дудчани, біля повороту в бік села Червоний Маяк.
Власник цієї диво-вантажівки – місцевий фермер, дуже винахідливий чоловік, каже автор знімка. Запчастини та елементи для автомобіля збирав буквально по всіх смітниках навколишніх сіл.
«Зібрав ось таку машину – ГАЗ-51 її важко назвати, але ходова була саме від цієї вантажівки, решта все – чуже. Кузов узагалі приладнав з якогось малого транспортного засобу чи навіть з підводи – знайшов десь викинуті борти. Чоловік займався фермерством і на своїй вантажівці підвозив на продаж до траси кавуни й дині», – пригадує фотожурналіст.
Джерело – Гривна
