Журналістка ТСН побувала в одній з найменш висвітлених ділянок війни на Херсонщині.
Знімальна група ТСН побувала на Херсонщині – в одній з найменш висвітлених ділянок війни через постійні заборони на знімання, де війна триває у гарячій фазі.
Історії про вертолітників, які летять у негоду, й авіаційних рятувальників, які готові надати їм допомогу із землі – в ексклюзивному сюжеті журналістки Наталії Нагорної.
"Це кілька годин з історії боротьби за південь. Коли все горить і вибухає, коли наші пілоти нищать ворогів з повітря. Наші летять на допомогу. Там же хлопці чекають підтримки з неба, а на землі їм готові прийти на допомогу", - йдеться у сюжеті.
Це правий берег Дніпра, Херсонщина, – де наразі йдуть дуже важкі бої.
Мобільні групи авіаційних рятувальників – це команди, які працюють вздовж всієї лінії фронту.
"Ми навіть не можемо називати невеличке південне село. Зараз ми їдемо до одного з населених пунктів, який розташований на березі Дніпра. На дорогах тут лишилися тільки військові машини. Складність та небезпека, що ми будемо перебувати в такому районі, працює артилерія. Краєвид не обіцяє нам нічого хорошого. Густий дим видно за добрий десяток кілометрів. Летить все, що тільки може летіти", - розповідає журналістка.
Село побите, але досі лишаються місцеві – живуть серед залишків хат.
Знімальна група ТСН їде в поле, бо авіаційні рятувальники заздалегідь знають – де пілоти збираються виконати своє ризиковане завдання – завдати з повітря удари по ворогу. Але екіпаж вертольотів знає, що їх підстраховують на землі і в разі, якщо поцілять у вертоліт – до них прийдуть на допомогу.
Командир групи авіаційних рятувальників на псевдо "33-й" в активних навушниках чує вертоліт здалеку.
Вони прилітають під звуки вибухів ворожої артилерії і роблять навколо ще гучніше.
Розкидають теплові пастки, але так обережно, щоб не зачепити місцевих.
Наші вертолітники відпрацювали по ворогам.
Авіаційна рятувальниця на псевдо "Фаворитка" зізнається – щоразу розчулюється та переживає, коли летять наші.
"Наші летять – це взагалі в таку погоду і завжди над лінією передач низько", - зауважила вона.
Рятувальник з позивним "Канаріс" ще раз переглядає обладнання. Вони завжди возять зброю,бронежилети, у кожній машині по два комплекти протигазів. А також ноші, аптечка, пак води, гідрокостюми, якщо потрібно перебувати у воді, сокира, лопата та інше обладнання.
Вертольоти літають парами. Спочатку відпрацьовує перший. Пілоти випускають теплові пастки – це спосіб убезпечити себе від збиття.
Згодом полетів другий – все це триває менше хвилини – повітряне судно пірнає і зникає з поля зору.
Найкращий робочий день авіаційних рятувальників, коли нікого не довелося рятувати.
Як зауважили рятувальники, найцінніше в авіації не дороговартісний літак чи вертоліт, модна імпортна ракета або інші засоби, найцінніше в авіації – льотчик або член льотного екіпажу, який виконує своє завдання. Найбільша цінність – їхні життя та здоров'я.