Пасічник з Херсона тримає 60 бджолосімей та навчає студентів

Зображення: Суспільне Херсон

Артем Заліцаєв, мешканець Херсонської міської територіальної громади, понад 20 років займається бджільництвом, попри складну безпекову ситуацію в регіоні. Чоловік опікується пасікою, яка налічує 60 бджолосімей, поєднуючи це захоплення з основною роботою автомеханіка на комунальному підприємстві.

Шлях до бджільництва від дитинства

Зацікавленість бджолами з’явилася у Артема ще в підлітковому віці, коли він допомагав дідусеві свого знайомого. Чоловік згадує діда Павла, до якого вони приїжджали вантажити та розвантажувати бджіл. «До цього діда Павла ми приїжджали і допомагали бджіл вантажити і розвантажувати. Цікаво стало. Він каже: “Приїжджай, я тобі покажу і розкажу”. Потім він дав мені декілька бджолосімей. Я ще вчився у 10-11 класі, а бджоли вже у мене були. Він лишив мені на пам’ять стамеску», — ділиться Артем Заліцаєв.

Це захоплення визначило і вибір його майбутнього фаху. «Мати спитала: “А на кого вступати будеш?” Я сказав: “На бджільництво”. Вступив до нашого сільськогосподарського — Херсонського державного аграрного університету на зоотехніка і вивчився», — розповідає пасічник.

Перший врожай рапсового меду та плани на сезон

Цього року Артем Заліцаєв вже зібрав першу партію рапсового меду, якістю та кількістю якого залишився дуже задоволений. «Поки що відкачав тільки один причіп. Зараз квітне акація, гледичія починає квітнути, то може буде якесь таке різнотрав’я. Сподіваюсь, що буде. А потім буде сонях квітнути. У тому році, наприклад, рапсового меду не було взагалі. Ніхто його не взяв, тому що були приморозки, навіть рапс померзнув у деяких фермерів. У цьому році наче і волога є. З одного причепа відкачав 450 кг рапсового меду», — уточнює Артем Заліцаєв. Більшість його вуликів розташовані в полі.

Родина підтримує, але на пасіці не допомагає

Артем Заліцаєв опікується пасікою самостійно, адже його дружина та дитина мають алергію на бджіл. «У жінки був анафілактичний шок від укусу, тому вона не допомагає. Вони допомагають вдома тару помити, розфасувати мед, а от на пасіці не бувають. Але я в принципі все встигаю», — зазначає бджоляр. Його захоплення родина підтримує, проте без безпосередньої участі у догляді за бджолами.

Реалізація продукції та зміни на ринку Херсона

Мед, пилок та прополіс, які виробляє пасічник, реалізуються у Херсоні. Після початку повномасштабного вторгнення кількість покупців значно зменшилася. До 2022 року продукцію Артема купували не лише в різних областях України, а й за кордоном. «10 років тому люди брали бутлями. Дзвонять і кажуть: “Мені 10 бутлів”, “Мені п’ять бутлів”. Зараз люди беруть там дві-три півлітрових баночки, бабусі та дідусі собі. Спробували — класний і дзвонять знов: “Мені бутель”. Такого вже ажіотажу немає, як раніше було», — констатує Артем Заліцаєв.

Онлайн-навчання для студентів-зоотехніків

Артем Заліцаєв ділиться своїм досвідом бджільництва зі студентами Херсонського державного аграрно-економічного університету. Він проводить онлайн-заняття прямо зі своєї пасіки. «Веду заняття у Zoom. Відкриваю вулики, показую, вони купу питань задають, задоволені всі. Цього року я показував, як пилок збирають, на пилколовлювачах. Якщо його закрити, то бджілка прилетить саме сюди. Під час заняття я закрив його, і ми засікли час, скільки вони принесуть пилку. Вийшла ціла жменька. Потім я про кожен пилок розказав, звідки який носять, який він буває по кольору. А студенти: “А чого ви вважаєте, що саме так?”. Я вийшов, а недалеко каштани квітнуть. Підійшов, і показую їм у відео: “Дивіться, ось на каштані сидить бджола і червоний пилок збирає”», — докладно пояснює бджоляр.

Незважаючи на значні витрати часу та зусиль, розведення бджіл приносить Артему Заліцаєву моральне задоволення.