Зображення: ХОКМ
Херсонський обласний краєзнавчий музей (ХОКМ) вшановує пам’ять видатного журналіста та науковця Абрама Фрімана (1923–1975), який народився на Херсонщині. Він став відомим завдяки своїй роботі в післявоєнний період, висвітлюючи відбудову промисловості України.
Життєвий шлях від Маячки до журналістики
Абрам Якович Фріман народився 29 липня 1923 року в селі Маячка Новотроїцького району на Херсонщині. Існує гіпотеза, що його переїзд до Запоріжжя міг бути пов’язаний з індустріалізацією 1930-х років, коли сім’ї з Херсонщини переїжджали працювати на будівництво Дніпрогесу. Відомо, що він був учасником Другої світової війни, отримав поранення та був нагороджений орденом Червоної Зірки у січні 1945 року.
Після війни Фріман повернувся до Запоріжжя, де розпочав свою журналістську кар’єру, опановуючи професію на практиці. Він працював завідувачем відділу в газеті «Большевик Запорожья», яку пізніше перейменували на «Индустриальное Запорожье». У 1948–1950 роках його направили спеціальним кореспондентом на Дніпробуд, де він висвітлював масштабну відбудову зруйнованих індустріальних районів Придніпров’я та Донбасу. Тоді відбудовували металургійні комбінати, шахти, електростанції, машинобудівні підприємства, мости та транспортні магістралі, а символами відновлення стали Дніпрогес та «Запоріжсталь».
Наукова та публіцистична діяльність
Набувши значного практичного досвіду, у 1961 році Абрам Фріман заочно закінчив Московський університет ім. М. В. Ломоносова. У 1970 році він здобув науковий ступінь кандидата філологічних наук. До 1975 року Абрам Якович понад 30 років працював в «Индустриальном Запорожье» та друкувався у фахових союзних журналах.
Він досліджував теорію журналістики та публіцистики, присвячуючи свої роботи тому, як зробити журналістський текст точним, аргументованим і доступним для широкого читача. Серед його найвідоміших публікацій: «Публіцистика і статистика», «Думки і аргументи», «Мова цифр», «Ясність і доступність викладу», «На глибині рядка», «Популярно – значить просто, конкретно».
«Днепровские огни» та Шевченківська премія
Книга «Днепровские огни», видана «Політвидавом України» у 1976 році, стала однією з ключових робіт Абрама Фрімана. Це документально-публіцистична збірка нарисів про відбудову Запоріжжя після Другої світової війни, відновлення його промислових гігантів та енергетичного комплексу. У книзі були використані спогади очевидців, документальні матеріали та журналістські нариси, зосереджені на історіях інженерів, будівельників, металургів та енергетиків, які відбудовували місто.
Авторами збірки були Андрій Клюненко, Володимир Рєпін, Абрам Фріман, Олександр Шерстюк та Іван Щербак. Для Фрімана ця тема була особливо близькою, адже багато описаних подій та людей були йому знайомі з власного досвіду. Його нариси вирізняються документальною точністю, увагою до деталей та живими портретами. У 1977 році, вже після смерті Абрама Яковича 23 січня 1975 року, авторський колектив книги був удостоєний Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка.
Спадщина та пам’ять
Колеги та знайомі цінували Абрама Фрімана за високий професіоналізм, вміння писати «живою мовою», відсутність пафосу в текстах та почуття міри. Його описували як стриману, інтелігентну та віддану професії людину.
Хоча більшу частину життя Абрам Фріман провів у Запорізькій області, херсонці вважають його своїм земляком, оскільки його життєвий шлях розпочався саме в селі Маячка на Херсонщині. Він пройшов цей шлях гідно, ставши відомим в Україні як талановитий журналіст, прозаїк, науковець та Шевченківський лауреат.
За матеріалами: ХОКМ
