І знову про наболіле.Проблема з пасажироперевезеннями у Херсоні, зокрема, у маршрутках, стосується кожного: і перевізників, і пасажирів. З моменту підняття вартості проїзду у маршрутках, послуги громадських перевезень не стали зручнішими, херсонці не вдоволені графіком роботи маршруток, брудним траспортом та ставленням до пасажирів. Перевізники скаржаться на збитковість нічних рейсів і на те, що катастрофічно не вистачає водіїв. А останнім часом триває боротьба за справедливий нічний тариф.
ПІК розпитав з цього приводу члена виконавчого комітету Херсонської міської ради, генерального директора ТОВ «Механічний завод» Станіслава Путілова, який на останньому засіданні виконкому озвучив вимогу громади перенести нічний тариф на 22:00.
•Станіславе Ісидоровичу, рішення на засіданні виконкому так і не прийняли. Як надалі Ви збираєтеся допомогати людям-пасажирам?
•На останньому засіданні я озвучив питання «з голосу». А тепер, щоб все було правильно по-протокольному, я направив письмове звернення Херсонському міському голові пану Миколаєнку, у якому прошу включити до порядку денного чергового засідання виконавчого комітету проект рішення щодо зміни тарифу з 20:00 на 22:00.
Я здивований, що у Херсоні, як ніде в світі, ніч чомусь починається о 20:00.
Багато мешканців обласного центру у цей час ще повертаються з роботи і мусять платити 8 гривень. Тариф взагалі необґрунтований.
•Враховуючи Ваш життєвий досвід, і як керівника-практика у тому числі, яким чином реально можна зрушити ситуацію з пасажироперевезеннями з мертвої точки?
•По-перше, гадаю, що управління транспорту повинна очолювати людина не тільки грамотна і не байдужа до людських потреб, а й обізнана з обґрунтованими підрахунками. Адже до цього часу не вивчене питання завантаженості маршрутів. Ви ж подивіться, у години «пік» виїхати з Таврійського, Шуменського мікрорайонів у людських умовах просто неможливо. І так тягнеться довгі роки і нікому до цього немає діла.
Працівники нашого заводу живуть у різних мікрорайонах, то я знаю про цю міську проблему. До речі, оскільки підприємство знаходиться на 5-му км Миколаївського шосе, ми своїх людей вивозимо централізовано у центр міста. А от звідти їх повернення додому «комфортно і швидко» під сумнівом.
Я пригадую часи, коли відповідні структури спеціально запрошували студентів (за оплату) і ті моніторили ситуацію, тоді лише з тролейбусами: у який час і за яким маршрутом найбільший потік пасажирів, інтервал між машинами і так далі.
Важливий облік – це по-друге. А по-третє, оскільки не вистачає водіїв, на всіх видах транспорту, їх треба додатково заохочувати з боку міськради. Не всі ж поїхали до Польщі чи Чехії, а їм треба за щось жити тут. А щоб була зацікавленість ставати в графік після 22:00, треба платити. За ідею вже ніхто працювати не буде.
•Скажіть будь ласка, Вам не здається, що ситуація з маршрутками якась тупикова? Часом соромно, що у нас не так як у сусідньому Миколаєві. Маршрутки у них по 5 грн., а днями міський автобусний парк отримав 23 новеньких автобуси.
•З будь-якої ситуації є вихід. Тільки треба, щоб одна сторона вислухала і почула, а друга була почута. Вміти слухати! Для мене це – кредо мого життя. Тому я добиватимуся, щоб мене, а за мною ще стоять люди, почули.
Мені вистачить снаги і витримки довести справу до кінця. І якщо хтось вважає, що в очікуванні місцевих виборів, можна розслабитися, не тіште себе ілюзіями. На те і громада, щоб міська рада не куняла.
А щоб було так як у Миколаєві, нам потрібен інший міський голова, депутатський корпус, керівники відповідних управлінь
Розмову вела Галина Лисенко
