"Ніколи так не горіла Кінбурнська коса. Навіть у тому ж 2001-му. Коли вигоріло 1100 га. Вогонь валить в обидві сторони", - пише на сторінці у соцмережі Євген Лютер , режисер громадської організації Kinburn Camp.
Олександр Овсянкін допомагає жителям Кінбурнської коси з ліками та продуктами.
"Знаю, що немає чим гасити. Техніку і паливо забрали окупанти. Якщо вогонь і далі перекинеться – лісів там більше не побачимо", - розказав чоловік Суспільному, говорить, що димить і сьогодні.
Виїзд на материк контролюють російські військові, які не тушать ліс самі, - повідомили Суспільному люди, які мають будинки на косі. Бензин та каністри для пожежних машин, а також деталі для ремонту намагалися зібрати в Очакові та Одесі, щоб передати на косу, написав у Facebook Артем Скоробагатов.
Ситуація з гасінням ускладнюється тим, що в лісі розбита техніка, розтяжки, та міни, які не розірвалися.
"Нашу пожарку ворог забрав. Катер зараз ніхто не випустить туди. Тому питання не вирішується", - розповів заступник міського голови Очаківської міської ради Олексій Васьков заступник міського голови Очаківської міської ради.
kНатомість волонтери говорять, що будуть шукати шляхи доправити необхідне на косу.
"Для мене Кінбурн – дитяча мрія, яка стала улюбленою роботою, - говорить херсонка Ганна Знахаренко, - в дитинстві відвідувала гурток екскурсоводів Августа Вірлича, об'їздили всю Херсонську область, та потрапити на косу вдалося лише у дорослому віці, - мрія здійснилася через 36 років. Я про Кінбурн багато читала, знала про нього все. Коли я вже працювала екскурсоводом в одній із туристичних компаній міста, перша моя екскурсія була саме екскурсія на Кінбурн. Ця місцина закохала на все життя. Вважаю це місце своєю другою батьківщиною".
Жінка розповіла, що кожного літа, 2-3 рази на тиждень, возила туди групи. Дорога на Кінбурн дуже важка, остання частина – 35 км від Рибальчого до Геройського – це повна відсутність дороги. Там можна пересуватися тільки на спецтранспорті.
"Це пісок, море, ліс, сонце, рожеві озера, які так полюбляють наші туристи – саме там на Кінбурні. Це місце не для всіх – для сильних духом людей", - каже Ганна Знахаренко.
За її словами, те що відбувається зараз на Кінбурні, – це велика трагедія і для людей, які там живуть, і для всіх.
"Ми не знаємо, скільки лісу ми втратимо. Як поведе себе пісок. І на відновлення лісу потрібно буде дуже багато часу", - говорить жінка.
На Кінбурні є місце – Валежин ліс, місце гніздування лебедів, сірих та білих журавлів, орланів. А також «Орхідне поле», - де ростуть рідкісні квіти схожі на орхідеї, дуби, яким понад сотню років.
"Усе це зараз під загрозою. Геродотів ліс – це контраст, коли з пісків ти спускаєшся до реліктових дерев там маленькі болота папороті. Там зовсім інша флора. Це екологічна катастрофа. Я багатьох людей звідти знаю, там три села всього, є люди які працюють в лісництві і вони зараз, ризикуючи власним життям, намагаються врятувати ліс. З ними втрачений зв'язок. Я сподіваюся, що з ними все буде добре", - каже Ганна.
Що відомо:
- Від середини квітня у Херсонській області горять ліси. Гасити пожежі складно через тимчасову окупацію області російськими військовими. Зараз площа лісових пожеж становить близько вісім сотень гектарів, розповів радник міністра захисту довкілля і природних ресурсів України Сергій Власенко.
- 5 травня в Геройському та Іванівському лісництвах горіли ліси, причини пожежі не відомі. Загасити пожежі швидко практично неможливо, бо лісівникам доводиться робити це вручну. Для цього не вистачає ні людей, ні можливостей.
- На території Голопристанської громади жителі області власними зусиллями загасили лісові пожежі на площі 10 гектарів. Також до гасіння долучились місцеві біля лісгоспу в районі Гладківки.