Від атак російських дронів Херсон і область потерпають не перший місяць. Достатньо подивитися заголовки новин. Офіційна статистика, яку «Вгору» отримала від Херсонської ОВА, свідчить: лише за поточний місяць, з 1 по 26 вересня, російські війська 2170 разів атакували Херсонщину з дронів. За цей період після атак БПЛА загинули 6 людей, ще 110, серед них 1 дитина, – поранені.Мешканці Херсонщини, які залишаються жити у своїх містах і селах, хочуть бути в безпеці, питають очільників міста й області, що ті роблять для захисту людей. Озвучив це волонтер Олег Дегусаров, звернувшись до Мрочка та Прокудіна із запитанням, як вони планують боротися з дронами. У відповідь обласна влада організувала зустріч з військовими, на яку запросила і журналістів «Вгору».
«Звичайно, я відповідальний за область, але за роботу РЕБу, РЕРу, дронів, контрбатарейної боротьби і всіх інших речей, які відбуваються в області, я не відповідальний», – заявив перед початком зустрічі голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін, пояснюючи запрошення фахівців.
І нагадав: з початку року коштом громад Херсонщини передали військовим більше 200 РЕБів.
Тож докладніше про деталі боротьби з російськими дронами і чому неможливо придумати універсальний стовідсотковий захист від них розповіли представники Сил оборони Херсона на чолі з військовим з умовним позивним Moonlight.
Акцентуємо головну тезу військових: захистити Херсон і всі фронтові міста на 100% неможливо:
«Ми живемо у війні. Це страшно, ми всі втомилися бути під обстрілами. Населення має розуміти, що завтра чарівним чином не настане краще, як би ми цього не хотіли. Це війна, на виснаження, і ситуація буде тільки ускладнюватися, допоки одна зі сторін або не зможе або відмовиться продовжувати».
Три загрози — три різні рішення
Військовий виділяє три типи дронів, для захисту від них потрібні різні спеціалізовані рішення — «Мавіки», FPV-дрони і «великі крила», які можуть летіти доволі довго і далеко. Moonlight наголошує: універсального засобу, який би працював проти всіх трьох видів дронів, не існує.
«Мавіки» використовуються і для розвідки, і для скидів вибухівки. Десь 85-90% вибухів у Херсоні спричинюють «Мавіки». Дальність їх польоту залежить від багатьох причин, зокрема від погоди, від антен, від потужності пульта та його відстані. Військові фіксують, що «Мавік»-розвідник може залітати на 12-15 км углиб нашої території.
«А якщо він летить зі скидом, дальність зменшується, — пояснює Moonlight. — Загалом вона складає близько 6-7 км. Якщо подивитеся і нанесете на карту всі місця, де було ураження, воно все в зоні досяжності від краю Олешок до 7 кілометрів».
Дрони FPV (First Person View) — ударні, їх легко можна перелаштовувати по частотах. Але вони легко збиваються і легко виявляються. Українські засоби стараються працювати на частотах управління в широкому діапазоні, і хоча питання збиття йде на хвилини, військові оцінюють, що тут вони працюють достатньо успішно.
«Великі крила» займаються дорозвідкою та коригуванням. Проти них працюють дрони-перехоплювачі (це було чутно в місті останнім часом), і теж доволі успішно, стверджують військові, адже за місяць збили стільки, скільки до цього за весь час війни. Але не варто розслаблятися: наш успіхи змушують росіян вживати контр-заходи, на них українці придумують свої, і так коло замикається.
Гра у «доганялки»
Розповідаючи про використання дронів на війні (спочатку військові застосовували їх для розвідки — ідея робити з дронів носій для вибухівки з’явилась пізніше), Moonlight згадує історію розвитку авіації (там також не одразу стали чіпляти бомби до літальних апаратів).
Кожне вдосконалення дрону в якості зброї вимагало шукати нові засоби протидії. Спочатку дрони знищували фізично — це робить протиповітряна оборона (ППО). Але оскільки дронами керують дистанційно, за допомогою радіохвиль, з’явились і засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). Нові зміни вимагають нових рішень — аналіз, розробка, втілення, а це займає час.
«Отже, уявляємо: ми доросли до того, що закрили проблему, ворог втратив свою ефективність. Що далі? — ставить питання військовий. — Вони придумують свої контр-заходи. Умовно, вони виходять на нижчій частоті. Нам потрібно придумати свої контр-заходи. Ми говоримо виробникам: хлопці, дайте нам модулі із антенами, які будуть вирішувати такі питання. Вони: no problem, дайте нам такий-то час. І протягом цього часу вони нас знову кошмарять. І так постійно: ми їх доганяємо, доганяємо, доганяємо».
На жаль, фізика і техніка процесу не дозволяють винайти пристрій, який працює на одних частотах, і коли противник змінив робочу частоту, перелаштувати наш РЕБ на неї. Закрити всі діапазони одразу — монструозний і дуже дорогий проект, не кажучи вже про узгодження радіохвиль різних діапазонів в одному пристрої.
Виробники ж не можуть одночасно забезпечити актуальними засобами захисту усіх, хто цього потребує. Доводиться чекати, часом довго, часом вдається отримати раніше. Але нехай не здається, що зусилля і гроші витрачені марно, наголошує військовий: якщо ми не пройдемо цей етап, то не перейдемо на інший рівень.
Що робити цивільним херсонцям, які відчувають себе ціллю для терористів?
Єдина порада, яку дають військові — виїхати. Принаймні, перебувати подалі від небезпечних зон, проявляти обережність і не наражати себе і своїх дітей на небезпеку. Особливо це стосується дронів-камікадзе, зона враження яких 7 км.
«Коли я бачу діток на березі Дніпра, я задаюся питанням: батьки, куди ви дивитеся? — дивується Moonlight. — На мою думку, це неправильно, коли твоє продовження бігає там, де може пролетіти скид. І говорити про втрати серед цивільного населення, яке ми не можемо захистити, — це як ніби привезти людей десь на передову, до Вовчанська або до Горіхового, і сказати: а чого ви не можете їх захистити? Просто в силу географічного положення Херсона так склалося. І ми стараємося як можемо, шукаємо рішення. Але насправді зараз не все так просто».
І це так. Проблеми має не тільки Херсон. Про це каже військовий експерт Ігор Романенко. Харків, міста, розташовані по лінії фронту, такі як Куп’янськ, Покровськ, у набагато гіршому становищі, їх ще обстрілює артилерія, а де ближче 8 км до ворога — ще й міномети працюють. Військові, які захищають Херсон, також наголошують, що багато міст вздовж лінії фронту не убезпечені і так само страждають від дронів.
У відповідь на закиди про відсутність інформування про дронові атаки, обласна влада запевняє в неефективності таких заходів. По-перше, стверджують, що херсонці на повітряну тривогу вже перестали реагувати, по-друге, «тривога» з приводу появи дронів буде з’являтися чи не щосекундно, Люди теж до неї звикнуть, і це буде неефективно.
До речі, говорячи про небезпеку від дронів, військовий експерт Ігор Романенко зазначив:
«Перспектива така, що дрони, особливо в таких містах, які відносно близько до лінії зіткнення, можуть застосовувати фактично цілодобово».
Тож якщо людина не може виїхати, військові і представники влади рекомендують хоча б менше з'являється на вулиці, частіше перебувати в укритті чи вдома.
Лариса Жарких, Олександр Андрющенко
Вгору
Фото: Поліція Херсонської області, 24 вересня 2024