Хоча насправді це уже якесь місце видобутку «корисних копалин» - цегли, дроту, кабелю, металу, скла та інших будівельних матеріалів. І все це - у п'яти хвилинах ходи від ХОДА та ХОР, в 20 хвилинах ходи від облуправління поліції.
Про її критичний стан і жахливий вигляд журналісти пишуть давно. Питали про долю будівлі і в Зураба Аласанії, коли він на початку свого головування НСТУ бував у Херсоні.
На якийсь час розкрадання будівлі наче уповільнилося, але наприкінці 2018 р.рвонуло рекордними темпами. Раніше не було 5 вікон – зараз більше дюжини, зрізані дроти, розбираються перестінки, зникають двері, конструктивні елементи.
Тут осіли безпритульні – і люди, і собаки. Одні п'ють, гуляють, пересиджують морози,інші гавкають, «плодяться та множаться». Місцеві мешканці, з прилеглих вулиць Української та Котовського не соромляться зносити сюди сміття. То «краса» в центрі міста буяє. З кого ж спитати?
У 2018 році херсонські журналісти оприлюднили фотокопію проекту рішення Херсонської обласної ради про відчуження майна комунальної власності. У переліку об'єктів, які мають бути відчуженими протягом 2018-2020 рр., є і ця будівля по Ушакова, 38.
Щоправда, наші спроби знайти оригінал документа на сайті облради успіхом не увінчалися. Отож, ми приватно поспілкувалися з деякими депутатами облради і з подивом дізнались: дехто з них вважає її телецентром і власністю облтелерадіо.
Тому на наші питання: «Коли ж нарешті дадуть лад будівлі?» і «Чому ХОР не може її ані спродати, ані знайти інвестора, ані виставити охорону?» нам відповіли таке: «Так це ж «Скіфії» майно, у них питайте, чого воно розвалюється!»
Що ж, ми звернулися до керівника Херсонської філії ПАТ "НСТУ"(у народі Скіфії) Василя Середюка: - Ні, - каже він, - ця будівля давно вже не наша. Її у нас іще при «злочинній владі» забрали, але не встигли нею розпорядиться. Потім в НСТУ хотіли довести, що її незаконно забрали, повернути і передати до Держкомтелерадіо.
Тому вам треба звернутися до них і спитати там... Звісно, серце болить, коли дивишся, як воно розвалюється. Ми там і суботники донедавна проводили, і територію прибирали, і сторожів оплачували, щоб не розкрали все. Але власники не ми і зробити нічого не можемо".
Що ж, у пошуках правди про власника будівлі ми звернулися телефоном до Олега Наливайка, керівника Держкомтелерадіо. Може, справдилися обіцянки ЗурабаАласанії, котрий колись казав, що питанням розбазареного майна державного мовника займуться в першу чергу, і будівлю повернуть?
Але на наші питання Олег Ігорович Наливайко теж дає скрушу відповідь: - Ні, ця будівля нам не належить. У нас її в переліку майна нема. Шукайте господаря у себе в області.
Що ж, робимо висновок і ми: питанням її повернення ніхто не займався, виявляється. Ех, пане Аласаніє... Так боліла душа за прикордонну Херсонщину, так хотіли розвинути тут мовлення «на зло надменномусоседу» і... «щось пішло не так»?
Отже,пошуки повертають нас знову до Херсонської обласної ради, яка наче до 2020 року планує таки розпорядитися цією будівлею, хоча навіть не весь депкорпус знає, що вона у них є.
Звісно, продати недобудований і недозруйнованийнедотелецентрза вигідні обласному бюджету кошти буде непросто - навіть, ще складніше, ніж продати «Рошен». Бо уже скоро від неї, як від колишнього ХБК, залишиться тільки декорація по контуру – середину розберуть по шматках. Хоча, можливо, саме в цьому і полягає сенс?
Довести будівлю до руйнації і спродати за копійки «потрібним людям» уже не як недобудову, а як землю в центрі міста? Адже так уже бувало і не раз у нашому «благополучному граді»...
Що ж, цікаво перевірити це припущення. Погодьтеся, воно має право на існування.
Олена МАЛЯРЕНКО, Херсонці
P.S. Хочеться вірити, що мета ХОР – не просто продавати непотрібне чи те, до чого не доходять руки. І що є ідеї, як застосувати цю будівлю на благо громади, знайдуться. Бо, здається, депутати активно шукали приміщення і для Обласного палацу культури, і для Філармонії, і для народних майстрів, і щось обіцяли спортсменам, і письменникам... То чи не знадобилася б ще ця будівля, поки всю її розібрали?