Зображення: Вгору
Волонтери, які працюють у прифронтовій Херсонській області, стикаються з проблемою бронювання від мобілізації, оскільки чинний механізм не враховує специфіки їхньої роботи в “червоних зонах”. Вони щодня ризикують життям, вивозячи людей, закриваючи пошкоджені будинки після обстрілів та доставляючи гуманітарну допомогу, куди не доїжджають комунальні служби, але не мають окремого механізму броні.
Загальнонаціональні правила і прифронтова реальність
Наразі питання бронювання військовозобов’язаних регламентується постановою Кабінету Міністрів України №76 від 27 січня 2023 року. Вона регулює реалізацію положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час. У 2025 році уряд розширив перелік організацій, які можуть бронювати працівників, включивши до нього Товариство Червоного Хреста України та гуманітарні організації, що реалізують проєкти за кошти міжнародних партнерів.
Однак, за словами волонтерів та керівників громадських організацій, на практиці доступ до цього механізму мають переважно великі інституційні структури. Ольга Карташова, провідна керівниця регіонального напряму взаємодії та розвитку громад ГО “Десяте квітня” в Херсонському регіоні, пояснює, що система бронювання працює за єдиними критеріями для всіх регіонів країни. Частина працівників гуманітарних організацій може отримати бронювання, але це залежить від відповідності організації встановленим критеріям. Карташова додала, що питання окремого підходу до волонтерів, які займаються евакуацією в “червоних зонах”, уже піднімали на зустрічах з владою та волонтерською спільнотою. Вона також відзначає, що невеликі херсонські організації часто не мають доступу до міжнародних грантів чи донорських програм, які дозволяють відповідати критеріям для бронювання.
Малі організації та кадрові втрати
Один з волонтерів, який побажав залишитися анонімним, зауважує, що невеликі організації часто не можуть виконати фінансові та кадрові вимоги для отримання статусу критично важливої. Він каже: “Маленька організація, яка працює у двох-трьох громадах або якійсь частині області, не може через ці програми зробити себе критичною. Ми не можемо платити нашим волонтерам зарплату, яку зараз вимагають для бронювання. Для цього треба мати донора, який буде системно фінансувати команду”.
Волонтер підкреслює, що кадрові втрати безпосередньо впливають на роботу гуманітарних команд. “Мій волонтер може йти на роботу, його зранку забрали – і все. А він мав видати хлопцям вогнегасники, передати гуму на машину, каністри для пального. І це вже мінус допомога, яка мала бути”, – розповів співрозмовник.
Інший анонімний волонтер вважає, що у прифронтових громадах волонтерські команди виконують функції, які неможливо швидко замінити іншими структурами. За його словами, є населені пункти та напрямки, звідки евакуацією людей займаються фактично лише волонтери, оскільки інші служби виїжджають рідко або з обмеженнями. Також значну частину робіт після обстрілів, зокрема тимчасове закриття пошкоджених дахів і вікон у локаціях, наближених до Дніпра, часто виконують саме волонтерські команди.
“Бронювати треба не так, що ти сьогодні прокинувся – і ти волонтер. Має бути якийсь підтверджений період роботи, показники діяльності”, – додає він. Волонтер також звертає увагу, що фізично важкі та ризиковані виїзди в “червоні зони” переважно виконують чоловіки, хоча в командах зростає роль жінок-волонтерок, які беруть на себе логістичні, організаційні та частину гуманітарних завдань.
Волонтери як критичний ресурс Херсона
Наталя Шатілова, голова громадської організації “Громада UA” та волонтерка Товариства Червоного Хреста України в Херсоні, зазначає, що у місті поступово зменшується кількість людей, які забезпечують роботу гуманітарних і життєво важливих процесів. Ця ситуація загострилася з початком повномасштабного вторгнення. Вона підкреслює, що йдеться не лише про формальні кадрові ресурси, а про загальну нестачу людей у волонтерських командах та суміжних сферах. “Кожен волонтер, який мобілізується, випадає з цієї ланки. І щось перестає робитися в Херсоні”, – зауважує вона.
За словами Наталі Шатілової, волонтери в Херсоні фактично виконують частину функцій життєзабезпечення громади. Вона нагадує, що волонтерські ініціативи активно працювали ще під час окупації Херсона, виконуючи гуманітарну, організаційну та евакуаційну місію в період, коли частину функцій влади довелося брати на себе. Шатілова зазначає, що нині законодавство дозволяє бронювати 100% працівників організацій, які мають статус критично важливих для регіону. Водночас, така можливість стосується лише офіційно оформлених працівників. За її словами, це створює проблему для частини волонтерських організацій, які не завжди можуть утримувати волонтерів як штатних працівників.
Вона додає, що волонтерські організації часто працюють більш оперативно, ніж державні структури, оскільки не прив’язані до тривалих процедур та погоджень, що дозволяє їм швидше реагувати на критичні ситуації у прифронтових громадах. Робота волонтерів Херсонщини відбувається з постійним ризиком для життя. Частина з них отримала поранення, а деякі загинули під час виконання гуманітарних завдань у прифронтових громадах. “Ми подавали петицію, щоб люди, які працюють у червоних зонах – не лише Херсонська область, а й Харківська, Сумська – мали можливість бронювання. Але тоді петицію не зареєстрували”, – розповіла Шатілова.
Відповіді від ТЦК та ОВА
Журналісти видання “Вгору” звернулися із запитом до Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Вони просили пояснити правові підстави для перевірок волонтерів, механізми координації між ТЦК та гуманітарними організаціями, документи, достатні для швидкого проходження перевірок, а також чи плануються зміни алгоритмів роботи щодо волонтерів. У відповіді Херсонський обласний ТЦК та СП повідомив, що поставлені питання “фактично стосуються надання консультації та роз’яснень з правових питань”, і тому не підлягають розгляду у порядку Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Також у ТЦК зазначили, що запит не містить конкретних фактів щодо перешкоджання діяльності волонтерів.
У Херсонській обласній військовій адміністрації у відповідь на запит журналістів зазначили, що питання бронювання та роботи територіальних центрів комплектування регулюються на рівні центральних органів виконавчої влади та не належать до повноважень ОВА.
Волонтери визнають, що мобілізація є необхідною умовою воєнного часу. Проте вони наголошують, що чинна система бронювання не враховує специфіку роботи гуманітарних команд у прифронтових регіонах. Тому вони продовжують евакуювати людей, закривати пошкоджені будинки та доставляти допомогу під обстрілами й атаками дронів, але за правилами, що однакові для всієї країни.
За матеріалами: Вгору
Коментарів ще немає