Нерозірвані артилерійські снаряди, міни-"пелюстки" та "пряники", якими російські військові дистанційно мінують Херсон, замасковані під листя та гілля дерев боєприпаси, залишки дронів — усі ці вибухонебезпечні предмети можна знайти на вулицях міста. Ми дізнавались, як їх можна розпізнати та куди повідомляти про небезпечні знахідки.
89-річна херсонка Надія Знахаренко 9 квітня отримала вибухову травму і осколкове поранення ноги. Того дня вона вийшла на двір до палісадника, де доглядає за квітами, та почула вибухи.
"Воно раз гупнуло перед домом, потім другий — у дворі. Я під абрикосу заховалася, притиснулась до парканчика й мене наче хтось як камінням вдарив у ногу. А потім вкололо, ніби оса вкусила, — і гострий біль відразу. Весь м'яз у нозі болить дуже. Хоча ранки нема, все вже засохло. Але такий сильний удар був, що я думала, що мені хтось тонну металу туди бахнув", — сказала Надія.
Після обстрілу вони з онуком у дворі знайшли п'ять нерозірваних боєприпасів. За словами жінки, вони були схожі на металеві гільзи.
"А коли він вдруге приїжджав, щоб подивитись мою рану, то їх вже не було. Служба приїхала та всі позбирала. Ці гільзи металеві, серединка у них пуста і біла бавовняна стрічка до них прив'язана", — згадує Надія Знахаренко.
Станом на перше квітня 2026 року поліція отримала 751 звернення про знайдені вибухонебезпечні предмети, 591 з них — знищений, розповів начальник управління вибухотехнічної служби поліції Херсонщини Володимир Перепелиця. За його словами, вибухотехніки поліції працюють у всіх безпекових зонах, зокрема і в червоній.
"На одній вулиці Херсона можна за певний період виявити та знищити боєприпас ствольної артилерії, наприклад, снаряд 152 калібру, яким вистрілила гаубиця з лівого берега Дніпра. І тут же поруч можна знайти суббоєприпас іноземного виробництва з РСЗВ. А далі — боєприпас з дрона, фактично саморобний вибуховий пристрій, де буде просто в скотч замотана тротилова шашка, навколо якої цвяхи обмотані. Правило дії просте і загальне: чим далі людина перебуває від вибухонебезпечного предмета, або такого, що його нагадує, тим краще", — сказав Перепелиця.
Піротехніки ДСНС розміновують ліси та лісосмуги, узбіччя доріг, сільськогосподарські угіддя, подвір'я місцевих жителів, розповів пресофіцер ДСНС Херсонщини Микола Буцула. Станом на початок квітня 2026 року рятувальники отримали 119 звернень від херсонців про знайдені вибухонебезпечні предмети, у 109 випадках залучали піротехніків ДСНС.
"Саме на вулицях Херсона найчастіше можна зустріти саме елементи, які можна використовувати шляхом дистанційного мінування. Це так звані "пелюстки" — міна ПФМ-1 та ПФМ-1С. Також зараз ворог почав активно застосовувати новий тип мін, так званий "пряник". Це та сама міна ПФМ, але вона не має самоліквідатора і спрацьовує лише від взаємодії людини з цим вибухонебезпечним предметом, тобто якщо людина до нього доторкнеться або наступить, чого в жодному разі не можна робити", — пояснив Буцула.
Вибухонебезпечні предмети можуть мати вигляд іграшок, коробок або пакетів. Їх можна знайти на узбіччях доріг, у паркових зонах, на подвір’ях будинків, говорить пресофіцер ДСНС.
"Дрони різного типу, які використовує ворог, можуть бути подавлені системою радіоелектронної боротьби, або впасти і не здетонувати. На них можуть залишатися рештки саме вибухових речовин і предметів, які він ніс для дистанційного мінування території. Також можливі випадки, коли ворог підступно може якимись хімічними речовинами змащувати уламки дронів, за рахунок чого при контакті з ними у людини можуть виникнути хімічні опіки і це може призвести до нещасного випадку та травмування", — сказав він.
Дрони, якими російські військові атакують Херсон, можуть нести одночасно декілька видів боєприпасів, каже Володимир Перепелиця.
"Були міни пелюстки ПФМ-1С, саморобні міни "пряник", які зараз ворог часто в нас використовує, а також шпичаки. Кількість оцього всього, окрім бойової частини, вимірювалася в десятках. Тобто навіть один дрон може нести ось таку різноманітну систему ураження", — розповів начальник управління вибухотехнічної служби поліції.
Деякі вибухонебезпечні предмети можуть бути запрограмовані на детонацію через 10, 30 або 60 днів і самознищитись внаслідок випадкового дотику, близького місцезнаходження з металом або руху поруч, говорить Перепелиця.
"Зокрема, ворог використовує на нашому напрямку вибухонебезпечні пристрої такого типу, які складаються з плати ініціації вибухової речовини, поміщеної в певний корпус і замасковані. У нас це були ганчірки", — сказав він.
У дрона, який лежить на землі, небезпечними є лопаті, що рухаються, і батарея, яка його живить. За словами Перепелиці, батарея може спалахнути у будь-який момент.
"Люди це називаюсть вибухом, але ні, це не вибух. Він не відриває рук, пальців, але він просто дуже швидко горить. І оці елементи, які десь можуть знаходитись на сітці, біля дороги чи в місцях падіння дронів, вони становлять в першу чергу пожежну небезпеку. Тому їх не треба брати собі в машину чи приносити додому. Більше загроз, окрім вибухівки, сам дрон не несе. Хоча є ще один момент: деякі дрони, особливо великі, можуть мати в собі систему передавання координат", — зазначив Володимир Перепелиця.
До знайдених залишків дронів, підозрілих предметів або нерозірваних боєприпасів підходити не можна. Необхідно зателефонувати за номерами 101 або 112, застеріг пресофіцер ДСНС Херсонщини Микола Буцула.
Джерело – Суспільне
