Російський терор мирного населення… Тяжко описати відчуття, коли ти вдома в розслабленому стані і в нього прилітає… Заціпеніння, шок та очікування наступних прильотів. Адреналін, прискорене серцебиття та роздуми що робити далі…
Завжди добре, що ніхто не постраждав… Але й приватну власність дуже шкода. Щоб її зараз купити чи зробити ремонт – це фантастика. А розраховувати на щось це дурити себе. Надія лише на самих себе.
***
Проточні реалії – ждемо тепло у будинки, щоб нормально було дітям вчитись онлайн.
***
А як організовано дозвілля у вас?
Звичайний день мешканців Антонівки, серед іншого, полягає у виявленні та знешкодженні ворожих мін-пелюсток, якими рясно усіяні дороги селища, подвір’я людей.
Такі відео з дому повертають фокус уваги на рівень русофобії та стимулюють збирати, придбавати й передавати інструменти випалювання болотяного гною з нашої землі.
В це важко повірити, але в Антонівці досі живуть люди, в пекельних умовах, на відстані пари кілометрів від окупантів, під постійними обстрілами й скидами, але живуть…
***
Херсон – люди, як струни. В “Українському домі” 8 листопада було представлено експозицію різних установ про вільний і нескорений Херсон, херсонців, які продовжують боротися за своє право жити і працювати в рідному домі.
Різні, емоційні жителі Херсонщини. У кожного унікальний життєвий досвід, який вартий екранізації фільмів. Хтось на цих фото посміхається, а син в полоні, освітяни, які серйозно дивляться з фото, розповідають з посмішкою про час в полоні. Запитую: “Били?”. Відповідь: “Щодня, там без цього ніяк”. Хто в окупації волонтерив й продовжує зараз активно. Військові й їх дружини, французький художник, який намалював картину на фронті та подарував художньому музею, запросивши на презентацію героїв, який відтворив фарбами. Чимало показано унікального, чого я б хотіла, аби побачило більше жителів Херсонщини та України. Живі експонати з міста, який щодня обстрілюють, фото евакуації музейних цінностей та інші, які не можна побачити ніде. Сюжети їх створило наше життя, наш досвід.
***
На тимчасово окупованих територіях Херсонщини росіяни почали руйнувати надгробки на могилах воїнів ЗСУ, які загинули на сході України під час проведення АТО/ООС. Першою сплюндрованою могилою стало поховання Валерія Чуприни в селі Костогризове Олешківської громади.
Тригером стало те, що українського захисника було поховано поблизу меморіалу солдатам, які загинули в часи Другої світової війни.
***
Сьогодні два роки як помер один з самих відомих херсонських колоборантів – кирило стремоусов.
Джерело – Гривна
