У Миколаєві у виставковій залі міського палацу культури і мистецтва презентували картини мисткині з Херсона Яни Голуб'ятникової. Експозиція "Почути, щоб почати" зібрана з робіт, вивезених з окупованого міста. Художницю надихали фольклор та міфологія, казки Туве Янссон, Ганса Крістіана Андерсена та Льюїса Керролла.
Про це художниця розповіла журналістам Суспільного на відкритті виставки сьомого листопада.
Картини на виставці херсонської мисткині Яни Голуб’ятникової пронизані історією стійкості, болю та натхнення. Ця виставка, що вже експонувалась у Києві, тепер відкрилась у Миколаєві. Мисткиня каже, що це не лише презентація мистецьких робіт, а й можливість розкрити пережите.
"Назву цієї виставки придумала Альбіна, куратор і ідейний засновник. Тобто якби не вона, я б тут не стояла. Назва складається з двох слів, і можна кусати з будь-якої сторони яблука. Можна з одного боку, можна з іншого читати", — говорить Яна Голуб'ятникова.
Кураторка і ідейна засновниця виставки Альбіна каже, що задум цього заходу виник ще під час окупації Херсона.
"І така перша думка була, як тільки ми почнемо вільно вже рухатись і пересуватися, ми будемо показувати (картини — ред.), і це треба показувати".
Частина картин Яни Голуб’ятникової була завершена у 2022–2023 роках. Інші роботи були створені раніше, але відображають зміни та передчуття передвоєнного періоду, зазначає Альбіна.
Однією з представлених робіт є "Сирин". Яна зазначає, що цей образ є центральним у її роботі.
"Він на главі події. Чому сумний? Тому що він попереджає. Я думаю, кожен може надати той сенс, який вважає", — говорить мисткиня.
Робота була створена у 2022 році, наприкінці літа, в умовах окупації. Художниця каже, що робота точно передає емоційний стан, який вона відчувала в той час.
Ще однією з представлених картин є "Джокер". Яна Голуб'ятникова розповідає, що на картині зображено чоловіка, який наразі перебуває в російському полоні. За її словами, його мама вважає, що робота авторки стала реальністю, адже всі думали, що він загинув, але насправді вижив.
"Джокер – це порожня карта, вона може мати будь-який номінал. В кожен момент свого життя ми можемо стати тим, хто покращує своє життя і життя оточуючих. І ось цей хлопець, він такий в очікуванні, і він дуже прискіпливо дивиться на нас. Чи зробимо ми цей вибір? Стосовно себе і стосовно своїх близьких".
Одна з організаторок заходу Анастасія Біла, зазначає, що ця виставка для неї не нова — її вже експонували в "Софії Київській", навесні 2024 року. З її слів, зараз, до Дня визволення Херсона, виставка набуває особливого значення, адже частина робіт перебувала під окупацією в місті, і художниця визволила їх.
"Самі роботи, вони з обличчями херсонок та херсонців, і для мене, як для херсонки, це теж важливо і гріє душу. Попри те, що війна триває і це дуже важко для людей, все одно потрібно цінувати мистецтво", — говорить Анастасія Біла.
Художниця Яна, згадує окупацію Херсона російськими військами у 2022 році. Тоді у будівлі міської ОДА її вісім робіт були на виставці.
"Завдяки тому, що мені хотілося бути сміливою, я ходила і три місяці вимагала, щоб вони мені надали ці роботи", — розповідає мисткиня.
Російські військові визнавали, що їм не потрібні роботи, але не хотіли їх віддавати з виставки, каже Яна. Тоді художниця ходила до них та особисто казала комендантам, що їй потрібні ці роботи. З її слів, окупанти вкрали третину робіт.
"Тобто, вони погоджувалися, вони казали, звісно, звісно, нам не потрібні ваші роботи і не віддавали. То, бачите, ця робота сприяла тому, що я набула тих рис, яких хотіла, і вони таки віддали мені всю цю виставку. Ну, трошки вкрали, ну, то нічого", — говорить Яна Голуб'ятникова.
Проте, мисткиня не планує повертати викрадені картини, на її думку — це неможливо.
"Можна було їх там залишити. Але якби ми їх там залишили, то там за деякий час прилетів снаряд і там ще б нічого не було", — зазначає Яна.
Зі слів художниці, вона не завжди працює над великими роботами, а створює й маленькі — розміром 20 на 20 см, де може намалювати одну квітку.
До війни Яна Голуб'ятникова працювала у великій майстерні, де було достатньо місця для її робіт. Проте після початку повномасштабного вторгнення вона переїхала на п'ятий поверх, у значно меншу майстерню під дахом.
"Мені трошки тиснуло, не вистачає місця, я ще така людина, що я можу 2-3 роботи вести (одночасно — ред.)", — каже Яна.
Також мисткиня розповіла, що в її майстерні живе кролик, якого вона жартівливо називає своїм "найсуворішим критиком", оскільки він має звичку гризти її картини, тож художниця постійно змушена їх ховати.
Станом на сьоме листопада в роботі у мисткині є чотири великі картини, а також маленькі.
"Маленькі то натюрморти, то портрети. В основному натюрморти — це мої молитви до Бога. Я так натхнена цим світом, я так це все кохаю, що я весь час хочу це віддати. Я просто не можу це стримувати".
Виставку живопису "Почути, щоб почати" можна відвідати до 25 листопада.
Джерело – Суспільне