Зображення: Вгору
Російські військові обстрілювали евакуаційні пункти в Херсоні та перешкоджали порятунку людей на окупованому лівобережжі після підриву Каховської ГЕС. Такі дії можуть кваліфікуватися як порушення міжнародного гуманітарного права, про що йдеться у новому розслідуванні від правозахисної організації Truth Hounds.
Обстріли в Херсоні та їх наслідки
На підконтрольному Україні правому березі Дніпра волонтери розпочали евакуацію людей вже через кілька годин після катастрофи, що сталася 6 червня 2023 року. Вони надавали адресну допомогу та підтримували державні служби у рятувальних операціях. Проте російські військові неодноразово обстрілювали райони, де працювали рятувальники.
- Волонтери, опитані Truth Hounds, розповідали про мінометні та артилерійські обстріли поблизу пунктів евакуації та в підтоплених житлових кварталах.
- Один з таких випадків стався біля Корабельної площі в Херсоні, яка була важливим пунктом евакуації. Тоді дев’ять людей отримали поранення, серед них двоє рятувальників ДСНС і один поліціянт.
- Волонтери зазначили, що ні спеціальний одяг, ані гуманітарне маркування не захищали їх. Навпаки, іноді вони побоювалися, що помітне маркування робило їх ще більш вразливими.
Обстріли не лише уповільнювали евакуацію, але й часто змушували рятувальників призупиняти роботу та змінювати маршрути операцій. Це призводило до того, що цивільні мусили тривалий час чекати в затоплених будинках.
Окупанти блокували порятунок на лівому березі
На окупованому Росією лівобережжі, яке зазнало найбільшої шкоди від повені, окупаційна влада не змогла організувати належне екстрене реагування. Свідки розповіли Truth Hounds, що місцеві мешканці рятували одне одного, оскільки офіційної допомоги не було.
- Люди використовували човни, надувні матраци та підручні засоби, щоб рятувати тих, хто опинився на дахах, горищах або в будинках, що руйнувалися.
- Для зв’язку використовували Telegram-чати та особисті контакти між сусідами, родичами та знайомими, особливо під час перебоїв з мобільним зв’язком.
У звіті наголошується: “Опитані свідки розповідали, як російські сили й окупаційна влада не лише не забезпечили ефективного реагування, а й подеколи перешкоджали зусиллям цивільних волонтерів і применшували масштаб катастрофи у своїх публічних комунікаціях, поки люди залишалися без можливостей для порятунку”.
Невідомі людські втрати та міжнародні порушення
Оцінити людські втрати від цієї трагедії досі складно, особливо на окупованих територіях. За рік після катастрофи українська влада повідомила про 32 загиблих та 39 зниклих безвісти на правому березі Дніпра. Кількість жертв на лівобережжі залишається невідомою, оскільки незалежні спостерігачі та гуманітарні організації не мають доступу до цих територій.
Наявні докази вказують на те, що дії російських сил та окупаційної влади у відповідь на руйнування Каховської ГЕС можуть кваліфікуватися як серйозні порушення міжнародного гуманітарного права. Це стосується норм щодо захисту цивільних, працівників гуманітарних служб та цивільного захисту, а також людей, які проживають на окупованій території.
Truth Hounds наголошують: “Крім того, задокументована модель поведінки демонструє, що російські сили могли використовувати спричинену катастрофою вразливість як зброю, перетворюючи нагальну потребу цивільних у порятунку на додаткову можливість завдати сильнішої шкоди”.
Російські військові підірвали Каховську ГЕС 6 червня 2023 року. Внаслідок цього на Херсонщині затопило близько 600 км² території та десятки населених пунктів, зокрема окуповані Олешки. Під час повені російська армія перешкоджала евакуації місцевих жителів і продовжувала обстрілювати місто. Після руйнування ГЕС у населених пунктах, розташованих вище греблі, виникли проблеми з питною водою. За оцінкою ООН, збитки України від підриву Каховської ГЕС становлять майже 14 мільярдів доларів.
За матеріалами: Вгору
Коментарів ще немає