Ігор Колихаєв: "Були у нас мітинги, але тепер їх дедалі менше, бо на активістів тиснуть і залякують". На фото: мітинг у Херсоні 5 березня 2022 року
З початку березня Херсон перебуває під окупацією російських військ. Уже більше місяця херсонці виходять з українськими прапорами на акції протесту, аби показати, що Херсон - це Україна. Однак через погрози та залякування протестні акції відбуваються дедалі рідше. Про життя в окупованому місті DW поговорила з міським головою Херсона Ігорем Колихаєвим.
Пане Колихаєв, передусім хотіла у вас запитати, де саме ви перебуваєте? Адже багато голів громад Херсонської області нині виїхали з окупованої області через погрози та залякування російських окупаційних військ.
Зараз я знаходжусь у Херсоні, у міській раді, разом зі своєю громадою.
Скажіть, будь ласка, яка ситуація в місті, зокрема безпекова та гуманітарна?
Важко, коли по вулицях ходять озброєнні люди, російські військові, так звані "лнр-днрівці", російські ФСБшники, сказати, що у місті безпечно. Кожен містянин зараз у небезпеці. Щодо гуманітарної ситуації, то нам вдалося відтермінувати на деякий період гуманітарну кризу: у місті є вода, струм, є тепло, запустили тролейбуси, автобуси, прибирається сміття, якось тримаємося. Що мене найбільше бентежить, що дуже багато людей виїжджають з нашого міста.
Куди саме вони їдуть, адже Херсонська область захоплена російською армією?
У нас немає безпечного "зеленого коридору", але люди самі збираються в групи, домовляються та виїжджають з міста у три сторони: в бік Миколаєва, в бік Мелітополя та в бік Криму. Люди їдуть на свій страх і ризик, адже після того, як вони побачили Бучу та Ірпінь під окупацією, людям страшно, і вони ідуть. Їдуть не тільки з Херсона, а й з Каховки, Нової Каховки, Берислава, Генічеська. Люди налякані, але ми говоримо з ними, аби вони залишалися, бо якщо всі покинуть місто, то економіка зупиниться і місто стане пустелею.
Російські окупаційні війська застосовують Росгвардію та ФСБ Росії у Херсоні. Вони "працюють" з активними херсонцями, які мають проукраїнську позицію. Були у нас мітинги, але тепер їх дедалі менше, бо на активістів тиснуть і залякують, тому вони виїжджають з міста. Також багато людей пропадає в місті. Ми передаємо цю статистику в поліцію, представники якої ще залишилася у нас.
Тобто у місті ще залишаються до цих пір представники Нацполіції України?
Так, хто не встиг виїхати, залишаються у Херсоні, але вони не працюють, сидять по домівках. А зараз російські ФСБшники, маючи на руках бази з адресами працівників поліції, ходять по їхніх домівках.
Чи приходили особисто до вас та представників Херсонської міськради російські окупанти? Чи схиляли до співпраці чи можливо залякували?
Ще 3 березня російські окупаційні війська взяли під контроль наше місто, на наступний день приїхали до Херсонської міськради, їх було десь чоловік 20, всі були зі зброєю. У нас була бесіда, де ми заявили нашу позицію: допоки над міськрадою знаходиться український прапор, немає ніякого гаутляйтера, ми працюємо, як тільки з'являються їхні представники - міська рада в повному складі пише заяви та виходить з міської адміністрації. Поки спроб змінити український прапор на Херсонській міськраді не було. Скільки часу ми зможемо тримати цю позицію ми не знаємо. Працюємо у важкому психологічному стані, але одне одного підтримуємо. Я вважаю, що це теж фронт, але у тилу ворога. Це дає надію нашим містянам.
Тобто паралельних структур окупантів для забезпечення життєдіяльності у місті немає?
Поки в нашу роботу не втручаються, але ходять по комунальних підприємствах, запитують керівників, що їм треба. Але у керівників комунальних підприємств чітка позиція, що у нас все є і нам від вас нічого не потрібно, лише б не заважили працювати.
Чи є серед місцевої влади колаборанти, які пішли на співпрацю з російськими окупантами?
Війна справді очищує людей, на яких ти навіть не міг і подумати, що вони можуть зробити крок у ту сторону, то вони дійсно роблять. А ті, на кого б раніше ти не міг спертися, то зараз тримають удар, у них є внутрішній стержень і вони справді патріоти. Всі, хто залишився, несуть наше місто на руках, це все патріоти. Колабаранти проявляться тоді, коли буде в Херсоні й області змінений політичний устрій.
У Херсоні були спроби створити так звану "ХНР". Чи повторюються вони?
Ці спроби успіху не мають. Вони хотіли це робити, але відкрито це не робили, лише повісили російський триколор на Херсонській обласній адміністрації, на будівлі обласної СБУ, МВС, Державній морській академії, Суворівській райадміністрації, бо вони там знаходяться. Там де їх немає, висить український прапор. Тобто, де-юре ми Україна, а де-факто ми в окупації. Але ми тримаємось. Це важко, рахуємо хвилини до звільнення, бо Херсон - це Україна. Але скільки ми можемо тримати цей потенціал єднання?
Чи були спроби російських окупаційних військ завезти зовнішніх керманичів міста з Росії?
Ми намагаємося працювати по Женевській конвенції 1949 року. По завезеним у мене немає інформації. Але в окупантів були спроби створити так званий комітет спасіння херсонців, куди увійшли три херсонця. Це колишній мер Херсона Володимир Сальдо, місцевий проросійський блогер Стермоусов та депутат міськради Семенечев. Таке собі херсонське ГКЧП.
Була інформація у ЗМІ, що в Херсонську область російські окупанти почали завозити рублі й російські продукти. Чи зберігається у Херсоні українська валюта і звідки завозяться продукти харчування?
Ми живемо за українськими законами, в місті працюють банкомати, але є проблема з готівковими коштами, тому таке враження, що Херсон знаходиться у 90-х роках. Тобто торгівля переміщується на ринки, магазини відкриваються все менше й менше, тому що немає товару з інших міст України, аби можна було продавати за безготівкові кошти. Банківські перекази ми маємо, але зараз торгівля йде так: 70 відсотків за готівку і 30 відсотків за безготівкові розрахунки. Тобто зараховуються на карту зарплати, але отоварювати її немає як. Рублі була спроба роздати у Генічеську, але по Херсону немає ще такого. А втім, якщо не буде підживлення готівковою масою, не будуть йти платежі Херсонського виконкому, то автоматично блокуватимуться казначейські рахунки.
Зараз дуже погано йдуть платежі, які не випускає Держказначейство України. Наприклад, у Херсоні є чотири колонії, де сидять засуджені, але співробітникам пенітенціарної системи, які охороняють ці колонії, не виплачується заробітна плата. Це дуже велика проблема, яка може з ними зіграти злий жарт. Тому я звертався всюди, і в Офіс президента України, і в Держказначейство, аби почалися виплати тим, хто тримає місто на своїх плечах. Адже, якщо у місті не буде життєдіяльності, то це перший крок, щоб окупанти сюди завезли російський рубль. Але тоді підуть незворотні процеси, вже буде пізно.
А які аргументи наводить українська влада, що рахунки міста заблоковані?
У Держказначействі керуються постановою кабміну №265, яка знаходиться під грифом "секретно" та регламентує роботу міст в окупації. Вона вийшла тиждень тому. Але ж ми не ділимо зараз країну: в окупації, у деокупації, в тилу. Тут же знаходяться теж люди. Якщо ми не будемо платити зараз зарплатню їм, не оплачуватимемо комунальні платежі, то ви розумієте до чого ми прийдемо? Місто повинно функціонувати. Якщо ми не будемо функціонувати, то це буде "місто розбитих вікон". А росіяни вже ведуть пропаганду про те, що дивіться, мовляв, вас Україна кинула, нічого не працює, зарплатні немає, "зелені коридори" не організовує, то приходьте до нас, до Росії.
Після інтерв'ю Deutsche Welle звернулася до Офісу президента України та Кабінету міністрів України, міністерства юстиції України та Державного казначейства України з проханням роз'яснити ситуацію, яка склалася з блокуванням казначейських рахунків Херсонської міськради та невиплатою заробітної плати працівникам пенітенціарної системи у Херсонській області.
Лілія Ржеутська, dw.com