Військовий сапер на псевдо Моха шість років служить у лавах ЗСУ. За цей час попрацював сапером на різних ділянках фронту. Нині чоловік розміновує деокуповані території Херсонщини.
Про свою мотивацію служити, небезпечні снаряди та правила поводження з ними військовий розповів кореспондентам Суспільного.
Стати військовослужбовцем Моху надихнув приклад рідних. Чоловік служить у ЗСУ з 2019 року.
"Всі в моїй сімʼї, починаючи від прадідів — служили, всі з кожного покоління. І тоді, коли брат потрапив ще у 2014-2015 році у АТО, я не міг просто сидіти вдома, бачивши що старший був там, де не був я".
Каже, зрадів, коли йому запропонували стати сапером, адже під час Другої світової війни сапером був і його дід.
"Але це було не те щоб стимулом, а більше бажанням спробувати щось інше. І, як бачите, в мене все вийшло", — каже він.
Повномасштабну війну Моха застав в Часовому Ярі, що на Донеччині.
"Купа думок в голові. Не стільки про себе. Мій брат був біля нашої лінії в той час. І були думки про нього, про сімʼю. Звʼязку майже не було. Була тривожність за своїх рідних і близьких".
Нині Моха розміновує деокуповану Херсонщину. Каже, саперу потрібно постійно вчитися, адже вибухівки вдосконалюються. Найнеприємніша міна, з якою доводиться працювати — протипіхотна.
"Це одна із малопомітних мін: у ній мало залізного приладдя, тільки механізм, корпус складається з пластмаси та гуми. Знайти її доволі складно. І коли вона закривається на сантиметрів 5-7, не на перший наступ, а на другий і третій, щоб спрацювала шляхом просаджування ґрунту, то це набагато складніше", — пояснив чоловік.
Говорить, попри малі габарити підрив на такій міні може призвести до втрати кінцівок або навіть смерті.
Часто до його підрозділу звертаються цивільні, які знаходяться вибухонебезпечні предмети.
"Часто беруть, приносять, показують: "А що це таке? Що з ним робити?". Питаю: "А навіщо?" Вони: "Ну, просто лежав, сподобався, але заважав" А просто огородити якимось відром, написати щось і викликати нас — то в них був або якийсь стрес або апатія".
Закликає людей не чіпати снаряди і підозрілі предмети на деокупованих та прифронтових територіях.
"Є у саперів такий вислів: "Знаю — не лізу. Не знаю — тим паче не лізу". До чого я це говорю? До того, що кожен предмет може бути вибухонебезпечним: як саморобні в якихось іграшках та іншому", — говорить сапер.
Моха каже, що найкраща мотивація — це вдячність та шана людей після наданої допомоги.
Джерело – Суспільне