За підтримки місцевих депутатів підприємливому каховчанину збираються просто так подарувати земельну ділянку з гаражем у самісінькому центрі міста.
Один лише спогад про те, що свого часу довелося пережити каховчанці Любові Булгаковій для встановлення тимчасового металевого гаража чоловіку-інваліду кидає її у холодний піт. "У мого чоловіка не було обох ніг і він мав законне право мати гараж поруч із багатоповерхівкою, в якій ми мешкали. Проте отримати дозвіл на його встановлення було дуже важко. Нас ганяли з кабінету у кабінет, поки хтось не підказав позолотити ручку "потрібній людині”. Чоловік мій уже помер, але я досі згадую про це з жахом”, – зізнається жінка.
Поки інваліди роками добиваються дозволу на встановлення тимчасового гаражу, деяким каховчанам вдається отримувати капітальні гаражі у зручному для себе місці взагалі без усіляких формальностей. Саме так сталося з гаражем комунального підприємства "Каховська міська друкарня”, розташованим у самісінькому центрі міста. У майже детективну історію цей об’єкт виявився втягнутим одразу після звільнення директора друкарні Ігора Філіпчука на початку 2014 року. Дивним чином гараж опинився у володінні місцевого жителя Дмитра Захарченка. А тепер завдяки депутатам Каховської міськради він може взагалі оформити його собі у власність. І — абсолютно безоплатно!
Те, що з гаражем щось "не так” першою помітила у лютому 2014-го новопризначений директор друкарні Катерина Херняк. Під час прийому-передачі майна підприємства її попередник Ігор Філіпчук чи то не захотів, чи то "забув” віддати ключі від гаражу і документи на нього. "Гараж був збудований господарським способом друкарнею до 1988 року, розташований на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні нашого комунального підприємства і весь час використовувалася саме друкарнею, – зазначила вона у доповідній записці тодішньому міському голові. – Проте пізніше з’явився чоловік, який через адвоката Сергія Яковенка повідомив, що Ігорем Філіпчуком цей гараж був проданий ще у 2012 році. Тож має місце фактичне існування об’єкта нерухомого майна при відсутності будь-якої документації щодо нього і підтвердженої інформації про його власника”.
Міськрада спробувала розшукати власника, розмістивши оголошення в пресі. Відповідь була миттєвою. "Білий дім” отримав кілька листів від мешканця сусіднього з гаражем будинку, керівника стоматологічної поліклініки Дмитра Захарченка, який заявив, що даний об’єкт "ніколи не перебував у комунальній власності” і що "в ньому зберігаються мої особисті речі”.
Жодних документів, які б могли підтвердити, що він справді має право власності на гараж Захарченко так і не надав. Відповідаючи на його звернення міській раді довелося робити чоловіку правовий лікбез, нагадуючи, що за законом лише свідоцтво про право власності на нерухоме майно, нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, дарування, міни або будь-який інший правовстановлюючий документ може бути підтвердженням того, що Дмитро Захарченко справді є власником гаражу. А також те, що речові права та обтяження на нерухоме майно, що належить фізичним та юридичним особам підлягають обов’язковій державній реєстрації в уповноважених для цього органах. Водночас із цим міськрада звернулася до реєстраційної служби Каховського міськрайонного управління юстиції з заявою про взяття на облік гаража як безхазяйного і до Каховського БТІ з проханням провести поточну технічну інвентаризацію цього майна. Прохання задовольнили, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна
(будівля гаражу загальною площею 46,4 кв. м. по вул. Кірова, 17-а) від 16 вересня 2014 року.
Проте це абсолютно не зупинило Дмитра Захарченка і він продовжував і далі користуватися гаражем. А в жовтні 2016 року він звернувся до міськради з заявою про безоплатну передачу йому у власність земельної ділянки площею 75 кв. м. для його обслуговування. У цій заяві він стверджує, що гараж на території друкарні був збудований фізичною особою в кінці 1980 — на початку 1990-х рр.
"В 2012 р. за угодою, що була підтверджена розпискою, я став володільцем вказаного гаражу та документів, що підтверджують його будівництво. Ні попередній власник, ні я вказаний об’єкт та своє право власності на нього у відповідних органах не реєстрували. На протязі вже 4 років я володію гаражем, несу витрати по його утриманню”, – вказав у заяві Захарченко, підкресливши, що має намір оформити й право власності.
Цікаво, що аналогічне звернення він направляв до міськради й у 2014 році. Проте тоді він просив ділянку не для обслуговування давно збудованого гаражу, а для його будівництва. Члени планувальної ради при виконкомі міськради на своєму засіданні 12 травня 2014 р. звернули увагу, що згідно з планом зонування зазначена ділянка знаходиться в комерційно-діловій зоні загальноміського центру, яка не передбачає будівництво індивідуальних гаражів. І одноголосно відмовили Захарченку в погодженні питання, "враховуючи невідповідність намірів замовника вимогам Земельного Кодексу України, чинного законодавства і містобудівної документації”.
Проте на засіданні постійно діючої комісії з розгляду питань, пов’язаних із земельними відносинами при Каховській міськраді 16 грудня 2016 року нову заяву Захарченка про безоплатне виділення ділянки у власність орієнтовною площею 75 кв. м. було погоджено (5 голосів "за”, 2 – "проти”). І 26 січня на сесії Каховської міськради депутатам буде запропоновано надати володільцю (зауважте — не власнику!) гаражу згоду на розробленняпроекту на відведення омріяної земельної ділянки. Судячи з того, що депутати вже не раз приймали рішення, не бажаючи вникати у тонкощі тієї чи іншої справи, а також ймовірний інтерес осіб, які називають себе поборниками справедливості (як той же скандально відомий депутат облради, син колишнього директора друкарні Павло Філіпчук або адвокат Сергій Яковенко) міськрада може без жодних проволочокзадовольнити заяву Дмитра Захарченка. А тоді вже громаді буде значно важче остаточно повернути собі безхазяйний гараж.
"Свого часу Павло Філіпчук мені хизувався, що продав цей гараж через свого батька за 2 тисячі доларів. Тож навколо цього об’єкта справді є великий інтерес певних осіб, – прокоментував міський голова Андрій Дяченко. – Ми ж хочемо, щоб це майно принесло користь громаді, адже його можна продати і поповнити бюджет".
У тому, що історія з гаражем — чистої води афера, переконаний і 74-річний каховчанин Микола Добичін. "Я працював на АТП-2230 і особисто допомагав будувати цей гараж друкарні. Добре пам’ятаю, як потім розвалювали це підприємство, як звідти вивозили і ховали станки та інше цінне обладнання. Все це відбувалося до того, як друкарню очолила Катерина Херняк. Але ніхто з так званих "правозахисників” чомусь не хоче розбиратися, куди ж це все поділося. Та якщо депутати таки приймуть рішення на користь Захарченка, він може отримати і гараж, і земельну ділянку під ним у самому центрі міста. Шикарний подарунок, погодьтеся”.
Олег БАТУРІН.
Фото автора.
газета "Ключи”, №5 від 25 січня 2017 року