- Як новини про переговори та можливе спонукання України до поступок Росії впливають на настрої жителів півдня?
- Чи продовжують місцеві жителі вірити у звільнення територій?
- Та як українці ставляться до різних мирних планів?
Український політолог-міжнародник, директор «Інституту світової політики» Євген Магда описує результат зустрічі в Вашингтоні формулою «домовились домовлятися». І ці переговори, і попередню зустріч між президентами США і Росії він називає змаганням за симпатії Дональда Трампа.
«Ми побачили фактично новий формат переговорів, де має значення не причетність політика до тієї чи іншої організації, а його спроможність довести Дональду Трампу, що він стоїть на правильних чи неправильних позиціях. Ми побачили, що Трамп спроможний на симпатію до європейських політиків, спроможний на симпатію до Володимира Зеленського, спроможний, на жаль, на симпатію до Володимира Путіна. Тобто зараз світова політика обертається навколо смаків і симпатій Дональда Трампа. На мою думку, це не дуже добре», – зауважив він.
Схожу оцінку дає й директор «Агентства розвитку Приазовʼя» Костянтин Батозський. На його думку, сторони все ще далекі від результату.
«За підсумком всіх цих самітів, зустрічей не було підписано жодного документа. Тому все, що відбувається зараз, – це балачки, це обговорення, дебати, дискусії. Викликані вони тим, на жаль, що в Сполучених Штатах зараз перебувають при владі люди, які не мають експертизи в нашій війні, не розуміють сучасну Росію, не розуміють режим Путіна. І, на жаль, маємо йти на ці різні обговорення заради обговорень, які ні до чого не призводять, виключно для того, щоб американська адміністрація переконалася в тому, що справжня природа Росії Путіна – це війна, експансія й агресія. Вони є тією стороною, яка насамперед не зацікавлена в жодному мирі або перемир’ї», – наголосив він.
Мирні плани і реакція українців
Українські та іноземні політики, українська та міжнародна преса час від часу публікують різноманітні сценарії завершення війни. Київський міжнародний інститут соціології провів опитування в період з 23 липня по 4 серпня і дізнався, до яких мирних планів схиляються найбільше громадян України.
Абсолютна більшість українців відкидає мирний план Росії, який передбачає, зокрема, скорочення української армії та обмеження озброєння, відмову України від членства в НАТО та передачу Росії всієї території Донецької, Запорізької і Херсонської областей. Проти такого варіанту висловилися 76% опитаних, тоді як 17% готові його прийняти.
Найбільше людей прихильні до умовного сценарію від України та європейських партнерів. Згідно з ним Україна має отримати надійні гарантії безпеки від інших країн Європи та США, та продовжуватиме рух до членства ЄС.
Росія продовжує зберігати контроль над окупованими територіями, проте Україна і світ офіційно цього не визнають. На такий варіант погодилися 54 відсотки опитаних, а 30% назвали це категорично неприйнятним.
Соціологи зазначають, що збільшується частка українців, готових підтримати кожен сценарій. Зокрема й російський. У травні російський план відкидали 82% опитаних, а готові були прийняти 10%.
Костянтин Батозський вважає, що українцям важко робити будь-які судження, ба більше досі немає розуміння, в чому полягає мирний план США.
«Чи полягає він в тому, щоб Україна передала неокуповані наші території? А хто тоді спитав людей, які там живуть зараз? Хто спитав людей в Херсоні, в Запоріжжі, в Краматорську, Слов'янську, Добропіллі, Покровську, чи вони згодні на окупацію? Вони вже всі дуже добре на собі відчувають військові дії. І всі люди, які мали проросійські погляди або хотіли б жити в Росії, вони, власне, поїхали вже давно.
Люди просто хочуть, щоб закінчилась війна. Люди хочуть, щоб припинилися бойові дії. І це бажання, воно дуже природне. Особливо для тих, хто втратив багато чого на окупованих територіях або має родичів на окупованих територіях. Через війну люди не можуть побачитися, не можуть з'їздити один до одного. І звісно, що більшість людей хоче, щоб це просто зупинилось», – підкреслив він.
«Настрої людей помітно змінилися»
Маріупольське видання 0629, яке зараз працює на вільній території України, опитує читачів сайту, чи вірять вони в повернення у деокуповане місто. На відміну від соціологічного дослідження, воно не є репрезентативним, тому що не враховує вибірку людей за віком чи місцем проживання.
Голосування ще триває, проте, за попередніми результатами, майже 40% учасників вказали, що більше не вірять в деокупацію Маріуполя. Головна редакторка Анна Романенко каже, що настрої людей помітно змінилися.
«І у 2022 і у 2023 роках, і навіть на початку 2024 року відсоток людей, які стверджували, що вони будуть повертатися в деокупований Маріуполь, попри все, щоб там не відбувалося, майже не змінювався. Таких людей було від 40 до 50% мешканців. Зараз ситуація принципово змінилася. Є різні варіації на тему приїзду в місто, чи тимчасово вирішити свої майнові питання, чи то приїхати для того, щоб просто подивитися, відвідати рідних. Але отак, щоб залишатися, такий варіант обрали лише 15%», – каже вона.
- Попри перемовини, російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
- Ранок понеділка 18 серпня Росія розпочала черговою повітряною атакою проти України. У Запоріжжі російські військові двома ракетами поцілили по підприємству критичної інфраструктури. Троє людей загинули, 34 отримали поранення.
- За кілька годин до цього російські військові запустили ударні дрони по Харкову. Міський головаІгор Терехов опублікував відео, як пʼять «Шахедів» влучають у житлову багатоповерхівку. Загинули семеро людей, з них двоє – діти. 24 людини отримали поранення.
«Час робить свою справу»
Анна Романенко припускає, що найбільше вплинуло на настрої людей.«В першу чергу – ситуація на фронті, звичайно. І всі ці перемовини, які проходять зараз останніми днями на міжнародній арені. Ми бачимо, що є велике бажання у політиків торгувати територіями. Це для них просто території. Для нас це люди, це наші рідні, це наші домівки, які залишаються в окупації. Це дуже боляче б'є по кожній людині, повʼязаній з Маріуполем.
Другий фактор – це інтеграція людей. Бо вже четвертий рік триває повномасштабне вторгнення і четвертий рік люди живуть поза межами свого рідного міста. Вони намагаються жити своє життя. Вони відчувають, що потроху пускають коріння, вони бачать, що їхні діти набувають нових соціальних контактів, нового соціального досвіду, звикають вчитися в нових школах, то, звичайно, батьки думають про те, що неможливо дитину постійно виривати вже з такого звичного для неї середовища і теж ухвалюють для себе рішення не повертатися. Час робить свою справу», – зазначила редакторка.
«Не хочуть повертатися в руїни»
Костянтин Батозський додає ще один чинник: люди бачать, як змінюються їхні рідні міста внаслідок бойових дій та російської окупації. Тому дедалі менше охочих туди повертатися.
«Звісно, що люди зараз не бачать якихось підстав для того, щоб території було звільнено негайно, швидко. Ба більше, з того досвіду, який є, ми бачимо, що кожен раз пересувається лінія фронту крізь наші окуповані території, міста фактично стираються з поверхні землі і від них нічого не лишається. А ті місця, які залишилися окупованими, там немає життя. Тобто там немає розвитку.
Той самий Маріуполь стоїть взагалі ніяк невідновлений, невідремонтований, в Донецьку немає води. Мелітополь перетворився на суцільну військову базу, і там немає іншої роботи, крім як працювати на окупантів. Тобто всі ці чинники кажуть про те, що дійсно, до деокупації ще дуже далеко», – наголосив він.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Вистояти і не розсваритися»
Костянтин Батозський нагадує, що немає жодної легальної можливості провести обмін територіями, про який говорить Дональд Трамп.Міняти територію України на територію України неможливо. Головне завдання зараз, на його думку, – вистояти і не розсваритися всередині суспільства.
Експерт-міжнародник Євген Магда вважає, що найбільш вірогідний сценарій зараз – заморозка бойових дій по лінії фронту.
«Україна не вийде з Донецької області, тому що це означатиме суттєві проблеми для безпеки України. Це буде фактично рімейк Мюнхенських угод 1938 року тільки з тією відмінністю, що тоді, здавши судети, Чехословаччина ані дня не воювала, а зараз Україна вже три з половиною роки чинить запеклий опір. І прагнення Росії зробити Бучу в Україні, Бучу з великої літери, воно теж має бути очевидним. Тому ми маємо бути в цьому питанні наполегливі, ми маємо говорити про національні інтереси і максимально ефективно консолідуватися навколо захисту цих інтересів всередині держави.
У нас є приклад Азербайджану, який повертав свої території добрих три десятки років, але ж все-таки повернув. Якщо це буде національна ідея, якщо ми будемо її інструментально правильно використовувати, то ми всього зможемо добитися», – переконаний експерт.
- Президент України Володимир Зеленський 18 серпня прибув до Вашингтона, де зустрівся з президентом США Дональдом Трампом. Також була зустріч Трампа та Зеленського за участі ключових європейських союзників, серед яких був Макрон.
- Ця зустріч відбулася через три дні після того, як 15 на Алясці відбулися переговори Володимира Путіна і Дональда Трампа. Основною темою перемовин було завершення війни Росії проти України, однак про конкретні домовленості не повідомлялось.
- Трамп раніше заявляв, що Україні доведеться поступитися територією. Натомість Україна наполягає на захисті всієї території, яку Росія захопила силою.