Зруйнована російськими обстрілами 5 червня 2025 року Херсонська обласна державна адміністрація
- Які факти зафіксувала комісія ООН?
- Як російська армія атакує цивільних жителів регіону, і навіщо вона це робить?
- Чи можна захистити Херсон від дронових атак, і що для цього потрібно?
Комісія ООН вивчила понад 300 відео атак, а також 600 дописів, розміщених у Telegram-каналах, та встановила особи жертв злочинів, де це було можливо.
З районів, що зазнали ударів, опитали 91 людину– потерпілих, свідків, представників місцевої влади та медичний персонал.
У доповіді, яку презентувала комісія, сказано, що з липня минулого року «російські війська неодноразово вбивали та завдавали поранень цивільному населенню на території протяжністю понад 100 кілометрів вздовж правого берега Дніпра на Херсонщині. Атаки дронів були широкомасштабними, систематичними та здійснювалися в рамках скоординованої державної політики», написали в доповіді.
Члени комісії зазначили, що БПЛА оснащені камерами, тому оператори фокусувалися на цілях, які явно були цивільними, та скидали на них вибухівку. Сотні цих відео регулярно поширюють у російських Telegram-каналах, де також публікують погрози про подальші атаки.
Через публічне поширення відеозаписів з нападами та текстів з погрозами російські військові прагнуть посилити страх серед людей, вважає комісарка Врінда Ґровер.
«Забирайтеся з міста до того, як опаде листя. Ви – ті, кому судилося померти», – зацитувала вона одне з повідомлень російських військових з Telegram, адресоване жителям правобережної Херсонщини.
«Виїжджають по 20-30 людей щотижня»
Начальник Бериславської районної військової адміністрації Володимир Літвінов розповів «Новинам Приазов'я», що їхня громада спілкувалася із представниками ООН. Він каже, що місцеві жителі страждають через атаки російських дронів, але не лише від них.
«Це артилерія, танки та БПЛА. Зміни є, якщо брати, наприклад, Новорайську територіальну громаду. Саме ця громада, в тому числі саме населений пункт Новорайськ, раніше вважалися більш безпечним місцем. Туди навіть виїжджали люди з Берислава, Зміївки, шукали собі там прихисток. Але вже понад місяць цей населений пункт атакують FРV-дронами, наразі не дають змоги проводити видачу гуманітарної допомоги, не дають змоги проводити ремонтні роботи з водопостачання. Посилилися обстріли саме FV-дронами», – повідомив Літвінов.
До повномасштабного вторгнення у Бериславському районі проживали понад 96 тисяч осіб, а нині залишаються майже 35 тисяч, розповідає очільник району. Масової евакуації наразі немає, в середньому з регіону виїжджають по 20-30 людей щотижня.
«На жаль, люди вже, мабуть, звикли до цих обстрілів. Вони звертаються, коли є екстрена ситуація – або людина зазнала поранення, або людина потребує стаціонарного догляду в лікарні. Тому такі люди звертаються до нас, до правоохоронних органів – саме вони, ризикуючи життям, їздять у ті небезпечні місця і вивозять наше населення. Тому що на сьогодні жодна з громадських організацій, на жаль, не може дістатися тих населених пунктів, які під щоденним вогнем окупантів», – зазначив начальник РВА.
Така висока інтенсивність атак красномовно свідчить про те, що Росія не прагне досягнути перемир'я, вважає посадовець. І, за його словами, місцеві жителі це розуміють.
«Ситуація не тільки у Бериславському районі, а й на Херсонщині в цілому непроста. Населення, звісно, незадоволене та вже жодним словам РФ ніхто не вірить. Тому що навіть те припинення вогню, яке було оголошено РФ на три дні, то в ці дні ми спостерігали безпосередні обстріли наших громад з різноманітного озброєння.
Віримо, що наші Збройні сили України повернуть лівий берег. Тому що ми розуміємо, що на сьогодні, навіть якщо буде якась домовленість, ті населені пункти, які наближені до лінії фронту, на жаль, проживати там буде неможливо, навіть якщо буде якась там сіра зона», – зауважив він.
- МЗС України відреагувало на роботу Незалежної міжнародної комісії ООН і повідомило, що це перша міжнародна доповідь, яка привертає увагу саме до систематичних атак цивільних людей на Херсонщині. «Російський терор проти херсонців, який триває з моменту деокупації міста та правобережжя області, є ганебною тактикою терору проти цивільних людей, якій необхідно покласти край», – зазначили в МЗС.
«Удари стають комбінованими»
Артем Петрик – історик із Херсону і старший науковий співробітник Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету. Він розповів «Новинам Приазов’я», що безпекова ситуація у місті дедалі погіршується. Удари нерідко бувають комбінованими.«Людина, виходячи з власного дому, прощається навіть зі своїми рідними і не знає, що її може чекати на вулиці. Навіть банально під час походу по хліб. Може прилетіти в будь-яке місце, в будь-яку мить. Це стосується як ствольної артилерії, так і перспектив обстрілу реактивною артилерією. Але останнім часом дрони ворога буквально наводнили місто», – каже він.
За останні місяці ситуація в усіх районах міста в плані дронової небезпеки значно погіршилася, зазначив Петрик.
«Ворог (військові РФ) значно розширив ареол своїх агресивних дій, не тільки розвідувальних, але і безпосередньо атакувальних дій. Причому удари відбуваються часто комбінованим методом. Тобто йдуть артилерійські удари, наприклад, і поруч з цим атакують дрони місця влучань. Так само і після ударів авіацією», – додав він.
«Небезпека адаптації до обстрілів»
Люди реагують на обстріли по-різному – дехто намагається оперативно дістатися укриття, а дехто не зважає. Передбачити обстріли й убезпечитися на 100 відсотків – це нереально, каже херсонець.«Можна побачити картину, коли йде дим чорний з місця ураження, а поруч з цим бачиш, що не так далеко стоять там двоє-троє людей, які спілкуються між собою. Це адаптація, але очевидно, що це річ ненормальна. Що має бути обов'язково дотримання заходів безпеки. Кожен обстріл несе загрозу», – підкреслив Петрик.
За його словами, російські удари одночасно відбуваються по декількох районах міста.
«Тобто, відстрілявшись по одному місцю, вони проводять обстріл по іншому району, зміщують обстріл. Передбачити неможливо, коли та куди полетять снаряди. Тому це така рулетка, якщо можна сказати. Дуже небезпечна», – зауважив херсонець.
«Окупація гірша за обстріли»
Попри небезпеку, люди продовжують жити у Херсоні і не збираються звідти виїжджати, розповідає Петрик. За його словами, найгіршим досвідом херсонців все одно залишається російська окупація.
«Люди порівнюють ситуацію, в якій вони зараз знаходяться, з тим, що вони переживали під час восьми з половиною місцями російської окупації у 2022 році. Зі спілкування я чув неодноразово, а саме про те, що «гірше ніж окупація, не можуть бути навіть обстріли». Тобто ворог настільки глибокий тут слід залишив своїм перебуванням, що навіть перспектива потрапити під обстріли або тривалий час перебувати під обстрілами, але під українським прапором на свободі, більш прийнятна для населення. Перспектива знову побачитися з окупантами у своєму місті, виглядає ще страшнішою», – наголосив науковець.
«Примус – залишити територію»
Адвокатка та аналітикиня «Української правової консультативної групи» Аліна Павлюк розповіла «Новинам Приазов’я», що доповідь комісії ООН стосовно Херсонщини привертає увагу до ситуації в регіоні на міжнародному рівні. Втім, це не є запорукою кримінального переслідування причетних до атак російських військових.
«Фактично це вперше, коли на рівні подібного звіту звертається увага, що здійснюється тероризування цивільного населення, тобто пряме залякування зі спеціальною метою. І по самому тексту дослідження прописано те, що таким чином росіяни намагаються примусити цивільних звільнити цей регіон, виїхати, залишити цю територію», – зауважила вона.
За її словами, наразі дуже складно говорити про те, які це матиме перспективи. Втім, адвокатка не виключає, що певна міжнародна справа з цього приводу буде відкрита.
«Можливо, на перспективу Міжнародний кримінальний суд може звернути увагу на це, але поки подібні перспективи на рівні якихось догадок, не більше. Зараз з усіх можливостей з включення механізмів правосуддя поки в нас залишається тільки правосуддя на національному рівні», – підкреслила вона.
«Докази для міжнародного правосуддя»
Те, що комісія задокументувала злочини, які російська армія скоїла на правобережній Херсонщині, може стати джерелом доказів у майбутніх судових процесах, зазначила адвокатка.
«Взагалі по значенню цієї комісії, як ми бачимо, з прикладів по інших ситуаціях, зокрема в Сирії, М'янма, схожі комісії ставали таким своєрідним джерелом доказів для можливих переслідувань, для можливих інших механізмів правосуддя, в тому числі на рівні універсальної юрисдикції, як це, наприклад, показав механізм по Сирії.
Цього року все ж є дуже великий ризик того, що робота цієї комісії може і не бути продовжена надалі через обмеженості з бюджетом, через зменшення рівня підтримки цього механізму. І ось такі звіти, показують, наскільки вони є важливими, що це також один зі способів зафіксувати й зберегти докази для системи правосуддя», – пояснила Павлюк.
Як протидіяти російським дронам?
Правобережжя Херсонщини щотижня зазнає 2-3 тисячі ударів дронами, повідомив нещодавно виданню The Hill начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін. За його словами, Росія використовує безпілотники, щоб тероризувати мирних жителів і руйнувати інфраструктуру.Водночас українські військові частково знищують російські безпілотники. За даними місцевої влади, у перший тиждень червня бійці Сил оборони ліквідували 78% дронів, якими російська армія атакувала Правобережжя.
Військовий експерт, засновник благодійної організації «Реактивна пошта» Павло Нарожний розповів «Новинам Приазов’я», у чому полягають складнощі повної протидії дроновим атакам.
«Спочатку треба зрозуміти, що це за тип дронів. З того, що фігурує, зараз переважно використовуються – так звані скиди. Це беруть комерційні дрони, зазвичай Mavic, або щось на кшталт такого, де роблять спеціальний підвіс і скидають гранати. Більшість з них, керуються радіосигналом. Тому відповідь логічна – це засоби радіоелектронної боротьби.
Далі питання стоїть залежно від того, який тип дрона використовується. На жаль, навіть комерційні дрони, мають функцію перемикання на різні частоти залежно від того, який з каналів шумить, який не шумить. Це робиться для того, щоб уникнуть зіткнення з іншими дронами, з іншими передачами, які керують на цих частотах. Заглушити його можна, але стоїть питання про таку доволі потужну систему РЕБ. Це мають бути якісь промислові рішення, тобто великі антени, великі потужності. А у нас на фронті таких систем і так небагато», – пояснив експерт.
Захистити Херсон повноцінно, зважаючи на те, що це місто з великою кількістю забудов, ще складніше, каже експерт.
За словами Нарожного, промисловий РЕБ теоретично може покривати відстань до 15 км, але щільність міської забудови ускладнює цей процес, оскільки заважає передачі сигналу, каже він.
«Тому просто взяти таку систему поставити, і вона буде працювати, на жаль, однозначної відповіді немає. Тобто немає такого готового рішення, яке можна використати. Чим зможемо ми закрити все місто засобами РЕБ? Я сумніваюсь, що це реально. Такі системи зазвичай монтуються або на великі джипи, або на вантажівку, і вони доволі помітні. Тобто ми їх не зможемо десь приховати, така система не маленька і вона сама стане ціллю, на яку полюватимуть росіяни. Це питання часу, коли вона буде знайдена у Херсоні та знищена», – додав експерт.
- Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
- Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.