Херсон, як і кілька обласних центрів України, долучився до всесвітніх маршів за клімат – протестних акцій, приурочених до спеціального саміту ООН з екологічних питань, протидії глобальному потеплінню як рушію руйнівних погодних катаклізмів.У п'ятницю, 20 вересня, біля обласної бібліотеки імені Олеся Гончара зібралась шкільна та студентська юнь, люди різних поколінь, яким небайдужа доля довкілля не лише в Україні, а й на Планеті.
Серед вимог, що висуваються еко-активістамив Україні до нової влади –якомога масштабніший перехід на відновлювальні джерела енергії (сонячну, вітрову тощо), різке скорочення, а у майбутньому й повна відмова від викопного палива, пошук шляхів із повної декарбонізації енергетики, жорсткий режим енергозбереження в усіх галузях, скорочення шкідливих викидів до атмосфери, розвиток громадського електротранспорту, вело-інфраструктури у містах, відмова від поліетиленових пакетів, одноразового посуду з пластику тощо.
Незважаючи на дощову погоду, певний дорожній екстрім, ентузіасти природоохорони пройшли парком Слави, вулицею Перекопською, проспектом Ушакова до будівлі облдержадміністрації на площі Свободи, – нехай і не надто масовою спільнотою, зате відчувши драйв колективної сили та солідарності, об'єднані небайдужістю та душевним поривом!
Зрозуміло, що рух за «здоров'я» нинішнього та майбутнього клімату – це не лише масові акції,промовисті слогани на плакатах, «звітне» фотографування на фініші «маршів»на сходах державної установи (на жаль, незважаючи на широке інформування у ЗМІ та мережах про марш у Херсоні, до учасників, здається, ніхто так і не зійшов із сановних поверхів).
Первинно, і це надзвичайно важливо, – «марші» починаються з окремішніх екологічних кроків кожного з нас, і це, з часом, «кумулятивно» переростає у масові рухи небайдужих.
Наші перші екологічні кроки – це бажання посадити дерево та виплекати його, побутова економія води, електрики, газу, обмеження у використанні пестицидів на дачних та присадибних ділянках, прагнення опанувати «зелені» технології...
Це – використання рослинних відходів із власного обійстя для мульчування та компостування, замість традиційного «безпроблемного» спалювання. Це – рух усвідомлення необхідності та практичні дії з домашнього сортування сміття...
Кроки бувають як малі, так і великі. Кожен регіон має як загальні, так і локальні проблеми. Одна з екологічних проблем Півдня України – загроза перетворення регіону, у найближчому майбутньому, в пустелю.
Ефективний розвиток агропромислового комплексу, зокрема, нереальний без відновлення зрошувальної мережі, застосування ефективної поливної техніки та технологій зрошення. Нагальним стає масове запровадження економного краплинного зрошення у сільській та міській місцевості (у містах, зокрема, від зневоднення потерпають парки, вулична рослинність тощо).
Нагальною стала проблема боротьби з вітровою ерозією ґрунтів, а її не подолати, не втіливши масштабний план з відновлення полезахисних лісосмуг (до речі, агролісомеліорація розвивалась навіть у тяжкі повоєнні роки, а нині?..).
Не забувати б, на всіх рівнях, і про хвору головну водну артерію України – Дніпро, що перетворюється у каскад міліючих, заростаючих водною рослинністю, «морів». Яке майбутнє дніпровських водосховищ, зокрема, Каховського? Чому виникла ідея зі спорудженням Каховської ГЕС-2?..
Олександр ГОЛОБОРОДЬКО,
світлини автора
Херсонцы