
"Група останньої надії" — так про свою команду говорить старший групи пошуку та евакуації Генерального штабу Збройних Сил України Андрій Чернявський. На правобережній частині Херсонщини вони працюють періодами, з травня 2024 року.
"Тут залишилися дуже, як кажуть, важкі випадки. До цього моменту тут вже працювали пошукові групи, але наша — особлива, тому що залучає до роботи пошукових собак. Ми перевіряємо усю територію і після нас вже шукати нічого. Я, як офіцер Генерального штабу, очолюю цю групу. До неї входять військовослужбовець Об'єднаного центру забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва Збройних сил України, офіцер Національної гвардії та волонтери. Це кінологічні розрахунки Павлоградського пошуково-рятувального кінологічного загону "Антарес". Також у нас є дрони та всі засоби для здійснення пошукових заходів різними методами", — розповів чоловік.

За словами підполковника Андрія Чернявського, група сформована та здійснює діяльність у рамках гуманітарного проєкту Збройних сил України "НА ЩИТІ". Вона працює на території правобережжя Херсонщини, де восени 2022 року відбувалися бої за звільнення регіону. Їх мета – виявити рештки загиблих військовослужбовців, які вважаються безвісти зниклими.
"Пройшло вже 2,5 роки після боїв. Зараз ми в основному знаходимо кісткові рештки. Коли ми заходили раніше, то знаходили й тіла, й цілі поховання. Роботи ще вистачає, тому що не всі наші хлопці знайдені. Ми шукаємо, намагаємося повернути кожного. Якщо не вдається з першого разу, то заходимо вдруге, втретє, а як треба, то й вчетверте", — сказав Андрій Чернявський.

Ведуться пошуки не лише загиблих українських військовослужбовців, а й російських окупантів, говорить офіцер цивільно-військового співробітництва Ігор Лісіцький.
"Це важливо, оскільки поповнюється обмінний фонд. Тобто ми можемо їм запропонувати тіла їхніх військовослужбовців в обмін на тіла наших бійців", — пояснив він.
Головний сержант інженерно-саперного взводу Олег на позивний "Адамич" обстежив ділянку в районі дороги, яку підрозділ військ РФ замінував, намагаючись стримати наступ української штурмової піхоти. Каже, ця територія засмічена вибухонебезпечними предметами, тому завжди треба реагувати на сигнали детектора. Від цього залежить безпека пошукової групи, яка зайде працювати після них.

"Тут була лінія оборони Російської Федерації, а наші Збройні Сили атакували. За кількістю стріляних гільз можна сказати, що тут був стрілковий бій. Також було багато різних нерозірваних боєприпасів і мінування. Я працював тут з 2023 року, тобто багато чого вилучали. І це не остаточно, бо пізніше на окремих ділянках знов щось знаходили і ми знову туди повертались", — сказав Олег.
Роботу зведеної групи доводиться періодично зупиняти через загрозу обстрілів та атак дронами армії РФ. Безпекову ситуацію контролюють різними методами.
"Буквально пів години тому в сусідньому населеному пункті було влучання FPV. Тобто вони долітають вглиб доволі таки далеко — 20-30 кілометрів. Тому безпекові заходи тут на першому місці", — розповів Ігор Лісіцький.
Керівниця Павлоградського пошуково-рятувального кінологічного загону "Антарес" Лариса Борисенко працює з собаками, які допомагають у пошуках тіл та решток загиблих. Чотирилапі помічники реагують на команди та звукові сигнали.
"Зараз працює Бєша, бельгійська вівчарка тервюрен. Вона навчена працювати дуже довго та знає, що від неї хочуть. Якщо вона щось знаходить, то дає акцент в певній локації. Може позначати місця, де лежали тіла, або де була кров, незалежно від терміну", — сказала Лариса.

"Це означає, що тут явно було тіло. Вона копала дуже наполегливо, одразу зреагувала на запах і мені було складно її навіть відтягнути. Зараз ми перевіримо цю локацію на наявність останків і якихось артефактів. Або це можуть бути згорілі рештки. Ми робимо висновок, що тут імовірно лежало тіло, але його евакуювали", — пояснила кінологиня.
За її словами, перевірка визначеної території обов’язково відбувається кількома собаками. Також члени пошукової групи ретельно оглядають місцевість: рештки згорілої техніки, окопів чи бліндажів. Окремо приділяють увагу завалам чи місцям ймовірного поховання.
"Ми заходимо в локації, де відбулась певна подія, але там нікого не знайшли. Це можливо після великого "прильоту" чи підриву БК. Тоді треба спромогтися все зібрати по маленьких рештках. Ми заходимо і навіть через роки ці "суперноси" дають результат. У нас тільки за декілька крайніх місяців вже є повідомлення про збіг за ДНК", — поділилась Лариса Борисенко.
"Поки ми всіх тут не знайдемо, будемо повертатись і розширювати зону пошуку, шукати в різних місцях. Ми не зупинимося, тому що хлопці, які загинули за незалежність України, повинні повернутись додому. Не можна, щоб їхні рештки лежали по посадках, по полях. Їх треба гідно знайти та поховати з усіма почестями", — вважає Андрій Чернявський.
Суспільне Херсон