«Ці злочини є непоодинокими інцидентами, а цілеспрямованою політикою Росії», – заявив днями генеральний прокурор України Андрій Костін.
За його словами, це можна довести, оскільки у правоохоронців є аудіозапис, на якому російський офіцер наказує своїм військам не брати полонених на полі бою, а вбивати українців.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися, що відомо про страти українських військових у Херсонській та Запорізькій областях, чи багато там подібних випадків, і як вони розслідуються.
У Херсонській обласній прокуратурі на запит редакції розповіли, що зараз триває розслідування двох фактів ймовірних страт українських військовополонених окупаційними силами. Дії кваліфікують за статтею «порушення законів і звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством».
Перший випадок розслідується за матеріалами, отриманими 17 грудня 2022 року після того, як у лісосмузі поблизу одного з населених пунктів Бериславського району Херсонської області виявили тіло чоловіка у військовій формі ЗСУ зі зв'язаними руками. Триває встановлення обставин спричинення смерті військового.
Другий випадок розслідується з 7 квітня 2024 року після виявлення відеозапису, опублікованого в телеграм-каналі, на якому зафіксовано розстріл трьох українських військовополонених російськими військовослужбовцями. Згідно з інформацією під відео, подія, ймовірно, відбулася у селі Кринки Олешківської територіальної громади Херсонської області.
«Живий щит» з українських військових
Також «Новини Приазовʼя» отримали відповідь від прокуратури Запорізької області. Прокурор відділу протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Роман Прасолов розповів, що у цьому відомстві є 7 кримінальних проваджень за фактами вбивств щонайменше 15 військовослужбовців України.«У грудні 2023 року розпочато розслідування у двох таких кримінальних провадженнях. Перше – щодо використання 29 листопада 2023 року як «живого щита» чотирьох військовослужбовців Сил оборони України зі складу 117-ї окремої механізованої бригади, які потрапили в полон під час героїчного стримування штурму українських позицій поблизу Новопрокопівки Токмацької територіальної громади Пологівського району. Внаслідок цього один військовополонений отримав тілесні ушкодження, доля ще трьох українських оборонців залишається невстановленою
Друге провадження – щодо обставин розстрілу трьох захисників України з 82-ї десантно-штурмової бригади поблизу Роботиного Токмацької громади 16 грудня 2023 року. Українські захисники під час бою з окупантами отримали поранення та потрапили у полон. Після чого були віроломно вбиті», – повідомив він.
«Розстріли впритул»
Цьогоріч у прокуратурі розпочали досудове розслідування ще в п’яти кримінальних провадженнях, пов'язаних зі стратами українських військових, зазначив прокурор. Перше стосується розстрілу бійця поблизу села Новодарівка Пологівського району Запорізької області, який стався 6 січня.
«Після бою з переважаючими силами РФ військовослужбовець 226 батальйону 127 окремої бригади Сил оборони України був поранений та потрапив у полон. Майже одразу оборонець був розстріляний російським солдатом з автомата впритул. Через декілька годин оборонці України відновили контроль над втраченою позицією та взяли в полон декількох військовослужбовців армії РФ, у тому числі солдата, який вчинив розстріл. Ним виявився військовослужбовець штурмової роти «Шторм V», сформована з-поміж осіб, які відбували покарання в місцях позбавлення волі, 218-ї танкового полку 127-ї мотострілецької дивізії 5-ї загальновійськової армії Східного військового округу збройних сил РФ. На цей час триває судовий розгляд. Обвинувачений перебуває під вартою», – каже Прасолов.
Прокурор також розповів про низку інших страт українських військових окупантами. За його словами, всі ці випадки зафіксовані БПЛА на відео. Головним проблемним питанням у розслідуванні таких злочинів є те, що місце вчинення розташоване безпосередньо на лінії бойового зіткнення. Це унеможливлює проведення деяких необхідних слідчих дій.
Також розслідується розстріл двох оборонців України зі складу 118-ї окремої механізованої бригади, які 4 червня 2024 року внаслідок штурму позицій потрапили в полон поблизу Роботиного.
«Українські військовослужбовці вийшли з позицій із піднятими руками, проте солдати РФ розстріляли їх впритул. П’яте провадження – це розстріл двох захисників України зі 117 окремої механізованої бригади, які 4 липня 2024 року потрапили в полон під час ворожого штурму позицій українських захисників також поблизу Роботиного. Військовослужбовці РФ роззброїли українських військовополонених та розстріляли їх з автоматів», – сказав прокурор.
Прасолов переконаний, що рано чи пізно кожен причетний до страт українських військових буде встановлений. Він додав, що їм загрожує довічне позбавлення волі.
- Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. В останньому Офіс генерального прокурора 21 жовтня повідомив, що за оперативними даними, російські військові захопили двох українських військовослужбовців у полон у Покровському районі Донеччини поблизу міста Селидове вдень 18 жовтня. Як повідомляє відомство, окупанти розстріляли впритул неозброєних українських бійців.
- 2 жовтня українська прокуратура розпочала розслідування вбивства російськими солдатами 16 українських полонених на Покровському напрямку у Донецькій області.
- Також російські військові розстріляли дев’ятьох українців, які здалися в полон у Курській області Росії, про це повідомив український аналітичний проєкт Deepstate. За даними аналітиків, це сталося 10 жовтня біля селища Зелений Шлях. Українські військові здалися в полон після того, як у них закінчили боєприпаси.
Кого судять?
Головна редакторка видання «Ґрати» Тетяна Козак висвітлює судовий процес над російським військовим Дмитром Курашовим, якого затримали й звинувачують у страті бійця Сил оборони України на Запорізькому напрямку.Журналістка розповіла «Новинам Приазов'я», що наразі відомо про підозрюваного. Під час досудового слідства він казав, що не причетний до скоєного злочину.
«Він доєднався до російської армії з виправної колонії. З його ж слів, у колонію він потрапив, бо крав їжу в магазині, його затримали й засудили. Це було не перше його засудження. Він також казав, що «приєднався до російської армії, бо хотів кращого життя», як він сам сказав», – розповіла журналістка.
За совами підозрюваного, недовгий час він перебував у Пологівському районі в одному з сіл, а потім його перекинули для штурму позиції українських сил – опорний пункт на самій передовій лінії.
«Під час цього штурму їм (окупантам) вдалося захопити цей опорний пункт. Далі відомо, що наші військовослужбовці, серед них був Віталій Годнюк, це той, кого вбив Курашов по версії слідства. Він був у бліндажі. Нібито Курашов йому наказав здаватися у полон, той підтвердив, що буде здаватися, бо він був, я так розумію, вимушений це зробити. Він склав зброю, вийшов, підняв руки, став на коліна за вимогою того ж Курашова, як стверджує слідство. Але той його розстріляв», – повідомила Козак.
Після цього українські військові відбили позиції та захопили російського військового у полон, розповідає журналістка. Потім його затримали українські правоохоронці.
«Коли військовослужбовець складає зброю і каже, що він підтверджує, що здається у полон, його захищає вже міжнародне право, згідно з яким його треба затримати та тримати у таборі для військовополонених. Але цього російський військовий не зробив», – зауважила вона.
За словами Козак, суд ще триває і це не швидкий процес. Зараз по цьому провадженню вже завершили підготовчу стадію і мають перейти до розгляду по суті, каже вона.
«Тобто, коли зачитають обвинувальний акт, спитають Курашова, чи він визнає свою провину, а він скаже – так чи ні, а далі вже будуть розглядати докази», – додала журналістка.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Страчують все більше». Причини
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко розповів «Новинам Приазов’я», що страти українських військових активізувалися і стали систематичними з осені минулого року.
«Це були такі показові немов би злочини. Чим далі, тим більше вони ставали масовішими. Тобто вони включали в себе все більшу кількість тих, хто ставав жертвами цих свавільних страт. Сама проста причина і пояснення – це те, що Росія не визнає стандартів міжнародного гуманітарного права і ті рядові або сержанти, ті, хто безпосередньо на полі бою перебувають і виконують цей злочин, вони отримують наказ командира на вчинення такого злочину. Це було вже підтверджено в декількох випадках, коли були захоплені в полон ті, хто безпосередньо бере участь у розстрілах. З боку української армії такого не відбувається, тому що це контролюється, це визнається злочином і в разі вчинення такого злочину так само будуть притягнуті до відповідальності ті, хто його вчинив. І жодного наказу командування на вчинення таких дій тут взагалі бути не може», – зауважив правозахисник.
Російські військові не несуть реальної відповідальності за вчинення таких злочинів, тому скоюють їх знову і знову, наголосив він.
«Такі масовані страти були, і в Чечні, і в Сирії. Це звичайна практика російської армії, і це друга причина. Ну і третя причина – це те, що цінність людського життя в російській армії майже дорівнює нулю. Тобто там тільки цінується функціонал, хто на що здатний, але саме життя воно не є цінним. Тому, коли вони отримують ситуацію, де є військовополонені, вони для них так само не мають цінності», – пояснив він.
«Віддалена перспектива покарання»
Без ефективного механізму притягнення до відповідальності за ці злочини безпосередніх винуватців і тих, хто віддає накази, ситуація кардинально не зміниться, додав Павліченко.«Якогось юридичного механізму притягнення до відповідальності на сьогодні реального не існує, крім відкритих проваджень в Офісі генерального прокурора. Але так само вони не мають якоїсь перспективи бути позитивно завершеними. По-друге, командна відповідальність в цьому випадку буде встановлюватися досить складно. Відкриття навіть провадження в МКС (Міжнародному кримінальному суді – ред.) не означає кардинальної зміни, взагалі якоїсь зміни щодо цієї ситуації на полі бою. Тому що це дуже віддалена перспектива – притягнення до відповідальності. Знов-таки, позитив у тому, що буде здійснюватися розслідування, йтиметься про вище командування, а не про безпосередніх тих рядових сержантів, які на полі бою вчиняють цей злочин. Але будемо реалістами – це гарний буде напрямок, але на майбутнє, не на сьогодні», – зазначив правозахисник.
Російська армія стратила понад 100 українських військових, які здавалися в полон, заявив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, це «свідома політика Росії». Україна збирає факти катувань та розстрілів, передає дані Міжнародному комітету Червоного Хреста, міжнародній спільноті та російській омбудсменці Тетяні Москальковій. Однак міжнародні організації не реагують на ці випадки, а Міжнародний кримінальний суд не видає ордерів на арешт стосовно порушення прав військовополонених. Омбудсмен також зазначив, що реальних випадків страт «набагато більше», однак в України немає механізму, щоб офіційно підтвердити цю інформацію.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошує, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
Олена Бадюк, Юлія Щетина