66-річна жителька селища Велика Олександрівка на Херсонщині Тетяна Ярошевич пережила разом з чоловіком майже сім місяців російської окупації. Кілька разів до них приходили військові РФ, хотіли забрати автівку та погрожували розстріляти.
Жінка розповіла Суспільному Дніпро: від обстрілів з чоловіком ховалися у льосі. Так прожили перші чотири місяці окупації.
Облаштували ліжко, поставили телевізор.
"Потім перейшли таки в хату, бо я почала задихатися, у мене бронхи. І дід каже: "Давай в хату перейдемо". Вікна позакривали книжками, ганчір’ям, про всяк випадок", – розповідає Тетяна.
Новини дізнавалися лише з чуток, коли бачилися з сусідами.
"Ми виходили щовечора, де хто що почув, хоч дізнатися. Хто, може, чув там за наших, бо зв’язку ж не було теж, не додзвонишся", – говорить жінка.
Вона згадує: на вулицю зайвий раз не виходили, бо скрізь були російські військові. Бувало, що й приходили до них додому.
"Перший раз приходили – машина їм треба була. Я кажу, що вона зламана. Каже: "Вистрелю в ногу". Я кажу: "Ну стріляйте в голову, що ви мені будете в ногу стріляти?", – розповіла Тетяна Ярошевич.
Коли до села зайшли українські військові, каже, видихнули.
"Це було свято для нас. Ми й святкували на вулиці тут! Радості було, звісно! Бажаємо, щоб вони повернулися всі додому живі й здорові", – додає жителька селища Велика Олександрівка.
Вона каже, що зараз займається волонтерством. Онука привозить з міста продукти, а вона розвозить їх туди, де потребують.
Читайте також
У шести з восьми закладів позашкільної освіти Дніпра облаштували тимчасові укриття
Джерело – Суспільне
