Зображення: Вгору
На місці колишнього Каховського водосховища нині поступово виникає нова екосистема, тоді як Великий Луг у його первісному вигляді, що існував до спорудження Каховської ГЕС, втрачений назавжди. Про це УНІАН розповів Максим Сорока, експерт з екологічної безпеки та науковий керівник Української лабораторії громадських досліджень “Довкола”.
За словами науковця, дослідження колишньої акваторії Каховського водосховища демонструють повернення території до її природного екологічного стану. Більшість даних для досліджень вчені отримують дистанційно. Максим Сорока зауважив, що на цій території відбуваються весняні водопілля, активно розвивається першоліс, а також зростає біорізноманіття.
«Наочно проявляється принцип: природа не терпить порожнечі – території активно заселяються аборигенними видами рослин та інвазійною рослинністю» — Максим Сорока, науковець
Восени 2025 року та навесні 2026 року на дні колишнього водосховища вже зафіксували червонокнижні види рослин. Крім того, вперше після будівництва греблі Каховської ГЕС, в рукавах Дніпра вище та нижче Енергодара виявили осетрові види риб.
Також стабілізувався гідрохімічний склад осушених донних відкладень, за словами Сороки. У перші роки після підриву греблі спостерігалося інтенсивне вивільнення сполук сірки, азоту та фосфору у залишкові води. Наразі більшість цих речовин окислилася або була винесена до Чорного моря, що суттєво зменшило ризики вторинного забруднення. Науковець підкреслив, що території колишнього дна водосховища фактично перетворилися на заплавні землі, які багаті на поживні та біогенні елементи.
«За ці три роки можу сказати, що ніякий Великий Луг не утворюється. Та екосистема, яка існувала до будівництва Каховської ГЕС, втрачена назавжди» — Максим Сорока, науковець
Сорока також припустив, що на ці зміни можуть вплинути майбутні посухи та локальні кліматичні процеси. Він додав, що зараз на місці колишнього водосховища формується нова високопродуктивна екосистема з великими заплавними площами та ділянками молодого лісу. Якщо нинішні тенденції збережуться, її активна трансформація триватиме ще 10–15 років. У результаті, тут може сформуватися унікальна природна система, що не матиме аналогів ні в Україні, ні у світі.
Військові РФ підірвали Каховську ГЕС 6 червня 2023 року, що призвело до затоплення 600 км² території Херсонщини. У населених пунктах, розташованих вище греблі, виникла проблема з питною водою. ООН оцінило збитки України від руйнування греблі майже в $14 мільярдів.
В ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко повідомив, що у червні 2023 року бачив проростки верби, які підіймались над землею на 2-3 сантиметри, максимум на 10. А вже 19 жовтня там зафіксували дерева заввишки понад 2 метри.
Раніше в ефірі “Вгору” докторка біологічних наук Анна Куземко розповіла, що найбільш оптимістичний прогноз для території колишнього Каховського водосховища – це подальше формування заплавної рослинності. Також Іван Мойсієнко раніше зазначав, що верби, які почали рости минулого року на території колишнього Каховського водосховища, успішно перезимували, і в них вже майже повністю розкрилися листки. Водопілля сприятиме подальшому росту верб та заростанню нових ділянок.
За матеріалами: Вгору
Коментарів ще немає