
Військовослужбовець 124 окремої бригади територіальної оборони морської піхоти на позивний "Біря" — військовий сапер. Він родом з Одеської області й до початку повномасштабного вторгнення ніколи не був у Херсоні. У складі Сил оборони захисник працював над деокупацією правобережжя і вперше потрапив до обласного центру 11 листопада 2022 року.
Військовослужбовець з Одещини на псевдо "Біря" розповів, що розмінування було першочерговим завданням, аби херсонці могли безпечно пересуватися містом.
"Старе місто, трошки побите. А так Херсон як місто, навіть не знаю, як сказати, прикольне. Поруч річка, поруч дачі", — ділиться враженнями чоловік.

"Ми тут збиралися попити кави, якийсь хот-дог з’їсти, родині зателефонувати додому. Сказати, що все добре, все гаразд, живий-здоровий. Люди підходили до нас. Перші слова були: "Дякуємо!" Це такі слова були, мабуть, найголовніші на цей момент і на той час, тому що люди дійсно плакали, дійсно раділи", — згадує він
Найбільше вражень, каже "Біря", залишилось від спілкування із дітьми. Їм військовослужбовці дарували шеврони.
"Перші чотири десь були, і все — більше немає. "Дайте, будь ласка, дайте!" І от ідеш десь в машину і шукаєш в рюкзаку, що маєш. Всі шеврони віддали. Нас було десь до 10 осіб, у кожного по п’ять шевронів, і всі роздали за один день, коли ми побачились. На другий раз знову — вже інші шеврони чіпляєш і роздаєш", — сказав військовий сапер.

"Тут була повна площа. Люди вже стояли з прапорами: великими, маленькими, з квітами. Тобто люди тут були максимально налаштовані зустрічати. Кожна людина підходила, обіймала. Йшли з прапорцями, з квіточками якимись. Десь та квітка зірвана, трошки зламалась, але все одно біжить з нею вперед. Буквально хвилин десять ми тут побули і поїхали по своїх справах працювати", — каже захисник.

"Перші наші дії, коли ми заїхали, були покликані максимально розмінувати ті місця, де ходять цивільні. Тобто максимально прибрати весь непотріб, щоб людям було зручно пересуватися містом і серед своїх домівок. У однієї бабусі ми з сарайчику витягнули снаряд 152 калібру. Не розірвався він. Ми з побратимами його прямо несли на руках, завантажили й вивезли", — розповів чоловік.

"Я як сапер у будь-яке приміщення заходжу, як в перший раз. Тобто навіть якщо я вже був там, все одно заходжу туди в другий, третій раз і дивлюся, наче в перший. Тому що пастки можуть бути скрізь, будь-де максимально. Були замінування таких речей, як мікрохвильовка, духовка в газовій плиті", — ділиться "Біря".

"РЇ думаю, що цей день для херсонців став РґСѓР¶Рµ-РґСѓР¶Рµ РґРѕР±СЂРёРј, РґСѓР¶Рµ світлим. Що С” РѕСЃСЊ маленька частинка, СЏРєСѓ РјРё звільнили. Будемо намагатися С– далі робити це, але для цього теж потрібні час та сили. РњРё працюємо спільно задля перемоги С– будемо робити це далі наскільки зможемо, наскільки вистачить СЃРёР», терпіння С– РІСЃСЊРѕРіРѕ-РІСЃСЊРѕРіРѕ", — сказав військовослужбовець.В
suspilne.media