![](/uploads/posts/2024-04/thumbs/1713785762_ccd9ff4e5d0d6c6c.jpg)
У Хрещенівку, що на Херсонщині, повернулася третина жителів. Під час понад пів річної окупації звідси виїхали майже всі люди. Зараз місцеві лагодять свої будинки та саджають городи, які обстежували самотужки, адже у землі були снаряди.
Російські війська продовжують щоденно обстрілювати село, тож люди ховаються у льохах, часто доводиться й ночувати там. Як живуть нині у селі та що розповідають про тимчасову окупацію — у матеріалі Суспільного.
Місцева жителька Олена Болотова показує свою пошкоджену обстрілами оселю. Двері на будинок змушені були зняті з сараю."Телевізора три було – всі забрали, немає. У кімнаті спимо, тут й їли взимку. Нам треба було якось зимувати – вимурували плиту, щоб хоч якось душу нагріти. Тут повністю виламали підлогу – Бандеру шукали. Холодильник розбили, поламали – не працює. Я поки нічого не чіпаю, нема за що ремонт робити", — розповіла жінка.
![](/uploads/posts/2024-04/thumbs/1713786125_2390137247174d06.jpg)
"Сусід з палицею між бур`янами йшов, дивився, щоб на міну ніде не наступити, на "пелюстку". Ми стояли із сусідкою і хвилювалися. А він йшов, щоб розмінувати город. Бо розмінувати – треба гроші платити. Школа поруч, діти туди ходили, дві "пелюстки" знайшли... І в парку три штуки", — каже Олена.
![](/uploads/posts/2024-04/thumbs/1713786098_ff1f5f71e0eebb09.jpg)
"Щодня запускають десятки дронів. Буває ісім разів за вечір! "Шахеди» летять. Як гепне, то вікна, двері у хаті відчиняються. Ну ніде вже не хочу, що буде, те й буде. Привалить – то й що. Раз би вже вмерла та й все, а то мучаєшся. І шкода вмерти, і важко жити... Хто знає, де той "шахед" летить, куди", — розказує жителька Хрещенівки.
![](/uploads/posts/2024-04/thumbs/1713786246_81f02181a6da5015.jpg)
"У нас село було на "нулі", перша лінія, практично не було тут нікого, всі виїхали. Наприклад, з 300 домогосподарств залишилося 18. Всі інші будинки були розграбовані повністю, все повиносили", — каже він.
![](/uploads/posts/2024-04/thumbs/1713786223_6aac69378bcc91d3.jpg)
"Я вивозив пенсіонерів та людей з інвалідністю на неокуповану територію. Повернувся, приїхав знову по пенсіонерів. Під`їхав до себе додому, вийшов з машини. Вони мені сказали: "Відкрий багажник". А там порожньо, я там возив хліб. Коли я відкрив багажник, то один з російських солдатів дістав з рукава шапку військову, кинув мені у багажник і каже: "Ти возив ЗСУ". І мене відразу взяли…", — розповів староста.
Попри обстріли виїжджати з населеного пункту жителі не хочуть, бо прагнуть відновити у ньому життя.