Бюджетний процес під загрозою: чому порушили терміни
Міністерство фінансів не встигло (а мало це зробити) затвердити Бюджетну декларацію до 1 червня. У Верховній Раді міністр фінансів Сергій Марченко пояснив: необхідно скоротити дефіцит до 9,5% ВВП (зараз – 19,4% ВВП). Тобто треба якимось чином урізати сотні мільярдів гривень видатків. Таке скорочення неможливе без кардинального скорочення видатків. МВФ вимагає таке скорочення, зокрема, керуючись своїм прогнозом щодо завершення війни у 2025-му.Якщо безпекові ризики наступного року зникнуть (тобто повномасштабна війна закінчиться у 2025-му), це дозволить зменшити військові видатки, а також пришвидшить процес відновлення економіки. Але поки що стверджувати, що завершення війни відбудеться цьогоріч, важко. Міністерство фінансів не може сподіватися на цей варіант і розраховувати на нього як на єдиний можливий.
"Складність питання бюджетної декларації полягає в тому, що відповідно до програми Міжнародного валютного фонду нам наступного року потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% ВВП з 19,4% у цьому році. Це серйозні цифри", – сказав Марченко під час засідання Верховної Ради, відповідаючи на запитання парламентарів. Якщо війна не закінчиться у 2025-му, ймовірно, досягти такого скорочення дефіциту без урізання важливих видатків буде неможливо.
Розробка та затвердження Бюджетної декларації – частина бюджетного процесу. Мінфін надіслав листа розпорядникам бюджетних коштів, у якому озвучив певні очікування щодо Бюджетної декларації. "Незважаючи на те, що вітчизняна економіка демонструє здатність до гнучкості та адаптації до нових умов, очікується, що безпекові ризики та наслідки війни будуть стримувати відновлення економічної активності на середньостроковому горизонті, а ступінь невизначеності щодо основних прогнозних макропоказників залишатиметься високим", – написано в листі головним розпорядникам коштів державного бюджету, який є в розпорядженні OBOZ.UA.
У листі йдеться про те, що за умови відсутності безпекових ризиків у період 2026-2028 років прогнозується середнє зростання реального ВВП на рівні близько 5,1% щороку. Крім того, відбудеться сповільнення інфляції від 8,6% у 2026 році до 5,3% у 2028 році. Однак це за умови, якщо війна закінчиться у 2025-му.
"У поточній ситуації можливості бюджету на 2026-2028 роки суттєво обмежені, Мінфін очікує від головних розпорядників коштів державного бюджету особливо відповідальної та виваженої позиції під час підготовки бюджетних пропозицій на 2026-2028 роки з дотриманням принципу суворої економії та пріоритетності видатків", – йдеться в листі.
Покрити дефіцит бюджету можна за рахунок масштабної детінізації. Як заявляє голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, в Україні тіньовий сектор становить від 30% до 50% економіки. Так, йдеться про 800-900 млрд грн втрат бюджету щороку. "Це величезні гроші, які недоотримує армія. Які недоотримують освіта та медицина, а також пенсіонери", – пояснює Гетманцев.
Що треба знати про плани уряду українцям: жорстка економія та скромні соцстандарти
У попередній бюджетній декларації (яка, до речі, була розрахована і на наступні два роки) передбачалося заморожування соціальних стандартів: мінімальної зарплати, мінімальної пенсії, прожиткового мінімуму. Цього року не підвищували (і не планують) зазначені соцстандарти.Це погана новина. Бо разом з тим продовжують зростати ціни. Зростає рівень тіньових заробітків (бо значна частина підприємств офіційно платить виключно мінімалку, решту – в конвертах), але стрімко падає рівень доходів найбільш соціально незахищених: пенсіонерів, деяких бюджетників.
У невеликих містах, де значна частина бюджетних місць – у бюджетних організаціях – мінімальну зарплату пропонують цілій низці спеціалістів. На Єдиному порталі вакансій Державного центру зайнятості тисячі вакансій з мінімалкою. Наприклад, у Синельниківському районі Дніпропетровської області на мінімалку шукають молодшу медичну сестру, інженера-електроніка у відділ освіти, працівників у міську лікарню, фахівців у виконавчі комітети сільських рад та навіть практичних психологів у відділ освіти Синельниківської міськради.
"Соціальні стандарти були заморожені законом про бюджет. Тоді як інфляція за 2025 рік складе 9-10%, і було б справедливо врахувати її в індексації соціальних стандартів наступного року. Зрештою й офіційний прожитковий мінімум, який законом встановлюється на рівні 45% від реального прожиткового мінімуму, який рахує сама держава – це неподобство", – каже Гетманцев.
Але і в такому випадку мінімалка все одно була б замалою. Українець, який працює повний робочий день, не може перебувати за межею бідності. Цією межею можна вважати рівень фактичного прожиткового мінімуму (це вартість мінімально необхідного кошика товарів та послуг). І вже зараз фактичний рівень прожиткового мінімуму становить понад 11 тис. грн (станом на лютий 2025-го було 10,6 тис. грн).
Якщо цифри, що надали розпорядникам бюджетних коштів, використають під час розробки Бюджетної декларації, упродовж років в Україні мінімалка буде меншою за фактичний розмір прожиткового мінімуму.
Федерація профспілок надала свої пропозиції до бюджету: вони вимагають встановити мінімальну заробітну плату з 1 січня 2026 року не нижче 50% від прогнозної середньомісячної заробітної плати працівників на кінець 2025 року. Йдеться про мінімалку орієнтовно в 12 195 грн.
"Така позиція, зокрема, враховує прискорений рух України до ЄС та норми Директиви (ЄС) 2022/2041 про адекватну мінімальну заробітну плату в Європейському Союзі; домовленості п. 2.6 Генеральної угоди; підтримку купівельної спроможності працівника, стимулювання повернення людей на український ринок праці, зростання надходжень до бюджетів та Пенсійного фонду України", – зазначають профспілки. Проте поки що ця вимога виглядає нереалістично.
Навіть за найбільш позитивного сценарію (закінчення війни у 2025-му), наступного року бюджет України доведеться формувати в умовах жорсткої економії. Фінансова допомога Україні зменшуватиметься, а дефіцит бюджету необхідно буде скорочувати.