Розуміючи, що офіційна статистика дає лише загальне розуміння ситуації та не враховує низки нюансів, OBOZ.UA вирішив підрахувати "індекс шаурми". Тобто вартість продуктів, які потрібні для приготування цієї страви. Мета – наочно переконатися:
- як реально зросли ціни на їжу в Україні з 2021-го по 2025 рік;
- як темпи зростання мінімалки відстають від подорожчання важливих продуктів.
Як саме зросли ціни, що здорожчало найбільше, чи дасть позитивний ефект підвищення мінімалки та чи потрібно її взагалі збільшувати – у матеріалі OBOZ.UA.
Їсти стало набагато дорожче
Наразі ситуація така: в Україні їсти стало значно дорожче. А зарплати зросли куди менше."Рівень бідності в Україні зріс. І якщо й надалі збільшуватиметься розрив між доходами та зростанням цін, це призводитиме до погіршення становища. При чому переважної більшості населення", – констатувала в розмові з OBOZ.UA кандидатка економічних наук Людмила Черенько.
Загалом же темпи зростання деяких продуктів із 2021-го сягають вражаючих понад 400%. Однак, варто визнати, якщо говорити про динаміку "в грошах", то різниця не настільки суттєва.
Бо ж, наприклад, капуста хоча й здорожчала відразу на 714,08%, але, за даними "Мінфіну", зростання "в грошах" склало 15,72 грн. Так, 23 липня 2025 року супермаркети, за даними аналітиків, продавали її в середньому по 19,9 грн/кг, тоді як у січні-2021 – по 4,18 грн. І хоч таке здорожчання, звісно, вражає, але 16 грн як такі – все ж не дуже критично.
З іншого боку, свинина офіційно зросла в ціні на 63,29% – що хоча й багато, але тьмяніє на тлі капусти. Однак, наприклад, ошийок "у гривнях" здорожчав відразу на 190,79 грн/кг – із середніх 136,88 грн до 327,67 грн. Що прямо свідчить: м'ясо стало менш доступним.
А тому для того, щоб наочно зрозуміти: і наскільки харчуватись стало справді дорожче, і як навіть зростання мінімалки не розв'язує цю проблему, OBOZ.UA розрахував вартість приготування домашньої шаурми – як страви, на приготування якої йде велика кількість різноманітних продуктів, – у січні 2021 року та наприкінці липня 2025-го. Рецепт взяли з матеріалу OBOZ.UA. Ціни – з "Мінфіну". А темпи зміни цієї вартості – це, власне, і є "індекс шаурми", який допомагає оцінити, якою б мала бути мінімалка в Україні.
Набір продуктів
- Лаваш.
- Куряче філе – 2 шт. (продавці вказують вагу одного у 250 г, тому рахуватимемо як 500 г).
- Капуста білокачанна – 250 г.
- Морква – 1 шт. (беремо звичайну – 150 г).
- Помідори – 1 шт. (середній – 150 г).
- Свіжі огірки – 1 шт. (середній – 100 г).
- Болгарський перець – 1 шт. (середній – 150 г).
- Сир твердий – 150 г.
- Майонез – 150 г.
- Томатна паста – 50 г.
- Сметана – 100 г.
- Часник – 3 зубчики (в середньому близько 20 г).
- Олія – 3 ст. л. (профільні експерти зазначають, що 1 ст. л. вміщує близько 15 мл соняшникової олії, тож для полегшення розрахунків беремо 50 мл).
- Сіль і спеції – на свій смак, тому вирахувати складно.
- Лаваш.
- Куряче філе.
- Капуста білокачанна.
- Морква.
- Помідори.
- Свіжі огірки.
- Болгарський перець.
- Сир твердий.
- Майонез.
- Томатна паста.
- Сметана.
- Часник.
- Олія.
Тож приготувати шаурму за цінами 2021 року коштувало приблизно 161,74 грн.
А за цінами кінця липня 2025-го – 348,01 грн.
Подорожчання склало 186,27 грн, або 115,18%.
Разом із тим на початку 2021 року мінімальна зарплата в Україні становила 6000 грн, нині – 8000 грн. Тож вона збільшилась на 33,33%, тобто на третину.
Відповідно, "індекс шаурми" значно перевищує зростання мінімалки. Тобто харчуватися стало дійсно набагато дорожче.
Ціни зросли в рази, а мінімалка – ледь помітно
У підсумку фіксуємо сухий факт: купівельна спроможність українців значно знизилась. А для тих, хто отримує мінімалку, харчування стало розкішшю. І це при тому, що на ці гроші люди мають ще й одягатись, сплачувати рахунки, пересуватись у транспорті тощо.Для наочності.
За даними Держстату, з початку 2021 року лише один продукт здорожчав менше за зростання мінімальної зарплати. Ба більше – цей продукт є єдиним, який здешевшав, на 5,75%. І це гречана крупа.
Ціни ж на всі інші не просто зросли – а фактично рвонули вгору. Наприклад, одразу 10 позицій – із 33, які обліковує Держстат, – здорожчали більш ніж удвічі.
- Капуста білокачанна зросла в ціні одразу на 714,08%. Або в понад 8 разів.
- Морква – на 411,2%. Це понад 5 разів.
- Буряк – на 240,63%.
- Цибуля ріпчаста – на 206,67%.
- Картопля – на 170,11%.
- Масло вершкове – на 137,04%.
- Рис – на 128,92%.
- Риба морожена – на 127,88%.
- Сметана жирністю до 15% включно – на 111,16%.
- Сало – на 104,31%.
- житній, житньо-пшеничний, ціна на який зросла на 97,61%;
- пшеничний з борошна першого ґатунку – на 97,54%.
І це знову свідчить про те, що заплановане підвищення мінімальної зарплати на 688 грн проблеми не вирішить. Адже тоді, порівняно з 2021 роком, її збільшення сягне 44,8%. Чого все одно не вистачить, щоб покрити здорожчання навіть пшона. Ціни на яке за ще майже пів року, не виключено, також зростуть.
Як жити людям
По факту ж це означає, що українці тепер змушені витрачати набагато більшу частину своїх доходів лише на їжу, залишаючись без достатніх коштів на задоволення інших життєво необхідних потреб. Що очевидно як знижує рівень життя, так і збільшує соціальну напруженість у суспільстві."Люди мінімізуватимуть деякі статті споживання. Ті, які вважають менш пріоритетними", – констатує Черенько.
При цьому вона підкреслює: ситуація може мати ланцюговий ефект. Адже що менше люди витрачають, то менше економіка отримує ресурсу для "розвитку галузей, пов'язаних із виробництвом товарів".
"Звичайно, нічого позитивного у цьому немає", – резюмує експертка.
Фактор війни
Втім, визнає вона, одномоментно вплинути на ситуацію складно. І причина тому – війна, що триває.Річ у тім, зазначає Черенько, що війна – це стан невизначеності й непередбачуваності. А головне – зміщення пріоритетів.
"Наш бюджет не витримує одночасно військових і соціальних видатків. Глобально – треба вигравати війну. І тоді запуститься економіка", – констатує експертка.
Втім, визнає вона, впадати у всепропальство теж не варто. Адже, за її словами, Україні вдалось уникнути найгірших сценаріїв, які проглядались на початку повномасштабної війни: хоча три воєнні роки – 2022-2024 – країна й "перебуває в однаковому поганому становищі", порівняно з тим же 2021-м, "катастрофічних наслідків немає".
Мінімалку треба підвищувати
З усім тим Черенько переконує: мінімальну зарплату треба підвищувати. І то дуже суттєво.За її словами, поки в Україні заробітна плата "не досягне економічно обґрунтованого рівня", тобто доки країна не вийде з кола низьких стандартів оплати праці, будь-яке підвищення мінімальної заробітної плати – навіть найменше – матиме "набагато більше позитивних сторін, аніж ризиків".
"Приклад тому: із 1 січня 2017 року вдвічі була підвищена мінімальна заробітна плата (з 1600 до 3200 грн. – Ред.) І хоча всі були проти цього рішення і дуже його боялись, ефект виявивсь неочікувано блискучим: бідність серед працюючого населення різко знизилась. І саме тоді почалось зростання рівня життя населення за всіма показниками", – пояснила Черенько.
При цьому, зазначила експертка, дефіциту бюджету підвищення мінімалки тоді не спровокувало. Адже "з заробітної плати не лише сплачуються податки, але й ідуть нарахування до страхових фондів".
"Тому я категорично за те, що мінімальну заробітну плату треба підвищувати, не боячись витка інфляції. Адже цей ризик мінімальний", – резюмувала Черенько.
Відповідно, зазначає вона, заплановане підвищення мінімалки на 688 грн є позитивним моментом – але лише самим своїм фактом. Оскільки розмір цього підвищення, констатує Черенько, "буде малопомітним". А отже, підвищити рівень життя українців навряд зможе.
