Зображення: Вгору
Херсонська громада стала прихистком для майже 24,5 тисячі внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які рятуються від щоденних обстрілів та зруйнованих домівок.
Херсон прихистив понад 24 тисячі переселенців
Наталія Чорненька, заступниця міського голови, повідомила, що у Херсонській громаді нині проживає майже 24,5 тисячі ВПО. Ці люди приїхали не лише з прифронтових сіл Херсонщини та тимчасово окупованих територій області, а й з Криму, Донеччини, Луганщини та Миколаївщини.
471 переселенець перебуває на обліку в територіальних центрах громади, а 47 самотніх людей отримують догляд удома, де соціальні робітники допомагають їм з побутовими справами. Підопічні Територіальних центрів також отримують гуманітарну допомогу: харчові набори та, за можливості, засоби гігієни. Взимку багатьом з них видавали обігрівачі.
Для тих, хто обрав організовану евакуацію, процес допомоги починається у двох транзитних центрах. Там соцпрацівники допомагають відновити документи та отримати медичну допомогу. Якщо людина залишається в місті і не має коштів на оренду житла, їй надають тимчасовий прихисток у шелтерах чи гуртожитках. Загалом у Херсоні облаштовано сім таких місць спільного проживання, де мешкають 335 людей.
Життя «з нуля»: як облаштовуються в гуртожитках
Лілія Валентинівна з Антонівки оселилася в одному з гуртожитків Херсона в січні 2025 року. Її будинок був повністю зруйнований російськими військовими, після чого жінка пішки дісталася до Херсона і звернулася по допомогу до старостату та міської військової адміністрації. Їй надали місце в гуртожитку, забезпечили постіллю та мінімальним набором посуду.
Першу зиму в гуртожитку, під час морозів, Лілія Валентинівна спала в куртці та шапці, оскільки опалення було недостатнім, а використання обігрівачів забороняли через застарілу проводку. Зараз Лілія Валентинівна ділить побут з 13 сусідами на поверсі, користуючись спільною кухнею, душем та туалетом. Нещодавно в санвузлі зробили ремонт, а на кухні для всіх мешканців доступні два холодильники та одна електроплита. Більшість посуду та інших дрібниць мешканці купують самостійно.
У гуртожитку проживає близько 160 людей, більшість з них – пенсіонери. Лілія Валентинівна, якій 69 років, стала волонтеркою для своїх сусідів. Вона розносить їм гарячі обіди, а також гуманітарну допомогу від антонівського старостату та благодійного фонду «Світло Херсона».
Пошук роботи в Херсоні: Центр зайнятості та власні ініціативи
Світлана з Кіндійки переїхала до Херсона у квітні 2024 року, після того, як снаряд влучив у її будинок. Деякий час вона мешкала у подруги, але через постійні атаки дронів вийти на вулицю стало практично неможливо. Сусід допоміг їй та її 14-річному сину виїхати до міста. У Херсоні родина спочатку зупинилася у друзів, але Світлана швидко знайшла житло, запитавши у людей на лавочці, чи не здає хтось квартиру. Роботу вона також знайшла оперативно, влаштувавшись у КП «Парки Херсона», де займається благоустроєм міста. За цей час родина не отримувала жодної допомоги, крім державних виплат, оскільки Світлана не знала, куди звертатися.
Херсонська міська військова адміністрація (ХМВА) надала інструкції для отримання допомоги. Переселенцям необхідно написати заяву на статус ВПО в районній раді за місцем проживання. Потім переселенці віком від 60 років, з інвалідністю, маломобільні та родини з дітьми можуть записатися на отримання продуктових наборів від Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP) через голову ОСББ, квартального або відповідального по вулиці. Інші категорії мешканців Херсона отримують допомогу в Центрах гуманітарної підтримки, адреси яких можна дізнатися за телефоном 0 800 101 102. Люди з підтвердженою інвалідністю стають на облік у Територіальному центрі для регулярної соціальної підтримки. Ті, хто щойно евакуювався, можуть зареєструватися на виплату 12 300 гривень, а також отримати продукти та засоби гігієни в Транзитному центрі по Миколаївському шосе. Додаткові питання приймає гаряча лінія: 0 800 101 102.
Працевлаштування в умовах прифронтового міста
Швидке працевлаштування Світлани є радше винятком. Більшість переселенців шукають роботу місяцями. Торік до Херсонського Центру зайнятості звернулися 1600 переселенців, з яких 1107 отримали офіційний статус безробітного. Серед них 876 жінок, тоді як чоловіків було вчетверо менше, що свідчить про «жіноче обличчя» безробіття в Херсоні.
Переселенцям старшого віку, навіть з вищою освітою та великим досвідом, важко знайти роботу за фахом. У таких випадках центр зайнятості пропонує ваучери на опанування нової професії або підвищення кваліфікації. Минулого року їх отримали майже 300 людей. Проте, навіть зміна фаху не гарантує швидкого працевлаштування, оскільки прифронтовий ринок праці дуже обмежений.
Людмила, вчителька з 29-річним стажем, виїхала з Антонівки 11 жовтня 2024 року. Вона до останнього вела уроки онлайн, живлячи техніку від сонячних панелей, попри відсутність світла в селищі. Але витрати на облаштування такого онлайн-класу перевищили її зарплату у 7 тисяч гривень, і вона звільнилася. У Херсоні Людмила пів року марно шукала роботу. Зрештою, знайомі допомогли їй влаштуватися соціальною педагогинею у міжнародній благодійній організації «Карітас». У вільний час вона волонтерить у благодійній організації «Світло Херсона».
Старшій сестрі Людмили пощастило менше. Вона так і не знайшла роботу за дипломом економіста. У центрі зайнятості їй запропонували перекваліфікуватися на швачку, але без досвіду вона не змогла цим заробляти. Зараз жінка тимчасово працює в одній із районних рад, приймаючи дзвінки на гарячій лінії та виконуючи технічні доручення.
Громадські організації підтримують ВПО
До допомоги переселенцям у Херсоні долучаються й громадські організації, зокрема ГО «З любов’ю до дітей», простір «Дитинство», ГО «Десяте квітня», БФ «МАНГУСТ» та Товариство Червоного Хреста України. Журналістка «Вгору» Ліза Жарких, яка готувала матеріал, зафіксувала ці історії в одному з місць тимчасового проживання переселенців, а відео знімав Олександр Андрющенко.
«Успішна жінка» надає жінкам-ВПО психологічну підтримку, проводить арттерапію, йогу та безкоштовні освітні курси – від 3D-друку до судноводіння. У 2025 році таку підтримку від організації отримали понад 3700 жінок.
Сестри Інна та Жанна з мікрорайону Острів спочатку приходили до безпечного простору організації, щоб перепочити та зарядити телефони. Згодом вони пройшли курс психологічної підтримки та записалися на навчання з крою та шиття. Коли через чергові обстріли вони втратили дім, організація придбала для них швейну машинку та оверлок, що допомогло їм почати нове життя.
За матеріалами: Вгору
Коментарів ще немає