Зображення: Мост
Російські пропагандисти активно використовують херсонських маргіналів, які перебралися з ними на лівий берег Дніпра, для створення фейків. Особливо цінними для окупантів є ті, хто був хоч якось відомий у Херсоні. Прикладом цього є актори-втікачі Євген Гамаюнов та Андрій Волосковець, які в нещодавньому інтерв’ю ворожим медіа відверто оббрехали Херсон та його мешканців.
Історія Андрія Волосковця: “Слава Україні” та Дідусь Мороз
Андрій Волосковець, який до окупації не був надто відомим актором у Херсоні, тепер виступає як «провідний» виконавець у Херсонському «театрі» на лівобережжі, даючи вистави у напівпорожніх сільських клубах. У своїх розповідях він стверджує, що завжди відчував ненависть до «українських націоналістів» і порівнює їх з гітлерівцями. За його словами, після 2014 року акторів Драмтеатру змушували зі сцени вигукувати «Слава Україні!».
“Мені заборонили проводити новорічну виставу в дитячому садочку, бо я відмовився вигукувати перед дошкільнятами цей лозунг. Я прочитав сценарій цієї пʼєси, а там було мінімум тричі сказано “Слава Україні!”. Після цього я відмовився брати в ній участь”, — розповів Волосковець.
Гасло «Слава Україні» набуло широкого вжитку під час Революції Гідності у 2014 році. Однак, на сторінці Волосковця в російській соцмережі є фото, датовані 2017 роком, де він зображений у костюмі Діда Мороза. Це суперечить його заявам про відмову від участі у новорічних спектаклях, оскільки він продовжував грати в них ще щонайменше три роки після подій, про які заявляє.
Жодних підтверджень тому, що акторів, а тим більше дітей, змушували вигукувати політичні гасла, немає. Його слова повністю відповідають поширеним російським наративам про нібито переслідування прихильників Росії в Україні. Варто зазначити, що частина трупи Херсонського драматичного театру у 2014 році щодня виступала на так званому «Антимайдані», і ніхто з них не піддавався репресіям.
Євген Гамаюнов: від українського козака до “ісконно русського”
Інший актор-втікач, Євген Гамаюнов, який був більш відомим у Херсоні, заявляє, що ніколи не приховував своїх проросійських поглядів.
“Я завжди й усім казав, що я русскій”, — заявив Гамаюнов, який народився в українському селищі Асканія-Нова, заснованому німцями.
Після початку співпраці з окупантами, за словами Гамаюнова, йому почали погрожувати «злі бандерівці», обіцяючи «здерти з нього живцем шкіру» та виставити на площі Свободи в Херсоні. Актор також стверджує, що на нього готувався замах, оскільки він нібито знайшов під своїм вікном пляшку з «коктейлем Молотова».
Цікаво, що Гамаюнов, ймовірно, відчув себе «ісконно русскім» лише після початку повномасштабного вторгнення. На фото 2021 року він, наприклад, зображений у костюмі українського козака, допомагаючи іншому актору, що грав Пилипа Орлика, підписувати першу Конституцію – один із символів української державності.
Крім того, є відео постановки у Херсоні п’єси білоруського опозиціонера Андрія Курейчика «Обиженные.Россия», де Гамаюнов грає середньостатистичного громадянина РФ, маргіналізуючи російську мову. Сама п’єса є соціальною сатирою на життя в тоталітарній Росії. На сцені, зокрема, висять портрети Путіна, патріарха Кирила, Кадирова, обрамлені сидіннями від унітазів. Справжня «руська» людина, якою себе позиціює Гамаюнов, сприйняла б цю виставу як блюзнірство над російською владою.
Міфи пропаганди та власна біографія
Історії Андрія Волосковця та Євгена Гамаюнова є типовими прикладами того, як російська пропаганда використовує перебіжчиків для поширення міфів про Україну. Їхні заяви про «утиски» та «переслідування» не витримують перевірки фактами й часто суперечать їхній власній біографії. Намагаючись виправдати співпрацю з окупантами, колишні херсонські актори повторюють добре знайомі російські пропагандистські наративи. Однак, факти свідчать про те, що їхні розповіді мають значно більше спільного з вигадкою, ніж із реальним життям Херсона до окупації.
За матеріалами: Мост
Коментарів ще немає