Херсонка Тетяна Конопленко - дитина репресованих. 1937 року її дідуся назвали ворогом народу та розстріляли. А згодом почали переслідувати всю родину.
Тетяна Конопленко згадала, як сусід написав листа до газети, де вказав, що донька і дружина у відповіді за злочин мого дідуся і після цього повісився. Тоді стали маму переслідувати.
"Її звали Віра Олександрівна. Потім почалася війна, її забрали до Німеччини. Я залишилася із бабусею. А коли мама повернулася, не пам’ятаю, коли це було, їй сусіди сказали – тебе шукають. І ми поїхали до Харківської області, до людей, з якими мама познайомилася у Німеччині", - розповіла жінка.
Деякий час потому мати прийшла попрощатися з донькою. Її забрали до вязниці у Харкові, до Холодної гори, а звідти до Хабаровська у заслання, згадує пані Тетяна:
"За газету, це її назвали донькою ворога народу. Мама розповідала потім, там було фізично важко. Це там ліси рубали. Були разом і крадії, і вбивці, і політичні".
Весь цей час Тетяна Конопленко була у дитячому будинку, потрапила туди у 7 років, за пятирічку змінила три будинки:
"В одному дитячому будинку мене дуже ображали. Там була Фатіма, вона всім казала – в неї мама погана, шпіонка і так до мене і ставилися. Дитячі будинки були бідні. В одному був директор, який добре до мене ставився, читав мені мамині листи, цукерки давав".
1955 року матір Тетяни Конопленко звільнили. Дідуся, говорить жінка, реабілітували посмертно.
Наталія Тимофєєва, Владислав Купрєєв.
Джерело – Суспільне