Зображення: Суспільне Херсон
Начальник групи цивільно-військового співробітництва Херсонського обласного ТЦК та СП Сергій Продченко щодня працює з родинами військовослужбовців, які загинули, потрапили в полон або зникли безвісти. Його особисті втрати — загибель дідуся та дядька під час повномасштабного вторгнення — стали мотивацією для такої служби.
Робота «сіміків»: супровід та допомога родинам
Група цивільно-військового співробітництва, відома як «сіміки», займається не тільки питаннями мобілізації.
«Сама головна наша робота полягає в тому, що ми є як супровід для сімей військовослужбовців, які зникли безвісти, потрапили до полону або, на превеликий жаль, загинули. Це допомога в оформленні документів соціального характеру, а також військового», — розповів Сергій Продченко.
Ця робота вимагає від офіцера моральної стійкості та емпатії, адже щодня він підтримує людей, які втратили близьких. Однак трапляються і моменти радості. Це коли приходить сповіщення, що військовослужбовець знайшовся, але, на превеликий жаль, потрапив до полону. І ми допомагали сім’ям зв’язатися з близькою людиною. В цьому випадку всі ми дуже радіємо, тому що з’явилася надія, що їхня близька людина повернеться додому живою та неушкодженою, — зазначив він.
Особиста історія: втрати та шлях до ЗСУ
Сергію Продченку 26 років, і він родом із Великої Олександрівки на Херсонщині. Бажання служити саме тут посилилося після особистих трагедій. Під час перебування в окупації в мого дідуся сталися дуже серйозні проблеми зі здоров’ям, але він, незважаючи на все, допомагав у звільненні Херсонщини — передавав нашим Збройним Силам України координати місць скупчення ворожої техніки та піхоти. Після деокупації, через серйозні проблеми зі здоров’ям, він помер. Дядько в мене підірвався на ворожій міні, — повідомив Сергій. Ці події переконали його, що потрібно допомагати всіма можливими засобами, чи то підтримкою, чи службою на передовій.
Бажання долучитися до ЗСУ з’явилося у Сергія ще під час навчання. Після третього курсу він закінчив військову кафедру та отримав офіцерське звання. На початку повномасштабного вторгнення він хотів вступити до тероборони, але через вік та брак досвіду його не взяли. Через це він добровільно облаштовував блокпости та бійниці по місту Кривий Ріг. У червні 2025 року Сергій вступив до лав ЗСУ і потрапив до ТЦК на Херсонщині.
Захоплення та мрії
У вільний від служби час Сергій займається важкою атлетикою, плаванням та малює олівцем і ручкою. Малювання допомагає йому зняти навантаження та відволіктися від щоденних питань. Він робить скетчі та замальовки в блокнотах, зображуючи епізоди з мультфільмів, природу та тварин. Сергій мріє про завершення війни та планує підписати контракт, щоб продовжити службу у ЦВС.
За матеріалами: Суспільне Херсон
