ВІД ПРОТЕСТІВ ДО РЕЗОЛЮЦІЇ.
Півроку тому в Херсоні загострилося протистояння перевізників, які відмовлялися їздити по чотири гривні, і городян, втомлених від непередбачуваного місцевого транспорту. Перші вимагали підвищити вартість проїзду, щоб банально випустити на рейси автобуси — простий на базі став обходитися дешевше роботи на маршруті. Херсонці ж відмовлялися визнавати підвищення проїзду без поліпшення якості — вимагали встановити GPS-трекери, припинити гонки водіїв, проводити реальні тех.обстеження транспорту (після яких у автобусів не відпадають колеса під час їзди) і, мабуть, втілити найголовніший пункт: організувати чітку вечірній графік, коли не потрібно чекати транспорт після пів на дев'яту вечора по годині-півтори (і то не факт, що дочекаєшся). У підсумку, після чергового безкарного страйка від перевізників і злого протесту від херсонців, в жовтні 2018 роки міська влада, як єдиний можливий у випадку протистояння, нарешті взяла на себе відповідальність і прийняла компромісне рішення: підвищити проїзд, при цьому виставивши перевізникам ряд обов'язкових до виконання умов . Вони були оформлені в резолюцію, яка стала доповненням до проекту рішення про підвищення вартості проїзду. Відразу після в міськвиконкомі стали шукати комплексні варіанти вирішення вічної проблеми громадського транспорту в Херсоні. Як зазначає радник мера Наталія Матковська, з цим стикаються більшість міст України:
— Все через це проходять, рано чи пізно, — підкреслює Наталя. — Наша перевага в тому, що ми дивимося на досвід міст по Україні, враховуємо їхні помилки і розробляємо в результаті рішення для Херсона, які можуть стати прикладом для наслідування всім іншим.
НОВИЙ КОМУНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТ.
Сьогодні робота ведеться за двома основними напрямками: оновлення комунального транспортного парку та контроль за перевезеннями. При цьому, з закупівлею автобусів у міського комунального підприємства «Херсонскоммунтранссервіс» постійні проблеми: то вісім старих автобусів «Богдан» куплять (які, в результаті, так і не вийшли на маршрути), то тендер пропишуть під конкретного виробника. У той же час, КП «Херсонелектротранс», яке відповідає за тролейбусні перевезення і має свої проблеми і складності, спільно з міською владою, з кожним місяцем наближається до заповітних 50 новим тролейбусам. Їх планують купити в кінці 2019 року в рамках кредиту в розмірі 10 мільйонів євро від Європейського банку реконструкції та розвитку. Попутно, Херсон, завдяки свій активної позиції, а також підготовки та захисту відповідного проекту, планує отримати ще 2 мільйони євро грантових грошей на оновлення контактної мережі, установку нових тягових підстанцій і прокладку додаткових ліній передач. Херсонці разом з міською владою, прекрасно розуміють, що закупівля в великих кількостях нового транспорту дозволить знизити залежність від приватників, які вже не раз робили місцевих жителів буквально заручниками своїх вимог:
— Вже в кінці травня в Херсоні відбудеться робоча нарада з співробітниками ЄБРР і міжнародної консалтингової фірми «Ernst & Young», які проводили аудиту КП «Херсонелектротранс» — розповідає радник мера Артур Мадатян — Вони вивчали платоспроможність підприємства, розробили фінансову модель освоєння кредитних грошей. Після звіту ми будемо планувати дату остаточної презентації проекту з купівлі тролейбусів для херсонців.
КОНТРОЛЬ І ПЛАНУВАННЯ.
Хоча, закупівлею нового транспорту в Україні вже мало кого здивуєш - в Одесі, Києві, Харкові, Кривому Розі, Львові останні кілька років активно оновлюють міський громадський транспорт. Інша справа організація перевезень і контроль за процесом. Поки в місті немає сучасної системи організації роботи декількох перевізників, складно говорити про їх плануванні та розвитку. Необхідно знати пасажиропотік, враховувати його добові та сезонні коливання, розраховувати кількість транспорту на маршрутах, зупинок по місту і т.п. В рамках цієї роботи проводиться в тому числі «трекерізація» автобусів — оснащення всього транспорту Херсона GPS-трекера. Цей пункт вносився в резолюцію, а заступник мера Ігор Козаков навіть погрожував знизити тариф на проїзд назад до чотирьох гривень для КП «ХКТС», за зрив плану по оснащенню транспорту трекера. Крім зручності для пасажирів, які завжди можуть подивитися, де їде потрібна маршрутка, це головний механізм контролю перевізників з боку міста, в режимі реального часу. При цьому, за словами власників автобусів, сьогодні всі їхні машини вже оснащені трекера. Що не заважає маршруткам постійно кудись пропадати: то перевізники переставляють машини з одного маршруту на інший, то дешеві трекери ламаються, то водій обганяє свій же графік, то збивається програмне забезпечення. Але, як запевнила Наталія Матковська, на найближчій нараді з директорами транспортних фірм під протокол буде піднято питання про розробку механізму автоматичного контролю та обліку отриманих даних. Які, в результаті, можуть стати підставою для розірвання договору — наприклад, за той же відсутність транспорту у вечірній час.
При цьому трекерізація — лише частина майбутньої єдиної інтелектуальної транспортної системи. У неї ж входить і автоматична система обліку оплати проїзду, коли гроші пасажирів будуть різними способами (електронний квиток, паперові квитки, оплата через QR-код) збиратися у одного оператора, а потім розподілятися по перевізникам. У кожному транспортному засобі будуть встановлені валідатори, а водії перестануть ганятися за пасажирами. Зараз міська влада прописує умови для майбутнього оператора системи так, щоб городяни не поміняли одного монополіста (маршрутників) на іншого. І в цьому Херсон може стати прикладом для наслідування іншим українським містам:
— В Україні поки немає єдиного підходу і рекомендованих рішень в організації процесу автоматизації оплат і диспетчеризації, — зазначає Наталія Матковська. — У Житомирі, наприклад, гроші були виділені з бюджету. Цей обласний центр був один з перших, хто зайнявся впровадженням «електронного квитка», там до цих пір там не вирішено питання з фіскалізація квитків, проект впроваджений тільки в міських тролейбусах і трамваях, а з 100% виручки лише 6,2% проходить через автоматизовану систему оплати. Виходить, що проект завис десь посередині, а вклали в нього близько 20 мільйонів гривень. Тому, в Херсоні ми хочемо організувати і прописати все таким чином, щоб стати прикладом для наслідування іншим містам.
Вгору