Зображення: Суспільне Херсон
Алла Черній, родом з Херсона, у 59 років розпочала нове життя, змінивши фах медсестри на монтажницю радіоелектронної апаратури. Після евакуації у 2022 році через повномасштабну війну, її родина пройшла шлях через Кіровоградщину, закордон і різні куточки України, перш ніж осісти в Івано-Франківську, де жінка вже понад рік мешкає з рідними. Про кардинальні зміни у своєму житті на шостому десятку Алла Черній розповіла журналістам Суспільного.
Нове життя після Херсона: вимушена евакуація
До вимушеного переїзду Алла Черній працювала медсестрою в одній із херсонських поліклінік. Її сім’я володіла приватним будинком, а чоловік мав власну справу. Жінка зізнається, що ніколи не уявляла, що за кілька років до пенсії їй доведеться залишити все і покинути рідний дім.
Район проживання родини Черніїв розташовувався близько до Антонівського мосту, де у 2022 році точилися запеклі бої. “Наш район розташований ближче до Антонівського мосту. Там відбувалися запеклі бої, і в нас було дуже гучно. Просто ми не уявляли, що війна — настільки страшна. У спогадах з дитинства є книжки про війну, але це не та війна. Ця набагато страшніша. Ми виїжджали “в нікуди”. Важко було переступити поріг будинку і покинути його та усе майно. Ми взяли зі собою тваринок. З нами тут наші собаки”, — пригадує Алла Черній.
Сім’я залишила Херсон у квітні 2022 року. Дорога через десятки блокпостів тривала дві доби. Алла Черній розповідає, що тоді не мала уявлення, куди прямувати та як жити далі. “Я не могла себе контролювати. Це було просто якесь жахіття. Чоловік — спокійний. Його запитуєш — мовчить. Потім він мені сказав: “Так, я також не знав, що робити, і не знав, яку дати тобі відповідь”. А мені потрібна була відповідь, коли закінчиться, і коли ми повернемося додому”, — ділиться жінка.
Пошуки свого місця: Івано-Франківськ замість Херсона
Рідний дім родина Черніїв так і не повернула. Два роки після евакуації вони намагалися влаштуватися на Кіровоградщині, за кордоном та в інших містах України. Проте своїм справжнім домом Алла Черній тепер вважає Івано-Франківськ, де вони мешкають вже більше року.
“Я кожне місто приміряла під себе. Більш як рік тому приїхала в Івано-Франківськ. Я закохалася в нього з першого погляду, з першої хвилини. Місто мені здалося настільки комфортним для життя. Воно мені нагадує Херсон, таке компактне. У ньому мені все подобається — такі чудові краєвиди та люди”, — розповідає херсонка.
Почати життя з нуля у 59 років, без роботи та власного житла у новому місті, було непросто. Жінка зазначає, що зверталася до психологів, аби впоратися з емоціями. Вона дійшла висновку, що потрібно діяти. “Якщо ти вирішив почати нове життя і щось зробити, то ти це зможеш. Я зрозуміла: я можу все. Думаю, надія повинна бути, але вона тільки споглядає за нами і чекає свого часу. Тому що ця надія не дає рухатися людині вперед. Ти надієшся повернутися додому, надієшся, що в тебе там залишилося майно, транспорт, робота. Ти сподіваєшся і не робиш ніяких кроків. Ти нічим не займаєшся — просто їси, відпочиваєш, набираєш вагу. Ну, трутень такий. Глянувши у віконечко на ці краєвиди, я зрозуміла: потрібно виходити з цієї зони і починати якесь нове життя. Передусім потрібно знайти роботу”, — пояснює Алла Черній.
Зміна фаху: від медицини до радіоелектроніки
Повертатися в медицину Алла Черній не хотіла, оскільки ця професія викликала асоціації з її минулим життям у Херсоні. Тож, разом із чоловіком, вона звернула увагу на інформацію про безкоштовні курси перекваліфікації за програмою проєкту “Промтех”.
“Оскільки ми тимчасово переміщені, ми постійно в новинах, в ефірі, що там сталося з нашим містом. Реклама: “Промприлад” збирає на курси без обмежень віку. Це настільки підкупило. Я тут така пенсіонерка-бабулечка. Коли побачила себе в дзеркалі, то подумала: Алло, тобі — 59, роки ідуть, а ти нічим не займаєшся. Це — втрачені роки. Мені так шкода стало, що я нічим не займалася. Я чекала, сподівалася. А потрібно рухатися вперед. Зателефонувала на “Промприлад”. Запросили на екскурсію, і ми пішли разом з чоловіком”, — розповідає жінка про свій вибір.
Алла Черній навчалася на курсах протягом місяця, приділяючи цьому по три-п’ять годин щодня. Зараз вона успішно працює монтажницею радіоелектронної апаратури на одному з підприємств Івано-Франківської області. Її колектив на 50% складається з жінок.
“Я виконую всі завдання на моєму робочому місці. У мене все це добре виходить. І я не тільки просто паяю. Я розумію, що роблю. Конкретно бачу виріб, знаю, як його правильно розпаяти. І я насолоджуюся своєю роботою. Це певним чином арттерапія”, — ділиться враженнями херсонка про свою нову професію.
“Промтех”: підтримка та перспективи для українців
Керівниця “Промтеху” Оксана Архипчук зазначила, що випускники вже двох курсів перекваліфікувалися на монтажників радіоелектронної апаратури за програмою їхнього проєкту. Навчання відбувається у спеціалізованій лабораторії, яку відкрили на базі “Промприладу” три місяці тому.
“Ми всі розуміємо, що інженери зараз дуже потрібні в країні як для цивільної відбудови, так і для оборонної промисловості. Тому ми заохочуємо і школярів цікавитися цією тематикою, і дорослих, які приходять на різні воркшопи та майстер-класи. З іншого боку, ми хотіли стати простором, де люди, які хочуть вже цілеспрямовано навчитися цієї професії, могли б проходити певні освітні курси”, — пояснила Оксана Архипчук мету проєкту.
Курси для охочих змінити кваліфікацію діють протягом 13 місяців. Серед випускників платформи “Промтех” був 70-річний чоловік, як найстарший учень, а наймолодшому було 21 рік. Це підкреслює доступність програми для різних вікових категорій.
Оксана Архипчук деталізувала, що “Промтех” пропонує прискорене навчання за дефіцитними напрямами. Виробництво, промисловість та інженерія є однією з п’яти ключових сфер, на яких зосереджена увага проєкту. Всього понад 250 людей вже пройшли перенавчання. З них від 40% до 50% успішно працевлаштувалися, а деякі навіть започаткували власні бізнеси або розвивають нові навички в інших аспектах.
Не боятися змін: крок уперед до нового життя
Переселенка з Херсона Алла Черній закликає не вагатися і не боятися кардинальних змін у житті. Вона переконана, що лише дія може привести до бажаного результату. “Щоб зробити якусь важливу справу, потрібно спочатку ступити крок вперед. Ви зможете повернутися. Але якщо будете мріяти: я міг би зробити таку справу, але це не вийде. А звідки ви знаєте, що у вас це не вийде? Ви пробували? Ні. Ви не спробували. Я також думала, що нічого в мене не вийде. У мене вийшло. І в мого чоловіка, в нашої родини вийшло стати на ноги, почати життя “з нуля””, — підсумовує свій досвід Алла Черній.
За матеріалами: Суспільне Херсон
Коментарів ще немає