Про це художниця розповіла журналістам Суспільного на відкритті виставки сьомого листопада.
Картини на виставці херсонської мисткині Яни Голуб’ятникової пронизані історією стійкості, болю та натхнення. Ця виставка, що вже експонувалась у Києві, тепер відкрилась у Миколаєві. Мисткиня каже, що це не лише презентація мистецьких робіт, а й можливість розкрити пережите.
"Назву цієї виставки придумала Альбіна, куратор і ідейний засновник. Тобто якби не вона, я б тут не стояла. Назва складається з двох слів, і можна кусати з будь-якої сторони яблука. Можна з одного боку, можна з іншого читати", — говорить Яна Голуб'ятникова.Кураторка і ідейна засновниця виставки Альбіна каже, що задум цього заходу виник ще під час окупації Херсона.
"І така перша думка була, як тільки ми почнемо вільно вже рухатись і пересуватися, ми будемо показувати (картини — ред.), і це треба показувати".
Частина картин Яни Голуб’ятникової була завершена у 2022–2023 роках. Інші роботи були створені раніше, але відображають зміни та передчуття передвоєнного періоду, зазначає Альбіна.
Однією з представлених робіт є "Сирин". Яна зазначає, що цей образ є центральним у її роботі.
"Він на главі події. Чому сумний? Тому що він попереджає. Я думаю, кожен може надати той сенс, який вважає", — говорить мисткиня.
Робота була створена у 2022 році, наприкінці літа, в умовах окупації. Художниця каже, що робота точно передає емоційний стан, який вона відчувала в той час.
Ще однією з представлених картин є "Джокер". Яна Голуб'ятникова розповідає, що на картині зображено чоловіка, який наразі перебуває в російському полоні. За її словами, його мама вважає, що робота авторки стала реальністю, адже всі думали, що він загинув, але насправді вижив.
"Джокер – це порожня карта, вона може мати будь-який номінал. В кожен момент свого життя ми можемо стати тим, хто покращує своє життя і життя оточуючих. І ось цей хлопець, він такий в очікуванні, і він дуже прискіпливо дивиться на нас. Чи зробимо ми цей вибір? Стосовно себе і стосовно своїх близьких".
Одна з організаторок заходу Анастасія Біла, зазначає, що ця виставка для неї не нова — її вже експонували в "Софії Київській", навесні 2024 року. З її слів, зараз, до Дня визволення Херсона, виставка набуває особливого значення, адже частина робіт перебувала під окупацією в місті, і художниця визволила їх.
"Самі роботи, вони з обличчями херсонок та херсонців, і для мене, як для херсонки, це теж важливо і гріє душу. Попри те, що війна триває і це дуже важко для людей, все одно потрібно цінувати мистецтво", — говорить Анастасія Біла.
Одна з організаторок заходу Анастасія Біла. Суспільне Миколаїв/Яна Тітуренко
Художниця Яна, згадує окупацію Херсона російськими військами у 2022 році. Тоді у будівлі міської ОДА її вісім робіт були на виставці.
"Завдяки тому, що мені хотілося бути сміливою, я ходила і три місяці вимагала, щоб вони мені надали ці роботи", — розповідає мисткиня.
Російські військові визнавали, що їм не потрібні роботи, але не хотіли їх віддавати з виставки, каже Яна. Тоді художниця ходила до них та особисто казала комендантам, що їй потрібні ці роботи. З її слів, окупанти вкрали третину робіт.
Мисткиня Яна Голуб'ятникова. Суспільне Миколаїв/Яна Тітуренко
"Тобто, вони погоджувалися, вони казали, звісно, звісно, нам не потрібні ваші роботи і не віддавали. То, бачите, ця робота сприяла тому, що я набула тих рис, яких хотіла, і вони таки віддали мені всю цю виставку. Ну, трошки вкрали, ну, то нічого", — говорить Яна Голуб'ятникова.
Проте, мисткиня не планує повертати викрадені картини, на її думку — це неможливо.
"Можна було їх там залишити. Але якби ми їх там залишили, то там за деякий час прилетів снаряд і там ще б нічого не було", — зазначає Яна.
Картина "Ой посію мак" 2021 року, яку вивезли з окупації. Суспільне Миколаїв/Яна Тітуренко
Зі слів художниці, вона не завжди працює над великими роботами, а створює й маленькі — розміром 20 на 20 см, де може намалювати одну квітку.
До війни Яна Голуб'ятникова працювала у великій майстерні, де було достатньо місця для її робіт. Проте після початку повномасштабного вторгнення вона переїхала на п'ятий поверх, у значно меншу майстерню під дахом.
"Мені трошки тиснуло, не вистачає місця, я ще така людина, що я можу 2-3 роботи вести (одночасно — ред.)", — каже Яна.
Також мисткиня розповіла, що в її майстерні живе кролик, якого вона жартівливо називає своїм "найсуворішим критиком", оскільки він має звичку гризти її картини, тож художниця постійно змушена їх ховати.
Станом на сьоме листопада в роботі у мисткині є чотири великі картини, а також маленькі.
"Маленькі то натюрморти, то портрети. В основному натюрморти — це мої молитви до Бога. Я так натхнена цим світом, я так це все кохаю, що я весь час хочу це віддати. Я просто не можу це стримувати".
Виставку живопису "Почути, щоб почати" можна відвідати до 25 листопада.