У Херсоні ділять будівлю планетарію, яку насправді треба просто повернути віруючим
Валіза без ручки
У Херсоні не вщухають юридичні битви за міський планетарій. Ще з минулого року у Господарському суді області розглядався позов Херсонської місцевої прокуратури з цього приводу. Прокуратура наполягала на скасуванні рішення державного реєстратора, котрий зареєстрував будівлю на громадську організацію – Всеукраїнське товариство «Знання». І суд це рішення таки відмінив, що прес-служба облпрокуратури подає, як справжнє тобі торжество справедливості та принциповості. «Суд погодився з принциповою позицією прокуратури, скасувавши реєстрацію права власності на цей об’єкт», — сказано у повідомленні прес-служби для засобів масової інформації.Виглядає все пристойно: не дали заволодіти історичною будівлею у центрі Херсона, чия вартість наближається до тринадцяти мільйонів гривень. Однак насправді та будівля для всіх претендентів на неї – наче валіза без ручки: важко нести й шкода викинути. От і вся «принциповість».
— Планетарій Херсона обслуговує наше приватне підприємство з такою самою назвою. Але стару будівлю немає за що утримувати. Адже виживаємо переважно за рахунок шкільних екскурсій. Та в карантин вони не проводяться – хіба що у вихідні батьки з малечею заглядають. Ми вже й збанкрутували б, якби торік не виручив Український культурний фонд, сплативши вартість комунальних послуг за п’ять місяців. Та нинішнього року борги знову накопичуються, і знову шукаємо мецената, — зізнається директор планетарію Ольга Храмцова. – Ми чітко розуміємо, що самотужки утримання планетарію «не потягнемо». Кілька разів зверталися до міськради Херсона та міського голови із проханням прийняти будівлю до комунальної власності. І щоразу отримували відмову.
Відстоюють неіснуючі права
Якщо ж копнути глибше, то виявиться, що держава на особняк по вулиці Воронцовській має приблизно такі ж права, як той розбійник, котрий відібрав у господаря речі, потім убив його. І тепер хоче «цілком законно» зайняти оселю своєї жертви. І в сказаному – ніяких перебільшень. Адже згаданий будинок звели ще наприкінці вісімнадцятого сторіччя, як синагогу, коштом віруючих юдеїв. «Внесок» держави полягав хіба в тому, що 1922 року, після утвердження більшовицької влади, культову споруду обідрали, наче липку, конфіскувавши тут більше пуду срібних виробів – сувоїв Тори, канделябрів, підсвічників тощо. А в 1928 років віруючих звідси просто вигнали, передавши синагогу спершу під спортзал, потім – під Будинок санітарної просвіти. Планетарій тут «оселився» тільки 14 травня 1960 року, а п’ять років по тому йому урочисто присвоїли ім’я Юрія Гагаріна. Тож якби прокуратура справді заповзялася відновити справедливість, то мала б наполягати на повернення колишньої синагоги єврейській спільноті Херсона. Та її представників не зволили запросити на судовий розгляд справи навіть як третіх осіб.Сама ж єврейська громада не претендує на повернення своєї власності тільки тому, що діючої синагоги на вулиці Театральній (до речі, тут за СРСР додумалися розташувати…медвитверезник) для її потреб поки що достатньо. Але це тільки поки, і рано чи пізно віруючі про свої права нагадають. Все просто: якщо законний власник сьогодні не має потреби використовувати свою нерухомість, то це зовсім не означає, що його в нього треба відбирати.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ, Новий день
