«Автомобільний транспорт на українських державних номерах вже буде фактично заборонений»
«Чим довше триває окупація, тим складнішою буде реінтеграція».
Російський паспорт чи депортація, переслідування і залякування, пошук українських партизанів та конфіскація майна – в таких умовах жили українці 2024 рік на територіях півдня, окупованих Росією після початку повномасштабного вторгнення. Про це зокрема повідомляють у Центрі національного спротиву, це підтверджують і ті, хто виїхав з окупації, та ті, хто там залишається.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» разом із експертами проаналізували, яким був рік, що минає, для жителів захопленої РФ частини півдня України, та чи можуть окуповані території стати предметом домовленостей у можливих переговорах України і Росії в 2025 році.
Згідно з нормами міжнародного права, насильницьке нав’язування громадянства є порушенням Женевських конвенцій. Втім, агресор ігнорує ці принципи. Для тих, хто не бажає отримувати російські паспорти, окупанти намагаються обмежити базові права людей. Це стосується отримання медичних послуг, соціальних виплат тощо. Також без російського паспорта громадяни втрачають своє рухоме та нерухоме майно.
Перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський розповів «Новинам Приазов’я», що люди, які досі не взяли російські паспорти, перебувають в умовах надзвичайного тиску з боку окупаційної адміністрації. Вижити без цих документів майже неможливо.
«Погрози з боку окупантів щодо депортації цих людей є. І щодо того, що їхнє майно буде відбиратися, зокрема житло. Тому що, звісно, ці люди не перереєстрували свою власність у російські реєстри. Ці люди фактично не мають доступу до медичних послуг. Це кожен раз дуже складна історія для того, щоб просто навіть людині тиск поміряли в цьому ФАПі (фельдшерсько-акушерському пункті – ред.). У новому році буде ще складніше, тому що навіть автомобільний транспорт на українських державних номерах вже буде фактично заборонено використовувати на території ТОТ Херсонщини. Це ще один такий елемент тиску», – повідомив він.
Політик нагадав, що люди без російського паспорта в окупації не можуть ні працевлаштуватися, ні отримувати гроші за аграрні паї після передачі їх в оренду.
«Паспорт РФ – не показник лояльності»
Соболевський зазначив, що отримання російських паспортів не є показником лояльності місцевих жителів до окупантів чи самої окупації.«Це відбувається фактично під примусом, так само нікчемно, як і проведення до цього так званого референдуму щодо статусу цієї території, що нібито було волевиявлення. Тобто це штучна така історія, яка не відображає реальний настрій людей. Фільтраційні заходи не зупиняються, терор не зупиняється. Люди зникають, людей арештовують, є випадки зараз притягнення до кримінальної відповідальності людей за те, що вони один-два рази робили донат у 2022 році на підтримку ЗСУ. Не на рахунки Міністерства оборони, просто вони перекидали комусь гроші на закупівлю чогось для Збройних сил України. Цього достатньо, щоб там це вважали фінансуванням тероризму», – додав він.
- За даними Центру національного спротиву, низькі темпи паспортизації є головною проблемою для окупаційних адміністрацій на захоплених територіях. Саме цей процес руйнує міф пропаганди щодо підтримки Росії місцевим населенням, зазначили у підпіллі.
- Призначений Кремлем керувати окупованою частиною Херсонської області Володимир Сальдо восени заявляв, що російські паспорти отримали нібито понад 250 тисяч жителів регіону і «активна робота у цьому напрямку триває», запевнив він.
- Україна не визнає російські документи, видані на окупованих територіях. Омбудсмен Дмитро Лубінець наголошував, що примусова видача паспортів є спробою легітимізувати окупацію і змінити національну ідентичність місцевого населення.
«Контроль всіх сфер життя»
На захопленій частині Запорізької області російські паспорти ще минулого року отримали нібито понад 350 тисяч людей. Цього року окупаційна адміністрація нових цифр не називала.Голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров наголошував, що навіть ті, хто отримав російські паспорти, стикаються з ризиками – їхнє майно все одно можуть відібрати, а самих жителів – депортувати. Жодного захисту від цих дій немає, казав очільник області.
Депутат Запорізької обласної ради Сергій Лишенко розповів «Новинам Приазов’я», що окупаційна адміністрація намагається контролювати усі сфери життя регіону і виявляти тих, хто ще не взяв російський паспорт.
«Від роботодавців контролюють, щоб всі працівники були саме з російським паспортом, від пенсійних органів вимагають, щоб їхні пенсії вручалися ними виключно тим, у кого є російський паспорт. Як наслідок, все менше і менше людей має змогу жити без російського паспорта. Ще погрожують депортацією тим, хто не отримав паспорт РФ. Але якихось документів, де про це було б написано, ніхто не бачив», – зауважив він.
Переслідування жителів окупованих територій тривають незалежно від того, отримали вони російські паспорти чи ні, каже депутат.
«Найбільш поширена форма тиску – це, звичайно, присутність військових на території, загроза життю та здоров'ю, які вони можуть чинити тощо. По-друге, це постійна загроза так званого потрапляння в комендатуру чи на підвал. І від цього не застрахований ніхто. Це пов'язано не тільки з політичними діями, це пов'язано і з економікою, і з бізнесом. Вже є не поодинокі випадки, коли люди, які пішли на співпрацю з колаборантами, зобійняли якісь посади, тобто стали колаборантами, на сьогодні вже утримуються в російських в'язницях за звинуваченнями у розкраданні коштів чи в якихось саботажах», – наголосив він.
«Закордонні паспорти в Маріуполі»
У Маріуполі та Маріупольському районі російські паспорти отримали вже майже 100% населення. Такі дані навів керівник «Центру вивчення окупації», колишній радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко. За його словами, цього року у регіоні з'явилася вже нова тенденція – там видають російські закордонні паспорти.«2023 рік був піком паспортизації. Якщо казати про паспортизацію в Маріуполі цього року, то тут відбулися певні зміни. По-перше, почали видавати маріупольцям закордонні паспорти і дуже багато людей їх змогло отримати. Скоротився термін отримання паспортів. І дуже велика кількість людей отримала паспорти, які приїхали в Маріуполь з евакуації, для того, щоб там переоформити житло і потім його покинути, наприклад. І це прям окрема гілка у нас була. Знову ж таки повторюсь, 2023 рік був основний, коли людям фактично донесли, що в них немає ніякого іншого вибору, окрім паспортизації», – сказав Андрющенко.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Покращення логістики для армії РФ»
- Протягом 2024 року окупанти не змогли запустити економіку захоплених регіонів, зазначають у Центрі національного спротиву. Тут вказують на те, що бюджет населених пунктів й областей на окупованих територіях демонструє «відсутність життя» у регіонах. 80% доходів – це дотації з Росії, на другому місці – податок на доходи фізичних осіб (з зарплат працівників бюджетного сектору, які також фінансуються Кремлем).
- Російські провладні ЗМІ у жовтні цього року повідомляли, що Кремль щорічно виділяє «новим» окупованим територіям понад 1,5 трлн рублів. Ці кошти витрачають нібито на соціальні виплати, пенсії та інфраструктуру.
- У грудні цього року також стало відомо, що російський уряд вирішив виділити додатково понад 1,8 млрд рублів для бюджетів окупованих територій Херсонської та Запорізької областей. Це обґрунтували витратами на, як заявлялось, відновлення і соціально-економічний розвиток регіонів.
«Дійсно, вклалися для того, щоб заробити отакий сухопутний коридор на Крим, це було для них важливо. Ми розуміємо, що переважно це ж військові цілі переслідуються, тому і ресурси в ці маршрути вони дійсно вклали, і там певне досягнення мають. Щодо створення нового міста або житлових кварталів, тут нічого не відбулось насправді. Мінімальна активність, косметичні ремонти, десь якісь об'єкти з'явилися, але це штучна історія. Вона не має якийсь системний або масовий характер. Щодо житла, у них досягнення щодо житлового фонду тільки через конфіскацію того майна, яке вони визнали «безхазяйним», перевели у муніципальну їхню власність, як вони це називають», – нагадав він.
В аграрній сфері окупаційна адміністрація намагається створити картинку підтримки фермерів, впроваджуючи певні програми.
«Вони намагаються їх реалізовувати для того, щоб отримувати якусь лояльність цих людей. Але ринок фактично контролюється окупаційною адміністрацією. Економічних якихось здобутків там більше немає. Створення фінансової системи, заведення банків, мобільних операторів, інтернет, зв'язок, телебачення – це все не є економікою, це виключно державне регулювання», – зазначив Соболевський.
«Спроба показати інтеграцію»
На окупованій території Запорізької області цього року також розбудовували дороги. Крім того, у регіоні будують залізничне сполучення, яке має поєднати Приазов'я з Кримом. Депутат Запорізької обласної ради Сергій Лишенко зазначив, що інших масштабних проєктів на цих територіях немає.«Дороги вони насправді робили, ремонтували, розширювали, тобто певна робота велася. По Запорізькій області ведеться робота з будівництва залізниці, але не встигають до тих термінів, які самі оголошували на початку, якісь там роботи ведуться, кошти на це виділяються. Якісь спроби показати інтеграцію в загальноросійську економічну систему, звичайно, здійснюються», – каже він.
Великого бізнесу на ТОТ немає, окупаційна адміністрація в першу чергу займається тим, що перерозподіляє ті підприємства, які існували там – змінюють власників, налагоджують їхню роботу в межах російської економічної системи, повідомив Лишенко.
«Так щоб взяли і з нуля побудували новий завод у Мелітополі чи в Бердянську, я не чув такого, думаю, що про це було б відомо, але ні. Щодо розвитку, у Росії економіка з великою долею централізації. Але все ж це ринкова економіка. Бо буває те, що бізнес має вкладатися в розвиток і в проєкти. А хто ж буде вкладатися в території, статус яких незрозумілий, які наближені до зони бойових дій і, умовно кажучи, коли завтра буде прийняте рішення про їхнє повернення, а люди гроші вклали. Тому виключно бюджетні кошти або якісь незначні суми вкладаються в розвиток», – додав депутат.
«Примус до виїзду»
У Маріуполі російська армія вже використовує залізничну гілку, яка сполучає регіон з російським Ростовом. Керівник «Центру вивчення окупації» Петро Андрющенко розповів «Новинам Приазов'я», що залізниця пов'язана з маріупольським портом і з військовою базою, яку, за його даними, РФ облаштувала на комбінаті імені Ілліча.«Це дуже-дуже загрозлива ситуація з точки зору військової логістики в першу чергу. Ніякого іншого навантаження, окрім мародерства, яке відбувається з окупованих територій, перевезень військових вантажів, вона не виконує. Вона працює, так само як і працює порт, – частково. Але якщо минулого року це було виключно зерно, то з цього року, на початку року було зерно, а наприкінці року ми вже бачили геть інше. Ми бачили наші надра, наш метал, брухт у тому числі. Зрозуміло, що будують дороги, проїзні, особливо ті, які ведуть на Крим», – зазначив він.
Також у Маріуполі будують іпотечне житло, каже Андрющенко. Але туди заселятимуть росіян, а не маріупольців.
«Основний тиск, який здійснюється на маріупольців, це примус виїзду з території Маріуполя і вивільнення Маріуполя для росіян. Просто людям не дають житло замість зруйнованого. Росіяни їдуть в іпотечне житло, яке масово там будують. Дійсно, їх досить багато. Це єдине місто на окупованій території, яку контролює Росія, включно з територіями Росії, де дають пільгову іпотеку під 2%. Тому їдуть з Москви, їдуть з Санкт-Петербурга, розкуповують це житло просто в нуль, ціни неадекватно ростуть», – розповідає він.
У решті сфер у Маріуполі панує занепад, стверджує Андрющенко. Він звертає увагу на те, що у місті немає жодного промислового чи іншого виробництва. Економічну ситуацію у регіоні він назвав «гіршою, ніж у 90-ті роки».
Політика РФ на 2025 рік
Доктор соціологічних наук, керівник Інституту конфліктології та аналізу Росії Олександр Шульга вважає, що Росія і надалі не буде вкладатися у розвиток захоплених територій. Але продовжить інтегрувати ці регіони до свого законодавчого поля.«Я не дуже вірю, що Росія зможе чи захоче робити з окупованих територій так звану вітрину. Ну от вони Крим робили вітриною, так нічого не вдалося з цієї вітрини зробити. Тим більше це стосується Донецької, Луганської, окупованих територій Херсонської та Запорізької областей. Величезні сили будуть спрямовані на переведення шкіл та садочків на цих територіях на більш жорсткі стандарти в пропагандистському плані. Це, звісно ж, повністю викривлене буде викладання дійсності нещодавніх подій української і російської історії. Це фактично буде видавлювання тих, хто не є лояльними, на їхній погляд. І, звісно ж, фактично примус людей переходити повністю на російські закони та правовідносини», – прогнозує експерт.
Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що Україна ніколи не визнає окуповані території російськими. Водночас міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров наголошував, що мир в Україні можливий, зокрема, у випадку втрати частини територій сходу і півдня. Олександр Шульга вважає, що у можливих перемовинах між Україною і Росією увага, перш за все, буде прикута до припинення бойових дій, а вже потім до окупованих територій.
«2025 рік дійсно відкриває можливості з формальної точки зору для перемовин, але перемовини не означають завершення навіть гарячої фази війни. Мало того, ми знаємо, що під перемовини Росія дуже полюбляє ще більше ескалювати ситуацію, щоб потім за поступку – припинення ескалації, – щось отримати ще. На окупованих територіях ми також навряд чи побачимо швидкі зміни в позитивний бік, оскільки, в першу чергу, буде прикута увага до завершення бойових дій та того, на яких умовах це буде зроблено. Втім, після цього, звісно ж, проблема окупованих територій постане дуже різко», – зауважив він.
«Готувати території до реінтеграції»
Коли б не відбулася деокупація територій, Україна вже має готуватися до реінтеграції, вважає Шульга.«Росіяни не матимуть жодних прав на цих територіях. Їхня депортація з території України буде не лише морально задовольняючим, а абсолютно законним кроком. І одразу Україна про це має говорити, щоб не було жодних потім звинувачень. Історія знає чимало прикладів, коли окупація тривала понад 10 років, і 20-30 років. Деокупація – не означає повна інтеграція цих територій одразу. Тим більше після таких фактично варварських методів, які Росія застосовує на окупованих територіях – промивання мізків дітям, зміна ідентичності, культуроцид. Треба визнати: чим довше ця окупація буде, тим складніше буде реінтеграція. Але, повторююся, є багато прикладів і того, що, попри дуже довгу окупацію, реінтеграція все одно проходить», – додав експерт.
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року. У Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну й назвали це «спеціальною операцією». Також російська влада відкидає звинувачення у скоєнні злочинів проти цивільних жителів України.
- Лідер РФ Володимир Путін раніше говорив, що Росія готова до переговорів тільки в тому випадку, якщо Україна поступиться їй територією, про анексію яких раніше заявила Москва. Частина з них, як і раніше, перебувають під контролем влади України.
- Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році Київ пообіцяв відновити контроль над своєю територією.