«Людина, яка була щойно мобілізована, намагається втекти, вона не відчуває мотивації»
«Потрібні люди, які прийдуть в армію добровільно, має бути політика держави про народну війну».
В українському суспільстві продовжують активно обговорювати тему СЗЧ (самовільного залишення частини) – причини та наслідки. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися скільки військових самовільно залишили частини на Херсонщині й у Запорізькій області та потім повернулися до служби, з чим пов'язані такі випадки та якими можуть бути шляхи вирішення проблеми СЗЧ в українській армії.
66 військовослужбовців із Херсонщини, які самовільно залишили частини, повернулися на службу, повідомила у грудні Херсонська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.
Заступник керівника відомства Кирило Профатіло на брифінгу розповів, що всього на теперішній час скерували до суду 102 клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності військових, які самовільно залишили частини.
За словами прокурора, проблема СЗЧ зараз розповсюджена у війську, в тому числі і на Херсонщині. Таких військових активно розшукують, каже він.
Як зазначив Профатіло, за змінами, які нещодавно внесені до законодавства, військовий, який вперше самовільно залишив частину, має повернутися на службу до 1 січня 2025 року. Їм необхідно прибути до відповідних військових частин і заявити про намір повернутися та продовжити проходження військової служби.
Крім того, вказані військовослужбовці мають проінформувати відповідні спеціалізовані прокуратури у сфері оборони, територіальне управління ДБР, органи Національної поліції або територіального управління військової служби правопорядку.
За таких умов, їм поновлять і грошове, і соціальне забезпечення. Якщо військовослужбовець не повернеться добровільно, то його можуть позбавити волі на термін не менше, ніж п'ять років, додав Профатіло.
«Зрозуміли наслідки»
Начальник відділу інформаційної політики та комунікацій Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Едуард Плешко розповів «Новинам Приазов'я», що це відомство отримує інформацію про випадки СЗЧ від військових частин, які розміщені на території регіону.«Цифри щодо кількості осіб, які самовільно залишили військові частини з різних причин – це дані, які наводяться по військових частинах, у яких Херсонська спеціалізована прокуратура у сфері оборони здійснює нагляд, процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, які зареєстровані саме у цих військових частинах. Туди на лінію бойового зіткнення можуть прибути з різних куточків нашої країни. Але вони знаходяться саме на тій території, за яку відповідає Херсонська спеціалізована прокуратура», – пояснив він.
Причини, які підштовхують військових до самовільного залишення частин на Херсонщині, можуть бути дуже різними, зазначив начальник відділу комунікацій.
«Щоб проаналізувати їх, треба поспілкуватися з кожною особою, яка скоїла відповідне правопорушення. У когось – це глибокі індивідуальні причини, у декого невдоволення організацією служби. Дехто був морально, психологічно не готовим до тих умов, в яких доводиться проходити військову службу. А деякі, внаслідок свого характеру, навіть виявляли недисциплінованість, нерозуміння державної важливості та відповідальності за доручену справу», – розповів Плешко.
Випадки повернення після першого СЗЧ наразі не поодинокі, каже Плешко.
«Це дійсно системна справа, що таке повернення має розповсюджений характер і багато осіб, які розуміють наслідки, що їх можуть очікувати у майбутньому, вони все ж вибирають чесне виконання обов'язків», – зазначив представник прокуратури.
Про самовільне залишення частин у Запорізькій області на початку грудня повідомляли у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону.
Всього у цьому регіоні станом на початок грудня звільнили від кримінальної відповідальності 1114 військових. З них 372 – у Запорізькій області. Начальник управління цієї прокуратури Павло Юхимович під час брифінгу зазначив, що військові вдаються до СЗЧ або дезертирства з різних причин. Законодавство наразі вдосконалили й повернутися до служби – можливо.
«Можливість залишитися чистим перед законом»
Військовий оглядач Денис Попович розповів «Новинам Приазов’я», що самовільне залишення частини – це правопорушення, на яке може впливати низка факторів: характер ведення боїв на певній ділянці фронту, дії та рішення окремих командирів та навіть неприємні звістки з дому.
«Наприклад хтось захворів чи помер, дівчина покинула, дружина зрадила, неможливо в законний спосіб отримати відпуску, тому пішов у СЗЧ. Вирішив погуляти, втомився від ведення бойових дій, втомився від життя такого, захотів відпуску. Бусифікували його десь на вулиці, він не хотів воювати, йшов по хліб, спіймали робітники ТЦК. Він цього не планував, а через день опинився у підготовчому таборі, пішов на фронт, він там не хоче воювати. Тобто, ну, будь-яка причина може бути», – каже оглядач.
Кількість випадків самовільного залишення частин зазвичай не залежить від регіону, де проходять службу військові, зауважив аналітик.
«Прямої залежності я не бачу. Тобто це причина для кожного індивідуальна, і кожен для себе вирішує йти в СЗЧ, чи ні. Буває ситуація, коли людина хоче перевестися з частини, були проблеми з переведенням, він вирішив у такий спосіб це зробити. Таке теж було. Якщо ти когось питаєш, чого він так зробив, то, безумовно, він розкаже свою історію», – підкреслив Попович.
Втім, декриміналізація першого СЗЧ сприяє тому, що військові повертаються на службу, додав він. За словами Поповича, багато хто усвідомлює наслідки тільки після того, як самовільно пішов зі служби. Отже, тенденція на повернення із СЗЧ – це можливість «бути чистим перед законом», зазначив він.
«Не готові фізично та психологічно»
Голова громадської організації «Принцип» Любов Галан, яка займається захистом прав військових та ветеранів з пораненнями, розповіла «Новинам Приазов’я», що проблема самовільного залишення частини не є новою. Одним із факторів, які впливають на таке рішення, є загальна мотивація людини долучатися до війська.
«Якийсь відсоток все ж залишає військову частину ще на етапі проводження базової загальновійськової підготовки. Людина, яка була щойно мобілізована, намагається втекти, вона не відчуває мотивації, ще з якихось причин хоче уникнути служби і йде на самовільне залишення частини. Друга річ – це, звичайно, та категорія військовослужбовців, які залишають військову частину вже перебуваючи у безпосередньо підрозділі, в якому вони несуть службу після проходження підготовки, навіть після проведення якогось часу на військовій службі. Вони теж діляться на різні категорії, але, очевидно, є та категорія військовослужбовців, які залишають військову частину через страх через характер бойових дій і характер виконання бойових завдань, які пов'язані з контекстом війни. Тобто треба розуміти, що є відсоток тих людей, які залишають службу просто тому, що психологічно не готові і фізично не готові», – пояснила вона.
«СЗЧ – це проблематика суспільства»
Окрема важлива категорія – це військовослужбовці, які самовільно залишають військові частини через конфлікт з командирами, додала правозахисниця.«Чому для нас це проблема? Бо це загалом люди, які хочуть воювати. На відміну від тих категорій, які я згадала першими, це люди, які взагалі мають інтерес до військової служби, вони не залишали її протягом якогось часу, вони прийшли або з власної ініціативи або по мобілізації потрапили до армії, але загалом це контингент людей, який хоче служити. Щобільше, контингент людей, який має певний досвід військової служби, вони становлять цінність загалом для Сил оборони. Коли такі категорії військовослужбовців залишають військову частину, це велика втрата», – зауважила вона.
Проблемою для таких людей є те, що вони не можуть перевестися до інших підрозділів, пояснює Галан. Тому вдаються до СЗЧ. За її словами, для людей, які по три роки мусять залишатися в одному підрозділи без можливості перевестися, це доволі тривалий термін.
«Через неможливість цього переведення, звичайно, багато військовослужбовців залишають службу. Є також загальна втома – фізична і психологічна, виснаження, особливо певних категорій військовослужбовців, які, на жаль, не можуть мати доступу до ротації, до відпусток через загальну низьку укомплектованість війська. Тобто немає людей, воюють одні й ті самі. В якомусь сенсі проблематика СЗЧ – це проблематика суспільства, яка не виконує свій обов'язок – долучатися до Сил оборони і замінювати тих, хто є на фронті. Таким чином йде навантаження на людину, яка зараз служить в Силах оборони», – каже Галан.
На її думку, вирішувати проблему самовільного залишення частин потрібно комплексно. Це і створення посади військового омбудсмана, і спрощення переведень.
«Військово-політичне керівництво має дати дуже чіткий сигнал про те, що нам потрібна мобілізація, нам потрібні люди, які прийдуть в армію добровільно, має бути політика держави про народну війну. Тобто в цій війні мають воювати не одні й ті самі», – наголосила правозахисниця.
- Верховна Рада 21 листопада ухвалила в цілому закон про добровільне повернення на службу тих, хто вперше самовільно залишив військову частину або дезертував. Закон набув чинності 29 листопада.
- 3 грудня заступник начальника Головного управління Військової служби правопорядку ЗСУ Олександр Гринчук повідомив, що за останній місяць до лав Збройних сил України повернулися близько шести тисяч військовослужбовців, які самовільно залишили частину.
