Ненавмисне вбивство браконьєра лісівником Херсонщини одразу стало топ-новиною області. Чимало мешканців - дописувачів у соціальних мережах - переконані, це - вимушений захід задля збереження дерев.Однак директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області, адвокатка лісівника Марина Єлисєєва впевнена: фатальний постріл був лише необхідною самообороною.
Подробиці трагедії
Лісівник Віталій Григор’єв — колишній учасник АТО, захисник Донецького аеропорту. У 2015 році отримав тяжкі поранення і був за крок від ампутації обох ніг. Майже чотири з половиною роки пересувався на інвалідному візку. Лише останнім часом після тривалої реабілітації може ходити на коротку відстань. З осені 2019 року працює у Великокопанівському лісомисливському господарстві. За словами Віталія, 10 січня ввечері, під час рейду, він з напарником побачили свіжі сліди протекторів на ґрунтовій дорозі в одному з кварталів лісництва. Григор’єв одразу сказав товаришу перекрити машиною виїзд з міста вирубки, а сам по слідах вирушив шукати ймовірних порушників. Почувши звуки пилки, попрямував на них, а згодом побачив машину, з якої вийшов чоловік. Авто трохи від’їхало, з нього вийшли ще троє і одразу ж почали пиляти деревину:— Коли діставався до них, накидав на дорогу верхівок сосен, що залишають по собі нелегальні порубники, перекривши їм шлях до відступу, — згадує Віталій. — Звичайно, вони б їхали «напролом», та ці гілки трохи б їх затримали. Повідомив напарника про браконьєрів, а той викликав допомогу із сусіднього лісництва. Я сподівався, якщо наскочу на браконьєрів зненацька, то вони або розбіжаться, або спробують домовитися. У будь-якому випадку, я одразу викликав би «102», а там за номером машини встановити власника або водія не проблема. Та коли наблизився, то побачив у когось з них у руках щось на кшталт рушниці — в сутінках не розгледів що саме, але палиці так не тримають. Побачивши мене, один з незнайомців одразу кинувся до машини. Я закричав йому відійти з піднятими догори руками, та він мене проігнорував, не вмикаючи фари, натиснув на газ та спрямував автомобіль в мій бік.
Григор’єв одразу ж зробив три попереджувальних постріли вгору. Чому три? За словами лісівника, його дії мали психологічний ефект: по-перше, один постріл можуть не почути. По-друге, він одразу дав зрозуміти, що у нього не однозарядна зброя. Але водій не зупинився, тож Віталій вирішив стріляти по мотору, щоб зупинити машину, яка рухалась прямо на нього:
— Чому в двигун, а не по колесах? Бо в них доволі складно влучити, до того ж браконьєрів це не зупиняє. Бували випадки, коли вони проїжджали по протиавтомобільних «їжаках», та все ж примудрялись втікати з усіма пробитими колесами як на автівці, так і на причепі. Я вистрілив, і влучив в середину найнижчої частини лобового скла. Машина зупинилась, я знову наказав водієві вийти з піднятими вгору руками. Він вийшов, ліг на землю, і я почув характерний хрип пробитої легені. Як міг підбіг, щоб надати першу допомогу, заговорив до водія — але той вже не відповідав.
За словами Григор’єва, в сутінках він міг помилитися з висотою пострілу, але не з напрямком:
— Якби я хотів влучити у чоловіка, то попадання було б у скло з боку водія. Його помилкою було те, що він нагнувся вправо до пасажирського сидіння. Мабуть, думав, що я стрілятиму в нього. Аналізуючи потім, я намагався зрозуміти, чи був у мене інший варіант. Якби у мене були справні ноги, то я навіть не став би робити попереджуючі постріли — просто відскочив, відкотився б від авто. А у мене зараз імпланти та гіпси на ногах. Я ті півтора кілометра до них ледве дістався, спочатку йшов, потім повз на чотирьох. Це був мій рекорд в ходьбі за останні п'ять років. Болі були жахливі, я пересувався ледве-ледве, спираючись на карабін, тому вони мене й помітили. Був би я з ногами, один ривок — і водій не встиг би сісти за кермо. А так як бачив, що він хоче збити мене автомобілем, то іншого варіанту не знайшов.
Одразу після інциденту Віталій викликав поліцію та швидку. Григор’єва відвезли до Голопристанського відділу поліції, де допитали як свідка.
Поки Віталій фігурував у справі як свідок, його допитували майже п’ять годин. Як прокоментувала адвокат Марина Єлисєєва, яка вступила у справу лише через 2 доби, права Віталія вже були порушені - до відома лісівника не довели, що він має право на адвоката:
— Це порушення його прав. Допит тривав багато годин. З власного досвіду знаю, що люди після таких ситуацій перебувають у стресовому стані. Покази його я поки що не читала, бо у нас немає процесуальних прав запитувати ці документи. Це можна зробити тільки після того, як повідомляють про підозру. Тоді ми можемо ознайомитися з матеріалами провадження, заявляти клопотання на проведення експертиз, якщо слідство цього робити не буде.
Через те, що посада Григор’єва прирівнюється до правоохоронних органів, слідство буде вести Державне бюро розслідувань, а не поліція. За словами Єлисєєвої, необхідні дозволи на носіння власної зброї лісівник мав та міг використовувати її під час рейдів:
— Я була на місці події і впевнена, що за тих обставин Віталій діяв у межах необхідної оборони для негайної зупинки автомобіля й інших варіантів у нього не було. Наразі версія ДБР— це умисне вбивство, скоєне при перевищенні меж необхідної самооборони. Вважаю, що вони поспішають з цими висновками, не провівши необхідні слідчі дії, а також відповідних експертиз, у т.ч. трасологічної.
Дванадцятого січня Віталій Григор’єв разом з напарником, адвокаткою Мариною Єлисєєвою та правозахисницею Наталією Бімбірайте весь день провели на місці події, реконструюючи події того вечора.
Це дуже важлива деталь, пояснює адвокатка: Григор’єв стріляв не тому, що хотів зупинити вирубку лісу, та не на ураження. Була реальна загроза життю Віталія, тому він застосував зброю, щоб зупинити автомобіль. Цей момент можна підтвердити за допомогою відповідних експертиз — якби водій не нахилився до пасажирського сидіння, куля б не потрапила в нього.
— Після коментарів під публікаціями в соцмережах, де вказали, що я є захисником Віталія, до мене звертається багато різних людей на його підтримку, всі дуже засуджують дії браконьєрів і кажуть, що знайшовся один сміливець, який зупинив цей злочин, — розповідає Єлисєєва. —Доводиться всім пояснювати, що він зупинив саме не злочин - вирубку лісу, а загрозу своєму життю.
Марина Єлисєєва та Віталій Григор’єв.
Адвокатка ділиться, що наразі у Григор’єва дуже велика підтримка серед активістів, волонтерів, його побратимів з 93-ї бригади та з усієї України. Люди готові приїхати в будь-який момент на допомогу та характеризують Віталія як авторитетну людину. Пропонували навіть оплатити послуги адвоката, та Єлисєєва каже, що згодилась допомагати лісівнику безоплатно, після того, як до неї звернулася правозахисниця Наталія Бімбірайте (керівниця громадської організації «Інформаційно-ресурсний центр «Правовий простір»). Наталія, в свою чергу, пояснює: до таких справ має бути прикута увага громадянського суспільства.
— Ми бачимо, що зараз відбувається навколо справи Шеремета, — підкреслює Бімбірайте. — Тож коли в інтернеті почала з’являтись інформація «стріляв на ураження» замість «самооборона», «трьох браконьєрів», замість «чотирьох» у мене склалося стійке враження, наче навколо цієї справи штучно створюється необхідний фон. Тому на даному етапі я буду надавати медійну та адвокаційну підтримку. Дуже багато людей хочуть допомогти Віталію, але ми поки що їх стримуємо, бо сили можуть знадобитись у майбутньому.
Правозахисники, колеги, друзі та побратими Віталія прийшли підтримати його 17 січня, коли він замість статусу свідка він став підозрюваним.
Системна безкарність
За словами Віталія, вирубані дерева продають місцевим мешканцям на будівництво теплиць. Стовбури не розпилюють на частини, залишаючи так звані «стовпи». В середньому діаметр дерев 18-20 сантиметрів, а завдовжки - близько чотирьох метрів. За ціною 100 гривень/метр вже з трьох «стовпів» браконьєр отримує достатньо грошей, щоб покрити витрати на їх вирубку. Григор’єв з напарником 6 січня вже виявили 84 зрубаних пеньки, але хто саме знищив дерева, вони не знають.Торік онлайн-газета «Вгору» писала про нелегальну вирубку деревини в Голопристанському лісомисливському господарстві. Лише за офіційними даними, сума збитків від чорних лісорубів в період 2015-2019 років по цьому ЛМГ сягнула 330 мільйонів гривень. Браконьєри, не приховуючись, випилювали (та продовжують це робити) сотні сосен, висаджених 60 років тому для стримання наступу пісків на навколишні населені пункти. Переважна більшість деревини використовується для опалення теплиць.
Покарання ж за нелегальну вирубку лісу наздоганяє браконьєрів так само повільно, як і ростуть сосни, які вони спилюють. З 2017 року лише в Голопристанському районі було відкрито 207 кримінальних проваджень щодо незаконної вирубки лісу, з яких закриті 140, а до суду дійшли лише чотири. Сума штрафів за трьома з чотирьох справ — 850 гривень. За словами місцевих підприємців, що намагаються займатись легальною заготівлею деревини, «чорні лісоруби» особливо пильно стежать за справою Григор’єва. В залежності від результатів, вони можуть отримати повний «карт-бланш» на вирубку херсонських лісів.
P.S. Поки матеріал готувався, 17 січня Віталію повідомили про підозру у скоєні злочину, передбаченому ст. 118 Кримінального Кодексу України: «Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця» - карається виправними роботами на строк до двох років, або до трьох років обмеження волі, або до двох років позбавлення волі.
Про це повідомила директор Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Марина Єлисєєва:
Процесуальні дії тривали понад п’ять годин. Тепер правоохоронці клопотатимуть у суді про запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Правозахисники, друзі та побратими Віталія з цим не згодні: адже чоловік не переховується і нікуди не тікатиме. А, крім того, він проходить свідком по іншій кримінальній справі, відкритої проти браконьєрів, тож має виїжджати до Голої Пристані та в лісництво.
Вгору
