
Російські війська продовжують щоденно обстрілювати село, тож люди ховаються у льохах, часто доводиться й ночувати там. Як живуть нині у селі та що розповідають про тимчасову окупацію — у матеріалі Суспільного.
Місцева жителька Олена Болотова показує свою пошкоджену обстрілами оселю. Двері на будинок змушені були зняті з сараю.
"Телевізора три було – всі забрали, немає. У кімнаті спимо, тут й їли взимку. Нам треба було якось зимувати – вимурували плиту, щоб хоч якось душу нагріти. Тут повністю виламали підлогу – Бандеру шукали. Холодильник розбили, поламали – не працює. Я поки нічого не чіпаю, нема за що ремонт робити", — розповіла жінка.

За її словами, військові РФ залишили по собі чимало снарядів у землі та на подвір`ях будівель у селі. Жителям доводиться самотужки розміновувати городи.
"Сусід з палицею між бур`янами йшов, дивився, щоб на міну ніде не наступити, на "пелюстку". Ми стояли із сусідкою і хвилювалися. А він йшов, щоб розмінувати город. Бо розмінувати – треба гроші платити. Школа поруч, діти туди ходили, дві "пелюстки" знайшли... І в парку три штуки", — каже Олена.

При цьому, говорить вона, щодня армія РФ запукає по селу дрони.
"Щодня запускають десятки дронів. Буває ісім разів за вечір! "Шахеди» летять. Як гепне, то вікна, двері у хаті відчиняються. Ну ніде вже не хочу, що буде, те й буде. Привалить – то й що. Раз би вже вмерла та й все, а то мучаєшся. І шкода вмерти, і важко жити... Хто знає, де той "шахед" летить, куди", — розказує жителька Хрещенівки.

Староста Хрещенівського старостинського округу Віктор Копиток розповів, що російські військові розграбували село.
"У нас село було на "нулі", перша лінія, практично не було тут нікого, всі виїхали. Наприклад, з 300 домогосподарств залишилося 18. Всі інші будинки були розграбовані повністю, все повиносили", — каже він.

Людей, за його словами, забирали в полон. Його також три тижні тримали у льосі.
"Я вивозив пенсіонерів та людей з інвалідністю на неокуповану територію. Повернувся, приїхав знову по пенсіонерів. Під`їхав до себе додому, вийшов з машини. Вони мені сказали: "Відкрий багажник". А там порожньо, я там возив хліб. Коли я відкрив багажник, то один з російських солдатів дістав з рукава шапку військову, кинув мені у багажник і каже: "Ти возив ЗСУ". І мене відразу взяли…", — розповів староста.
Попри обстріли виїжджати з населеного пункту жителі не хочуть, бо прагнуть відновити у ньому життя.