Два роки тому – у березні 2023 року Росія повністю захопила контроль над біосферним заповідником «Асканія-Нова» в Херсонській області. Того дня до установи приїхали призначений Кремлем так званий «виконувач обов’язків губернатора» окупованої частини Херсонщини Володимир Сальдо, перший заступник керівника Адміністрації президента Росії Сергій Кирієнко та призначений окупаційною владою так званий директор заповідника Дмитро Мещеряков. Сам заповідник перереєстрували за російськими законами.Що змінилося за час повної окупації? Якої шкоди від війни зазнають унікальні ґрунти – а також тварини та рослини, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
У перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 24 лютого 2022 року, заповідник потрапив під окупацію. Російські військові періодично влаштовували в установі рейди та обшуки, але ще близько року не заважали працювати українській адміністрації заповідника. Посилення тиску з боку окупантів працівники відчули на початку лютого 2023 року, розповіла «Новинам Приазовʼя» заступниця директора з наукової роботи «Асканії-Нова» Наталія Корінець.
«У заповідник приїхали два військових автомобілі з автоматниками й з двома поліцейськими. Спочатку прийшов Микола Бистрянцев (окупаційний міністр природних ресурсів Херсонщини, отримав заочний вирок в Україні – 10 років позбавлення волі – ред.), і в мене з ним була досить неприємна розмова. Оскільки він стверджував, що тварини в зоопарку голодують, я це заперечувала і пропонувала йому подивитися, що у нас все в порядку. Після цього поліцейські сказали мені, що я звинувачуюся у «веденні української пропаганди» й «спонсоруванні української армії» й що в мене вдома буде проведено обшук. У наших всіх працівників забрали мобільні телефони, очевидно, щоб ми не могли попередити інших», – згадує жінка.За її словами, на допиті російські слідчі прямо питали жінку, чи погодиться вона працювати під російським керівництвом. Бо на той момент працівники ще отримували українські зарплати і працювали як українська юридична особа. Окупанти після допиту відпустили заступницю директора заповідника додому – подумати.
«Я прийшла додому і зрозуміла, що мені краще вже виїжджати, тому що наступного разу мене можуть і не відпустити. Тому я зібрала речі й виїхала спочатку через Росію за кордон, а звідти в Україну, на підконтрольну територію, де й перебуваю зараз», – поділилась Корінець.
Робота після релокації до Києва
20 березня 2023 року Росія офіційно захопила заповідник «Асканія-Нова», а двома тижнями раніше заповідник внесли в російський реєстр юридичних осіб як «державну автономну установу», згадує керівник заповідника Віктор Шаповал. Відтоді, хоча українське підприємство, яке керує заповідником, має формальну реєстрацію на Херсонщині – насправді співробітники, які виїхали, працюють у Києві.«Є постанова нашого головного розпорядника бюджетних коштів – Національної академії аграрних наук. Ми тимчасово релоковані на базу Інституту агроекології і природокористування за київською адресою. На сьогодні у нас в штаті – 30 працівників, із них 15 – це науковий персонал. Власне, за статутними рамками, біосферний заповідник «Асканія-Нова» – це природоохоронна і науково-дослідна установа. Тому в цих умовах ми фактично більше і функціонуємо як наукова установа, яка займається дослідженнями, звичайно, у сфері природоохорони.
Ми продовжуємо виконувати програми наукових досліджень, передбачені для заповідника. Ми продовжуємо підготовку звіту з літопису природи. Зрозуміло, що ми значно обмежені в зборі інформації, але дистанційні методи досліджень ми залучаємо. І є ті процеси, явища, об’єкти на території «Асканії-Нова», які підлягають дистанційному моніторингу. Тому цю інформацію ми дуже активно збираємо і подаємо яку звітні матеріали, так і залучаємо до роботи відповідні правоохоронні органи, за результатами чого вони роблять відповідні висновки», – пояснив директор.
«Окупаційне керівництво розчарувало»
Частина співробітників «Асканії-Нова» залишилася в окупації. Деякі з них, пояснює Наталія Корінець, прихильно ставилися до Росії. Але навіть вони були розчаровані подальшими діями так званої «влади», каже вона.
«Багато залишилося (в окупації), за що їх не можна ні в якому випадку звинувачувати, адже потрібно щодня доглядати, наприклад, за тваринами зоопарку, потрібно доглядати за тими насадженнями дендрологічного парку «Асканія-Нова», які доступні, тобто куди окупанти не заборонили вхід, і там все ж-таки щось можна робити. Треба сказати, що частина, хоч і невелика, працівників, бажала того, щоб заповідник став російським, проте вони були розчаровані тим, яка у них тепер зарплата. Неодноразово були затримки цієї заробітної плати. Також окупаційна адміністрація не надає заповіднику значні кошти. Буквально рік тому в телеграм-каналі окупаційної адміністрації були повідомлення про те, що їм надають допомогу кормами. Тобто була дійсно велика проблема з годівлею тварин зоопарку», – зазначила вона.
«Катастрофа для степу»
Зараз працівники, які виїхали, збирають інформацію про стан заповідника з різних джерел. Використовують в тому числі й супутникові знімки. Зокрема, науковці стурбовані наслідками кількох пожеж, які відбулися в «Асканії-Нова», каже Шаповал. За його словами, були дві масштабні пожежі – в серпні і у вересні 2023 року.
«Ці пожежі відбулися саме на території заповідного степу. Причому серпнева пожежа могла мати катастрофічні наслідки. Це коли від падіння уламка російської ракети загорівся степ у Великому Чапельському поді. Це та територія загороджена, де утримуються деякі копитні – тільки за збігом обставин, через те, що це відкритий великий загін і тварини мали змогу самостійно переміститися на безпечну територію, вдалося уникнути жахливих наслідків. Якби це був ізольований, закритий загін, то наслідки були б трагічні. Ну і пожежа, яка сталася 1 вересня, вона потягла за собою і дії окупаційної адміністрації, намагання загасити цю пожежу, коли відбулося переорювання степу, а це дійсно трагедія. Тобто сама по собі пожежа – це чинник негативний, але степові екосистеми після цього відновлюються, якщо не торкнувся плуг – для степу це фактично катастрофа», – повідомив директор.
«Тварини гинуть»
Також адміністрація заповідника та природоохоронні органи документують, як війна і вчинки окупантів впливають на тварин. Деякі особини загинули від наслідків бойових дій, деяких загарбники вивезли на територію Росії або в окупований Крим, перелічує виконувачка обовʼязків директора природоохоронного департаменту Херсонської ОВА Ольга Філіна.«На сьогодні в нас є факти вивезення за межі території заповідника колекції тварин з зоопарку «Асканія-Нова», червонокнижні втрати рослинності, також загибель тварин внаслідок паніки – у заповіднику низько пролітають літаки РФ. Біля заповідника проходять також військові, то це спричиняє дуже велику шкоду. Крім того, є випадки недосконалого догляду за тваринами. На сьогодні вивезено 2 особини зебри Чапмана, 2 особини бізона американського, 2 особини коня Пржевальського, 2 особини оленя Давида. Загибель 33 особин, з них 27 особин страусів Ему, одна особина страуса Нанду, також оленя Давида, буйвола кафрського, на сьогодні це вже зафіксовано і є вже відкриті кримінальні провадження», – повідомила вона.
Збитки у понад 85 млн грн – Сидоренко
У лютому 2025 року Спеціалізована екологічна прокуратура та Херсонська обласна прокуратура відправили до суду обвинувальний акт проти окупаційного керівника «Асканії-Нова» Дмитра Мещерякова. Його звинувачують у незаконному вивезенні тварин із заповідника, зокрема, до парку «Тайган» у тимчасово окупованому Криму. Справу кваліфікували як порушення законів і звичаїв війни, адже, за оцінкою прокурорів, розграбування заповідника є воєнним злочином і порушенням IV Гаазької конвенції.Збиток від вивезення рідкісних тварин оцінили у 85 мільйонів 200 тисяч гривень. Але загальну шкоду від дій окупаційної влади ще належить підрахувати, каже перший заступник Державної екологічної інспекції Південного округу Андрій Сидоренко.
«За наявною інформацією, отриманою від працівників заповідника, які, на жаль, перебувають на окупованій території, а також з інших джерел, зафіксовані численні випадки порушення природоохоронного законодавства. Існує загроза втрати унікальних природних комплексів, адже через відсутність належного контролю можуть мати місця несанкціонованої вирубки, браконьєрства, порушення водного режиму територій, зникнення унікальних тварин, які знаходяться на цій території», – зауважив він.З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Зараз науковці заповідника, які евакуювалися, продовжують дослідження на підконтрольній Україні території. Їздять в експедиції, зокрема в Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. Бо і в окупованій установі на півдні, і у звільненій на півночі живуть коні Пржевальського, зазначив директор Шаповал.
Григорій Пирлик, Дарина Довгопʼята