Через окупацію значної частини Запорізької та Херсонської областей під контролем Росії опинилася левова частка зеленої енергетики України – одні з найбільших в Європі сонячні та вітрові електростанції потужністю в сотні мегават.
ЦЖР зібрав на Google-карті об’єкти зеленої енергетики, які Україна втратила через окупацію півдня, відокремивши пошкоджені через бойові дії сонячні електростанції (СЕС).
Дослідили і те, як Російська Федерація розпорядилася вкраденими на Херсонщині та Запоріжжі джерелами відновлювальної енергії “Напевно, найбільш постраждала(через війну) галузь в енергетиці – це “зелена” енергетика, тому що на півдні була основна її частина. Ми втратили вже десь 90% “вітра” і, приблизно, 45% – 50% “сонця” – такі збитки від агресії РФ ще в жовтні 2022 року озвучував міністр енергетики України Герман Галущенко.
Насправді, втрати зеленої енергетики від російської агресії набагато більші, адже у 2014 році із української енергосистеми випали вітрові та геліостанції в окупованому Криму. І про них ЦЖР розповідав в попередніх розслідуваннях.
А зараз – про окупований південь. Розпочнемо із викраденої енергії сонця, адже таких електростанцій в окупованих районах Запоріжжя і Херсонщини найбільше.
Зокрема, в руках Москви опинилися дві геліостанції з топ-10 найбільших в Україні і Східній Європі. Тоkmak Solar Energy потужністю 50 МВт була запущена 2018 року. Станція займає понад 96 гектарів на околиці тимчасово окупованого міста Токмак, у притул до аеродрому, який окупанти використовують, як військову базу.
Супутникові знімки СЕС Тоkmak Solar Energy та фото пошкоджень, який зазнав обєкт ще навесні 2022 року. Фото: соцмережі, супутники Maxar Sentinel-2. Колаж: investigator.org.uaЗа останньою інформацією одного зі співвласників Тоkmak Solar Energy Олександра Рєпкіна, станція була частково зруйнована через обстріли з російських «Градів» та іншої зброї, через що втратила близько 20% потужності.
Враховуючи те, що на сусідній аеродром від Сил оборони України “прилітає” щомісяця, то із HIMIRS, то ATACMS, можна вважати, електростанція лишається майже неушкодженою, що вкотре доводить хірургічну точність, з якою наші захисники б‘ють по ворогу.
Чого не скажеш про ще одну геліостанцію компанії Тоkmak Solar Energy у селищі Нове, яке розташоване десь в 10 кілометрах на північ від Токмака. Звідси до найгарячішої точки Запорізького фронту – селища Роботино – ще майже 10 кілометрів, На останніх супутникових знімках можна роздивитись, що сонячна електростанція має значні пошкодження, а територія довкола поступово перетворюється на згарище.
СЕС у с.Нове 2021 р. та станом на липень 2024 р.(праворуч). Фото: Google Maps, супутники Maxar, Sentinel-2. Колаж: investigator.org.uaУсього ж на окупованій частині Запоріжжя в реєстрі об’єктів електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, нарахували 10 великих і середніх сонячних електростанцій.
Окрім названих вище, всі інші виглядають цілими і неушкодженими, як, наприклад, у містечку Веселе або поблизу Малої Білозерки, де фотогальванічну станцію будували для електропостачання шахти “Запорізького залізорудного комбінату”. Окупанти відновили видобуток руди і отримують “жирні” прибутки, тож електростанція працює.
СЕС поблизу с.Мала Білозерка Запорізької області. Фото: Google Maps, супутники Maxar, Sentinel-2. Колаж: investigator.org.uaПризначена Москвою окупаційна влада Запорізької області офіційно повідомила про відновлення роботи лише двох СЕС – в квітні цього року – у Якимівці, і в липні – у Мелітополі. Їхня загальна потужність до повномасштабної війни складала трохи менше 60 МВт.
СЕС у м.Мелітополь та Якимівка на ТОТ Запорізької області. Фото: Google Maps, супутники Maxar. Колаж: investigator.org.uaУ порівнянні із Запоріжжям, Херсонська область у розвитку сонячної енергетики дещо попереду, але інформація про точну кількість вцілілих геліостанцій та їхній технічний стан взагалі відстутня. Відомо лише, фахівці “Россєтєй” провели так звану “інвентаризацію” фотогальванічних електростанцій Херсонщини ще в липні минулого року, про що тоді ж повідомляв гауляйтер Володимир Сальдо.
На онлайн-мапі в Херсонській області позначено 23 станції, аналогічні за розмірами та, відповідно, потужністю запорізьким.
Дві з найбільших, площею майже по 50 гектарів кожна, які сумарно виробляли до 40 МВт, знаходяться в селищах Костогризове і Виноградове Олешківського району.
СЕС у с. Костогризове на ТОТ Херсонської обл. Фото: Google Maps, супутники Maxar, Sentinel-2. Колаж: investigator.org.uaЦЖР розповідав про воєнний екоцид Росії на півдні і в Криму і, зокрема, мова йшла про Олешківський район, в якому через бойові дії на обох берегах Дніпра не вщухають лісові та степові пожежі. Судячи з супутникових знімків, артилерійські дуелі зачіпають і Виноградове, і Костогризове, де на територїї геліостанцій помітні пошкодження.
Така ж доля, очевидно, спіткала і СЕС у селищі Мала Лепетиха, яке також знаходиться на лівому березі Дніпра. Згарище від останньої пожежі на території станції зафіксоване тиждень тому, 17 липня.
СЕС у с.Мала Лепетиха на ТОТ Херсонської обл. Фото: супутники Maxar, Sentinel-2. Колаж: investigator.org.uaВщент знищено без малого 30 гектарів сонячних панелей між селищем Підстепне та Олешками, а на околицях самого міста – ще близько 80 гектарів. Все разом це була Олешківська СЕС потужністю у 16 МВт.
СЕС у м. Олешки на ТОТ Херсонської обл. Фото: супутники Maxar, Sentinel-2. Колаж: investigator.org.uaАле в інших прибережних населених пунктах Лівобережжя, як то Таврійськ, Каховка та Нова Каховка, і далі проти течії Дніпра у селищах Любимівка, Софіївка, Василівка, відновлювальна енергетика на перший погляд не постраждала. Ані руйнувань, які б можна було роздивитись на супутникових знімках, ані повідомлень в мережі від компаній-власниць, чи бодай російських окупаційних адміністрацій Херсонщини. Решта об’єктів – на відстані у кілька десятків кілометрів від лінії фронту.
СЕС у Каховці та Новоолексіївці Херсонської обл. Фото: супутники Maxar, соцмережі Колаж: investigator.org.uaДо великої війни, за підсумками 2021 року, потужність всіх сонячних електростанцій в Україні становила 6 тисяч 230 МВт, а сьогодні 40% об’єктів цієї генерації – в руках Москви на тимчасово окупованих теренах Херсонщини та Запоріжжя.
За той самий час вітрові електростанції в Україні всі разом згенерували 1 670 МВт, а вже 2022 року 90% цих потужностей – втрачено.
З 2018 року на Азовському узбережжі Запорізької області компанія ДТЕК Ріната Ахметова побудувала найбільші вітроелектростанції України і одні з найбільших у Східній Європі – Орлівську, Ботієвську та Приморську, які разом здатні виробляти 400 МВт електроенергії. Після 24 лютого 2022-го ДТЕК зупинив роботу всіх трьох ВЕС.
ВЕС ДТЕК на ТОТ Запорізької області. Фото:Google Earth. Колаж: investigator.org.uaНавесні 2023 року окупанти оголосили про запуск вітряків у Ботієво, де на території вітроелектростанції окупаційна армія встигла облаштувати тренувальний полігон з лініями перешкод, фортифікаціями і стрільбищем. Можливо, рашисти сподіваються, що вітряки зможуть прикрити їх від ударів, скажімо, HIMARS.
Військовий полігон окупантів на території Ботієвської ВЕС 2023 р. Фото: супутники Maxar, соцмережі. Колаж: investigator.org.uaОрієнтовно, у серпні 2023 року настала черга і Приморської ВЕС і з того часу 52 вітротурбіни General Electric не припиняють працювати. Щоправда, два вітряки вийшли з ладу не без допомоги окупантів.
На Лівобережжі Херсонської області «Россєті» нарахували і забрали собі в управління 200 турбін. Про це гауляйтер регіону Сальдо повідомив рівно рік тому, у липні 2023-го. Все обладнання росіяни “віджали” в компаній групи “Віндкрафт” шведського бізнесмена Карла Стурена, колишнього співвласника компанії “Чумак”. Мережа вітряків простягається зі сходу на захід по берегах озера Сиваш через весь перешийок між Кримом і материковою Україною і далі на захід вже чорноморським узбережжям аж до Скадовська.
Вітрогенератори на берегах озера Сиваш на ТОТ Херсонської обл. Фото: соцмережіЦього літа окуповані Херсонська та Запорізькі області, як і південні та прифронтові регіони Російської Федерації, мають великі проблеми з електропостачанням. Масові відключення світла як раз і пояснюють інформаційну тишу довкола теми альтернативної енергетики на нових окупованих територіях. Навіть у тих кількох сюжетах пропагандистів фахівці встигли обмовитись, що в разі необхідності, власних потужностей працюючих сонячних та вітрових електростанцій вистачить для стабілізації енергопостачання регіону.
І саме тому ані Сальдо, ані Балицький, за два роки вголос цього самі не промовляли. Адже їхні кишенькові «Таврії Енерго» не можуть цього зробити.
Зліва на право – В.Медведчук, А.Рюмін, В.Путін. Фото: соцмережі. Колаж: investigator.org.uaВідновлювальну енергетику на окупованому півдні контролюють ПАО «Россєті», а всі мегавати, отримані на краденому обладнані українських компаній, прямують до єдиної мережі Росії.
Нагадаємо, що гендиректор акціонерного товариства “Россєті” Андрєй Рюмін – зять зрадника Віктора Медведчука.
